Ікона Пресвятої Богородиці “Неопалима Купина”

Середину ікони займає восьмикінечна зірка, в центрі якої образ Богоматері з Христом Спасителем. Чотири зелені промені позначають купину, тобто кущ, інші чотири – червоне полум’я купини, яка горить.

Середину ікони займає восьмикінечна зірка, в центрі якої образ Богоматері з Христом Спасителем. Чотири зелені промені позначають купину, тобто кущ, інші чотири – червоне полум’я купини, яка горить. На деяких іконах “Неопалимої Купини” до кінців зовнішніх променів додаються букви А. Д. А. М. Ця деталь заснована на грецькій оповіді, за якою Архангели здобули ім’я першої людини за зірками, узятим з чотирьох кінців світу: Архангел Михаїл – зі сходу букву “А” від зірки “Анатолі”, Архангел Гавриїл – букву “Д” від Західної зірки “Дісіс”, Архангел Рафаїл – букву “А” від Північної зірки “Арктос” і Архангел Уриїл – від Південної зірки “Месембрії” букву “М”.
Богоматір тримає в руках Спасителя і свою емблему – сходи. По чотирьох кутах ікони розміщені пророцтва, пов’язані з Втіленням Христа: Мойсей перед купиною, що горить, в центрі якої образ Богоматері “Знамення” з Предвічним Еммануїлом в лоні. Пророк Єзекіль перед закритими вратами “ворота ці будуть зачинені, і ніяка людина не ввійде ними, бо Господь Бог Ізраїлів, увійшов ними, і вони будуть зачинені.” (Єз. 44, 1–2).
Видіння пророкові Ісаї Серафима “в руці у нього розпалене вугілля, яке він узяв кліщами з жертовника” (Іс. 6, 6). Розпалене вугілля – символ Христа, кліщі – символ Богоматері. На деяких іконах “Неопалимої Купини” додається “Корінь Древа Ієссеєвого”, по пророцтву Ісаї: “замість терня виросте кипарис… у знамення вічне, незламне” (Іс. 11, 10; 55, 13).
Богоматір “Цариця Небесна”, чесніша від Херувимів і незрівнянно славніша від Серафимів, оточена підвладними Їй небесними силами – архангелами і ангелами стихій: грому, блискавки, роси, вітру, морозу. Кожен ангел тримає відповідний “атрибут”, як чашу, ліхтар, хмару, меч, факел, закритий кивот (мороз), голу фігуру (вітер). Число ангелів і їх розподіл навколо Богоматері міняється по вибору іконописця. Ангели світла і небесних стихій узяті з Апокаліпсису, де перераховуються ангели зірок, хмари, блискавки, граду і землетрусу. Уявлення про ангелів, керівників, світилами і стихіями було прийняте з вірою в середньовіччі. Літописець Нестор, відзначаючи таємничий вогненний стовп, що з’явився над Києво-печерською лаврою в його дні, без щонайменшого сумніву пояснює це явищем ангела. У Соловецькому рукописі XIV ст. сказано, що Богоматір посилає, через посередництво ангелів, блискавку, лід і землетрус на безбожників. Але лиха, що посилаються Богоматір’ю, можуть запобігтися молитвою, зверненою до Неї, і каральна сила перетворюється на заступництво і милосердя.
Святкування їй встановлене 4/17 вересня, в день пам’яті Святого пророка Мойсея, званого Боговидцем, тому що удостоївся бачити Бога на горі Синай. Назва ікони Божої Матері “Неопалима Купина” походить від видіння Мойсеєм купини, що горіла і не згоріла, яке зображало Приснодівство Богородиці, і на цій іконі Пресвята Богородиця звичайно зображається оточеною полум’ям.
Перша ікона “Неопалимої Купини” була привезена на Русь з Синаю палестинськими старцями в 1390. Іконі приписується чудодійна сила захисту від вогню “вогненного обпалення”. На Синаї співають службу іконі під час сильних гроз; на Русі обносили ікону під час пожеж, оберігаючи сусідні будівлі від вогню.