Представники Київської православної богословської академії взяли участь у Літньому інституті, що відбувся у Волосі (Греція) з 24 червня по 6 липня 2025 року. Ця інноваційна освітня програма була організована Волоською академією богословських досліджень спільно з Міжнародною православною богословською асоціацією (IOTA). Інститут став логічним продовженням та розширенням Літньої школи для православного духовенства та мирян-богословів з України, яка успішно діяла з 2019 по 2024 рік.
Делегацію КПБА представляли: протоієрей Олег Кожушний, доцент кафедри Священного Писання, протоієрей Андрій Дудченко, доцент кафедри церковно-практичних дисциплін, та протоієрей Сергій Бережной, викладач цієї ж кафедри.
Програма інституту, що тривала два тижні, мала на меті ознайомити учасників із сучасними соціокультурними викликами, такими як секуляризація, глобалізація та релігійний плюралізм, а також представити новітні ідеї в християнському богослов’ї. Учасники досліджували, як православна традиція реагує на актуальні питання сучасності – від екологічної кризи до штучного інтелекту, від літургійних реформ до геополітичних викликів. Ключовим результатом стало розуміння того, що сучасне православне богослов’я є живим і активно шукає відповіді на широкий спектр проблем, відчуваючи “пульс часу”.
Перший тиждень програми розпочався лекціями д-ра Ніколаоса Аспруліса з Волоської академії. У лекції “Christ vs Church: Two Models of Contemporary Orthodox Ecclesiology” розглядалася діалектика відносин між Христом і Церквою на основі праць прот. Георгія Флоровського та митрополита Іоана Зізіуласа. Друга лекція була присвячена екодогматиці – новому підходу, що пропонує інструменти для вирішення екологічних викликів. Особливу увагу привернув семінар “Теологія паломництва у просторі та часі: Шлях Святого Антонія та Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври”, який провели професор Олександр Філоненко та протоієрей Георгій Коваленко. Вони представили проєкти створення паломницького маршруту “Шлях Святого Антонія” та дослідження барокових фресок Троїцької надбрамної церкви, актуальність яких підсилюється у 2025 році – у рік 1700-річчя Нікейського собору.
Митрополит Пісідійський Іов Геча прочитав лекції про внесок Православної Церкви в екуменічний рух та богословський діалог із Римо-католицькою Церквою. Митрополит Перістерійський Григорій Папатомас ознайомив учасників із основами православного канонічного права та його сучасними викликами. Завершив тиждень цикл лекцій професорки Катаріни Кунтер із Гельсінського університету, присвячених протестантській теології та протидії гібридним загрозам, зокрема у контексті російської агресії.
Другий тиждень запропонував не менш насичену програму. Архімандрит Кирило Говорун розкрив основи тринітарної теології, спираючись на Нікейський і Халкідонський собори. Професор Павло Гаврилюк проаналізував християнське лідерство в умовах кризи, спираючись на спадщину Флоровського та Шмемана. Професорка Екатеріні Цалабуні висвітлила ставлення православних до Священного Писання та роль жінок у Церкві. Професор Пабло Аргарате представив ключові тенденції католицького богослов’я. Протоієрей Андрій Дудченко провів семінар про літургійну реформу, а професор протоієрей Васіліос Термос розглянув психологічні аспекти травми та прощення. Директор Волоської академії доктор Панделіс Калаїдзідіс обговорив вплив грецького просвітництва на роль Церкви в суспільстві, а професорка Гейл Волощак торкнулася взаємодії науки й богослов’я, зокрема питань біологічної еволюції та штучного інтелекту.
Представники КПБА презентували Волоській академії наукові видання: журнал “Труди Київської Духовної Академії”, збірку матеріалів міжнародної конференції “Православ’я в Україні” та останні номери журналу “Церква і суспільство”, де регулярно публікуються переклади статей провідних православних богословів.
Літній інститут у Волосі акцентував важливість міжнародної академічної співпраці для української богословської освіти, особливо в умовах сучасних викликів. Участь у програмі дозволила представникам КПБА поглибити знання, розширити горизонти та знайти нові інструменти для служіння Церкві в Україні. Водночас інститут залишив відкритим питання: як богословська освіта має розвиватися, щоб готувати лідерів, здатних зберігати традицію та відповідати на виклики XXI століття.
