Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 64

Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці с. Чумалі, Тернопільської обл.

Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
с. Чумалі, Тернопільської обл., Збаразького р – н.
Храм Введення  1912 року.
2Великою духовною радістю, теплою втіхою, щирою заступницею і охоронителькою, є для села Чумалі Збаразького району, Тернопільської області місцево шанована святиня - ікона Пресвятої Богородиці.
Саме її завдячують люди у розбудові храму, каплички, та села. Що до найменування села Чумалі, то назву його асоціюють із чумацькими походами. Розпочало воно своє життя із семи дворів, у яких жило чотирнадцять сімей. Під час німецької окупації село було вщент зруйноване, але за промислом Господнім було відбудоване працьовитими і відданими людьми, які бажали жити у цій благословенній Богом  місцевості. Недалеко від села,  знаходиться криничка, та капличка побудована мешканцями на честь і пам'ять Пресвятої Владичиці Богородиці  у 1995 р. Саме на цьому місті за переказом жителів і відбулося явлення чудотворної ікони.
Служниця пана, яка прийшовши ранком до джерела побачила у ньому ікону Богородиці, про себе подумала, як наберу я води, і  нахилившись до святині намагалася узяти образ, але він із кожним разом все віддалявся у глиб. І тоді побачивши, що вона не дістане його побігла до священика, який разом із жителями хресною ходою прийшов до джерела, де усі спільно молилися до Пресвятої Богородиці. Священик зробив спробу узяти ікону, але так і не зміг дістати її, тому що вона продовжувала віддалятися. Тоді покликали служницю і вона вставши навколішки і з благоговінням та щирим смиренням дістала із джерела святий образ. Святиню із великою радістю та величністю принесли у перший храм, саме тоді і був закладений відпуст на честь Покладення ризи Божої Матері у Влахерні, який і сьогодні святкують із великою шаною 15 - го липня. Пресвята Богородиця благословила і побудову нового кам’яного храму, на честь Її свята Введення, будівництво якого розпочалося у 1910 р. і завершене було у 1912 р. У новозбудовану святиню було перенесено ікону і поставлено на горньому місці, де і сьогодні вона  перебуває. Багато людей із навколишніх сіл і міст приходили до святого образу і за молитвами  по своїй вірі отримували зцілення. У храмі довгий час зберігалися милиці, які залишив кульгавий після свого зцілення.
Довгожителька села Сторожук Софія розповідала про святкування празника на честь Богородиці: “Я живу недалеко храму, і тому усі хто приїжджали до святині залишали свої підводи у мене біля стодоли, та ішли до святого образу, серед тих, які приїздили було багато із різних куточків району та області, а також і із інших областей міст і сіл”.
Свята ікона нерозривно пов’язана із джерелом у якому вона з’явилася. Господня благодать діяла і діє до сьогоднішнього дня і через  святу воду, тому радянська влада бачачи велике скупчення людей у цьому селі закриває храм у 1960 р., і із нього безжально зриваються ікони. На щастя  чудотворний образ був перенесений у сусіднє село Доброводи, де і перебув ці нелегкі часи і у 1989 році, настоятелем парафії прот. Володимиром Борисом був повернений  до храму               с. Чумалі.
Саме джерело було завалене щебенем і важкою технікою усіма можливими силами було затрамбоване, а поверх нього  для більшої наруги над святинею була прокладена дорога.  Надзвичайно багато біди і горя перетерпіли жителі села. Недалеко від затрамбованої кринички ставалося багато нещасних  смертельних випадків. Усі ці випадки траплялися або   на дорозі, яка веде до села, або у річці, яка протікає за кілька метрів від джерела. І так тривало до того часу, допоки  джерело не відкопали. Завдяки священику села прот. Володимиру Борису,  старенькому, але відданому сивочолому Григорію Івахову, мешканцям села, геологу Івану Гарбузу, який чудесним чином за допомогою пристроїв віднайшов джерело, голові церковної ради Стефанії Касперович, яка відданою працею день і ніч перебувала коло будівництва, Ярославу Рокушу, Віталію Говорусі, та іншим жителям села, які зібрали кошти, на святому місці було побудовано капличку, початок будівництва якої розпочали у 1995 році і милістю Божою у цьому ж році завершили.
За свідченнями  настоятеля парафії  прот. Володимира Бориса, та голови церковної ради Стефанії Касперович, 15 липня 1996 р., для жителів села стало надзвичайно великим торжеством. У святому храмі звершилася Божественна Літургія, опісля якої священики із чудотворною іконою та прочанами, із прилеглих сіл і міст, хресною ходою ішли до каплички де і відбулося її освячення.
Із цього часу Богородиця не залишає нікого без свого заступництва і покрову. Вона  через чудотворну ікону, святу воду яка витікає із джерела подає зцілення усім хто з вірою і любов’ю приходить до Неї, прикладається до ікони і з радістю черпає святу воду.
Із кожним днем, це місце прикрашається і звеличується жертовною працею жителів села, які працюють на славу Божу, щоб святе місце, а саме невеличкий уділ  Пресвятої Богородиці в с. Чумалях був величним і угодним місцем молитви.
 
До Тебе Діво щиро прибігаєм,
У Тобі радість світові сія.
Тебе заступницею в Бозі щиру маєм,
Тобою хвалиться і Небо і Земля.

Розрада Ти і втіха всім убогим,
Опіка сиротам, наставнице свята.
Ти не покинеш нас ні у біді ні в горі,
Ти не покинеш нас о Мати Дорога.

Покров Твій  завжди ми всі відчуваєм,
Над Україною він нам з небес сія.
Усі незгоди від нас відвертаєш,
Щоб ми були єдиная сім‘я.
 
 
Юрій Борис, студент 3-го курсу КПБА

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України