Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 64

Смоленська ікона Божої Матері, названа "Одигітрія"

odigitriya_vizantiya_262x320Смоленська ікона Божої Матері, іменована "Одигітрія", що означаєodigitriyasmolenskaya_258x320 "Путеводительниця", за церковним переданням, була написана святим євангелистом Лукою під час земного життя Пресвятої Богородиці. Святитель Димитрій Ростовський припускає, що цей образ був написаний на прохання антіохійського правителя Феофіла. З Антіохії святиня була перенесена до Єрусалиму, а звідти імператриця Євдокія, жінка імператора Аркадія, передала її до Константинополя Пульхерії, сестрі імператора, яка поставила святу ікону у Влахернському храмі. Візантійський імператор Костянтин IХ Мономах (1042 – 1054 рр.), видаючи в 1046 році свою дочку Анну за князя Всеволода Ярославовича, сина Ярослава Мудрого, благословив її в дорогу цією іконою. Після смерті князя Всеволода ікона перейшла до його сина Володимира Мономаха, який переніс її на початку ХII ст. в Смоленську соборну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу ікона отримала назву Одигітрія Смоленська. Церковне передання приписує іконі допомогу в спасінні міста в 1238 р. від татарського нашестя. За голосом від ікони самовідданий православний воїн Меркурій вночі проник в намет Батия і перебив велику кількість ворогів, у тому числі і їх сильного воїна. Прийнявши в битві мученицьку смерть, він був причислений Церквою до лику святих.
icon_bogorodiza_3121У ХIV ст. Смоленськ знаходився у володінні Литовських князів. Дочка князя Вітовта Софія була видана заміж за великого князя Московського Василія Дмитрієвича (1398 – 1425 рр.). У 1398 р. вона привезла з собою до Москви Смоленську ікону Божої Матері. Святий образ встановили в Благовіщенському соборі Кремля, праворуч від царських врат. У 1456 р., на прохання жителів Смоленську на чолі з єпископом Мисаїлом, ікона була урочисто з хресним ходом повернена до Смоленська, а в Москві залишилися дві її копії. Одна була поставлена в Благовіщенському соборі, а інша в 1524 році в Новодівичому монастирі, заснованому в пам'ять повернення Смоленську Росії. Монастир був влаштований на Дівочому полі, де "з сльозами" москвичі відпускали святу ікону до Смоленська. У 1602 році з чудотворної ікони був написаний точний список (у 1666 році разом із стародавньою іконою новий список возили до Москви для відновлення), який помістили у вежі Смоленського укріплення, над Дніпровськими комірами, під спеціально влаштованим шатром. Пізніше, в 1727 році, там була влаштована дерев'яна церква, а в 1802 – кам'яна.
Новий список сприйняв благодатну силу стародавнього образу, і, коли російські війська 5 серпня 1812 року залишали Смоленськ, ікону узяли з собою для охорони від ворога. Напередодні Бородинської битви цей образ носили по табору, щоб укріпити і підбадьорити воїнів до великого подвигу.
Після перемоги над ворогом ікона Одигітрії була повернена до Смоленська.
Святкування на честь цього чудотворного образу 28 липня було встановлене в 1525 році в пам'ять повернення Смоленська Росії.
Свята ікона Божої Матері Одигітрії – одна з головних святинь Православної Церкви. Віруючі отримували і отримують від неї благодатну допомогу. Божа Матір через Свій святий образ заступає і підкріплює нас, направляючи до спасіння.
Микола Гунько, 3 курс КПБА

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України