Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 66

Гординя та її прояви

Найстрашнішим гріхом у людини є гординя. Навіть блуд та об’їдання не є такими страшними гріхами. Вона походить не зі світу плоті, а від диявола, тобто з пекла. Гординя була первинним гріхом Адама, бажання бути подібним до Бога, понад законом, а не скоріш під ним. Це перший і найбільший, гріх тому що вона є порушенням першої і найбільшої заповіді «Нехай не буде в тебе інших богів переді Мною». Гординя ставить себе перед Богом, вона любить себе всім своїм серцем і душею, і розумом, і міццю скоріш, ніж Бога. Гординя не дає можливості людини побачити свої помилки, свій гріховний стан, де вона вчинила неправильно, що з нею не так, що їй потрібно змінити в собі. Вона затьмарена своїм захопленням над собою, створюючи з себе ідола для себе та інших. Гординя не дає можливості із щирим серцем посповідатись у своїх гріхах Богові. І тому не може навернутись до Нього доти, доки не розкаюється у своїх гріхах. Також гординя проявляється, коли людина ставиться до себе жалісливо, говорить про свої проблеми і навіть не замислюється, що ці проблеми можуть бути вирішеними.
І тільки тоді людина буде щасливою, коли вона буде ближче до Бога, а значить і ближче до інших людей. Гординя – це хвороба людської душі, з якою потрібно боротися все своє життя.
Ми живемо в ХХІ столітті – столітті великих можливостей, великих технологій. А ще в столітті, де мораль, на жаль, відійшла на другий план. Зараз у всіх головним завданням є влаштувати собі кар’єру, а не навчитись бути дійсно щирою Особистістю! Всі кудись спішать нікому ніхто не потрібен, всі все вирішують по одинці. Друзі перестали бути друзями, батьки – батьками, діти – дітьми…
В світі панує егоїзм (з лат. ego – «я») – поведінка, яка цілком оправдана думкою про власну вигоду). Егоїзм проявляється, як наслідок гордині. Такі люди в своєму житті надзвичайно високої думки про себе. Вони ніколи не потребували допомоги, бо вони її і так одразу отримували. Бути егоїстом дуже легко, бути поряд з егоїстом дуже не просто, потрібно мати терпіння. На жаль, в наш час дуже багато таких людей. Наприклад, в транспорті молоді люди не поступаються місцем літнім людям, вагітним жінкам або інвалідам, намагаються їх не помічати, слухають музику, читають книжку, дивляться у вікно аби тільки не поступатись місцем. Дуже прикро за таким спостерігати.
Але ж Христос заповідав нам любити один одного, як самого себе. Де ж тоді та братня любов, якщо ми не тільки не любимо, а й навіть можемо вдаватись до ненависті. Ось до чого призводить наша гріховна природа.
Егоїстичні люди ніколи не будуть помічати своїх помилок, але дуже добре помічають помилки інших людей. І з егоїзму випливе третій гріх – осуд. Це гріх при якому людина, не бачачи своїх гріхів, помилок, вказує на гріхи та помилки інших людей. Людина підвладна Господеві і тільки Він має право нас в чомусь осуджувати. І ні в якому разі не людина людину. Кожний відповість за свій вчинок на Страшному Суді.
Головним нашим завданням є позбутися гордині, бути смиренним, терпеливим, не егоїстом, не осуджувати. А ці якості здобуваються тільки постом та молитвою. Потрібно любити всіх всім серцем і розумом, як заповідав нам Господь. Тому що Бог – це любов.
Марія Пшенична, студентка НПУ ім. М. П. Драгоманова

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України