Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 64

Пам'ять св. великомученика Федора Стратилата

stratilatВеликомученик Федір Стратилат походив з міста Євхаїт. Він вирізнявся багатьма даруваннями і прекрасною зовнішністю. Бог просвітив його досконалим пізнанням християнської істини. Хоробрість святого воїна стала відомою після того, як він з допомогою Божою вбив величезного змія, що жив у прірві поблизу міста.Змій пожирав багато людей і тварин, тримаючи в страсі всю околицю. Святий Федір, озброївшись мечем і  молитвою до Господа, переміг його, прославивши серед людей Ім’я Христове. За відвагу, святий Федір був призначений воєначальником (стратилатом) в місті Гераклії, де ніс наче подвійний послух. Звершував своє військове служіння і проповідував Євангеліє підданим йому язичникам. Його гаряча впевненість, підкріплена особистим прикладом християнського життя, навертала багатьох від пагубного мороку безбожності. В скорому часі майже вся Гераклія прийняла християнство. Проте в той же час імператор Лікіній (307-324) почав жорстоке гоніння на християн. Бажаючи обезглавити нову віру, він розпочав переслідування просвічених поборників християнства, бачачи  в них загрозу для занепалого язичництва. Серед них був і святий Федір. Святий сам запросив Лікінія в Гераклію, пообіцявши принести жертву язичницьким богам. Для звершення цієї пишної події він забажав зібрати в себе в домі усі золоті і срібні ідоли богів, які тільки були в Гераклії.
Засліплений ненавистю до християнства, Лікіній повірив словам святого. Проте його сподівання були даремними: заволодівши бовванами, святий Федір розбив їх на куски і роздав убогим. Так він посоромив суєтну віру в бездушних ідолів і буквально на обвалищах язичництва утвердив закони християнського милосердя. Святий Федір був схоплений і відданий на жорстокі катування. Їх свідком був раб святого Федора, святий Уар, який ледь знаходив в собі сили описувати неймовірні муки свого господаря. Відчуваючи близьку смерть, святий Федір вже почав молитися до Господа останньою молитвою, проте Бог, за великою Своєю милістю, побажав щоб кончина святого Федора була такою ж плідною для ближніх як і його життя. Він зцілив тіло святого і звів Федора з хреста, на якому той був залишений на всю ніч. Вранці царські воїни застали святого цілим і неушкодженим і недалеко від місця страти святого прийняли самі святе Хрещення. Не бажаючи уникати мученицької смерті за Христа, святий Федір сам віддався в руки Лікінія, зупинивши повстання яке виникло проти влади на його захист: “Перестаньте, улюблені! Господь мій Ісус Христос, висячи на хресті, стримував Ангелів, щоб вони не відплатили родові людському”. Ідучи на страту, святий мученик одним словом відкривав двері в’язниці і звільняв ув’язнених від кайданів. Люди доторкаючись до його риз і оновленого Божим чудом тіла, зцілялися від хвороб і звільнялися від бісів. За наказом царя святий був усічений мечем. Перед смертною карою він сказав Уару: “Не лінуйся записати день моєї кончини, а тіло моє поклади в Євхаїтах”. Цими словами він просив щорічного поминання. Потім, сказавши “амінь”, він прихилив голову під меч. Це сталося 21 лютого 319 року, в суботу, о третій годині дня.
Святий великомученику, Федоре Стратилате, моли Бога за нас!

theodor-stratilat-guslitsa

підготував свящ. Павло Мельник

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України