Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 64

Крехівські ікони Божої Матері

KrexivskaНе  далеко  від  міста  Жовкви,  що  на  Львівщині,  знаходиться  Крехівський  монастир.  Його  історія  детально  описана  в  монастирському  літописі.  В  ньому  знаходимо,  що  заснування  монастиря  пов’язане  з  двома  ченцями  Іоілем  та  Сильвестром,  які  зайшли  до  Крехова  зупинилися  поблизу  в  лісі  та  видовбали  печеру  в  якій і замешкали.  Ведучи  богоугодне  життя,  з  часом  до  їхньої  печери  стали  приходити  люди,  тому  виникла  потреба  в  побудові  храму.  Монахи  власними  силами  збудували  невелику  церкву  над  печерою  і  посвятили  її  на  честь  первоверховних  апостолів  Петра  і  Павла.  Поступово  кількість  охочих  прийняти  чернечий  постриг  стала  збільшуватись.  Звідси  виникла  необхідність  в  ще  більшій  церкві  та  комплексі  монастирських  келій  для  спільножитного  монастиря.  За  клопотаннями  Іоіля,  коронний  гетьман  Станіслав  Жолкевський  виділяє  місце  для  забудови,  де  і  сьогодні  розташований  монастир.  Через  деякий  час,  у  зв’язку  зі  збільшенням  кількості  ченців  та  паломників  невтомний  Іоіль  разом  із  ченцями  знову  береться  до  праці  і  незабаром  постає  храм  на  честь  Преображення  Господнього,  а  невдовзі  й  інший  храм – в  ім’я  свт. Миколая  Мирлікійського. Після  смерті  Іоіля  в  1638 році  ченці  за  духовним  заповітом  продовжили  роботи  по  розширенню  території  монастиря  і  збудували  ще  дві  церкви  на  честь  Святої  Тройці  та  Покрови  Божої  Матері.  Завдяки  невтомній  праці  Крехівський  монастир  став  не  тільки  відомим  осередком  духовного  життя,  але  й  міцним  оборонним  центром  від  численних  набігів  татар.  Про  це  збереглося  немало  свідчень  тодішніх  очевидців. [3, с.65].
Проте,  найбільшу  славу  цій  обителі  принесли  чудотворні  ікони  Божої  Матері.  Це  чудотворна  ікона  Пречистої  Діви  Марії,  що  знаходиться  у  запрестольному  Образі-кіоті  одного  із  монастирських  храмів,  та  Верхратська  (Крехівська)  чудотворна  ікона  Богородиці.
Історія  першої  чудотворної  ікони,  що  міститься  над  головним  престолом  у  монастирській  церкві,  пов’язана  з  родиною  українських  міщан  зі  Львова,  відомих  на  той  час  діячів  Успенського  братства – Красовських.  У  них  народилася  сліпа  дочка,  яка  виростала  батькам  на  жаль  і  смуток.  Одного  разу,  будучи  вже  молодою  дівчиною,  вона  попросила  щоб  її  привели  до  невеличкої  родинної  ікони  Божої  Матері.  Звернувшись  до  неї  з  гарячими  молитвами  її  благання  були  почуті  і  вона  прозріла.  З  того  часу  Красовські  зрозуміли,  що  ця  ікона  перед  якою  отримала  зцілення  їхня  дочка  обділена  чудотворною  силою.  Вони  вирішили,  що  не слід  таку  велику  святиню  тримати  в  хаті.  Відтак,  привезли  її в  Крехів  у  монастирську  церкву.  Тут  чудотворний  образ  й  досі  продовжує  виявляти  благодатні  дари  для  тих  хто  приступає  до  нього  з  вірою.
В  монастирі  є  й  інша  чудотворна  ікона  Богородиці,  яка  отримала  назву  Верхратської.  Назва  походить  від  найменування  села  Верхрата,  яке  розташоване  біля  берегів  річки  Рат.  Збереглися  відомості,  що  згадки  про  заселення  цієї  місцевості  відносяться  ще  до  часів  Київської  Русі  або  Галицько-Волинського  князівства (XII ст.).  За  переказами  ікону  написав  на  початку  XIV ст.  відомий  галицький  святитель  митрополит  Київський  Петро  (Ратенський). [2, с.154].  За  іншими  даними,  ікона  була  принесена  із  Замостя  1682 року  ігуменом  Верхратської  чернечої  обителі  Ісаком  Сокальським  до  монастиря  у  Верхраті. [1, с.92].  Коли  ікона  стала  відома  багатьма  чудами,  тодішній  Львівський  єпископ  Йосип  Шумлянський  від  6  липня  1685 року  пастирською  грамотою  оголосив  її  чудотворною.  Це  сталося  після  того  як  було  зібрано  багато  свідчень  очевидців,  які  підтвердили  факти  чудесних  зцілень  під  присягою  на  Євангелії.  Зокрема,  1688 року,  через  шість  років  від  тоді  коли  ікона  появилася  в  монастирі,  на  свято  Положення  Чесної  Ризи  Пресвятої  Богородиці,  серед  ночі  сталося  чудесне  явище.  Над  монастирем  з’явився  вогненний  стовп,  який  наповнив  світлом  всю  найближчу  околицю.  Люди  які  позбігалися  з  навколишніх  поселень,  ввійшли  разом  із  священиком  у  середину  храму  і  побачили,  що  перед  іконою  горить  світло,  а  по  лику  Богородиці  спливають  криваві  сльози…  Ця  чудесна  подія  продовжувалася  чотири  тижні.  З  того  часу  храм  у  Верхраті  став  місцем  паломницьких  відвідин.  У  1808 році  із  скасуванням  монастиря  у  Верхраті,  ікона  була  перенесена  до  Крехова,  де  знаходиться  і  на  сьогоднішній  день.
За  радянських  часів,  після  закриття  Крехівського  монастиря  чудотворна  ікона  деякий  час  перебувала  в  храмі  св. Параскеви  П’ятниці  міста  Львова.  З  відновленням  національного  та  релігійного  життя  України  чудотворну  ікону  пресвятої  Богородиці  було  повернуто  до  Крехова  громаді  УГКЦ.  Це  сталося  19  травня  1991 року.


Список використаної літератури:
1.    Жаровська Ольга. Паломницькі Святині. – Львів: Свічадо, 2009. – 200с.
2.    Чобич Созонт митр. прот. Пресвята Богородице, спаси нас! – «Всеукраїнська Видавнича Православна місія», 1997. – 175 с.
3.    Шкрабюк Петро. Крехів:  дороги  земні  і  небесні. – Львів:  «Місіонер»,  2009. – 416 с.
Михайло Альмес, 3 курс КПБА

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України