У Київській православній богословській академії 8 травня 2025 року відбувся круглий стіл на тему «Типікон і сучасна богослужбова практика», організований кафедрою церковно-практичних дисциплін. Захід зібрав богословів, священників та науковців для обговорення актуальних питань літургійного життя Православної Церкви України та його адаптації до сучасних реалій.
Захід розпочався з вітального слова ректора КПБА, професора протоієрея Олександра Трофимлюка, який згадав про певні виправлення у нових виданнях богослужбових книг ПЦУ, яким передував тривалий шлях обговорення. Він також наголосив на важливості гармонійного поєднання традицій Типікону з потребами сучасного церковного життя. Отець ректор представив також нового запрошеного професора кафедри церковно-практичних дисциплін КПБА – доктора сестру Вассу Ларіну.
Інокиня Васса Ларіна розкрила теоретичні та практичні аспекти Типікону, наголосивши на його ролі як орієнтира, а не непорушного закону для богослужбової практики, – орієнтира, який мав би спонукати нас до творчого осмислення і розвитку літургійної традиції.
Протоієрей Сергій Бережной проаналізував адаптацію звершення Євхаристії до умов життя православних вірян в Україні та за кордоном та навів приклади пастирської гнучкості в умовах, коли парафіяни не можуть вільно планувати свій графік участі в богослужіннях.
Протоієрей Андрій Дудченко висвітлив значення покаяння, сповіді та прощення гріхів у літургійній традиції та наголосив на необхідності принаймні розпочати дискусію про відокремлення таїнства Сповіді від Причастя. Якщо причащання за кожною літургією є церковною нормою, то надто часта сповідь може перешкоджати духовному зростанню християнина, акцентував доповідач.
Ієромонах Рафаїл Жигало, в.о. завідувача кафедри церковно-практичних дисциплін, презентував концепцію створення парафіяльного уставу для ПЦУ, спрямованого на уніфікацію богослужбового життя, за аналогією з подібним типіконом у Церкви Греції.
Едуард Бердник, аспірант Українського католицького університету, запропонував подивитися на такий літургійний акт як читання Євангелія під час Божественної літургії як на підготовку до Святого Причастя – в контексті праць Псевдо-Діонісія, Миколая Кавасили та Хуана Матеоса.
У рамках круглого столу було також представлено низку доповідей здобувачів освіти 6 курсу КПБА, які охоплювали широкий спектр питань:
Степан Старовецький звернув увагу на богослужбовий ритм як форму аскетичного життя для мирян і духовенства.
Тарас Романюк дослідив вплив монашої традиції на формування добового богослужбового ритму.
Йосип Токарик проаналізував історичні зміни в часі звершення Літургії: ранкову, вечірню та пізню практики.
Іван Онищук порівняв часові особливості богослужінь у різних Помісних Православних Церквах.
Микола Гриб розкрив богословську логіку часу звершення вечірні, повечір’я та утрені в контексті сучасної практики.
Давид Пістун порушив питання канонічних меж і пастирської доцільності звершення кількох Літургій в один день.
Максим Черних проаналізував канонічні приписи щодо часу Євхаристії та їх сучасне тлумачення.
Сергій Хижевський дослідив феномен нічної Літургії як повернення до давньої традиції чи сучасної практики.
Іван Расторгуєв підняв тему активної участі вірян у співі під час богослужінь, наголосивши на її духовному значенні.
Круглий стіл став платформою, яка сприяє поглибленню розуміння богослужбових традицій та їх адаптації до сучасного контексту. Організатори висловили сподівання, що такі заходи сприятимуть розвитку богословської науки та вдосконаленню літургійної практики в ПЦУ.
