Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 64

Сповідь семінариста або чому я вирішив стати священиком

Look_into_the_skyАндрій Григораш, студент 5-го курсу КПБА 
Совість (далі - С.): Не спиш?
Я: Як бачиш.
С: Причина?
Я: Думаю.
С: Знову? Про що? Поговори зі мною. Інколи твої думки непокоять мене.
Я: Хм. Це ж очевидно – моє майбутнє.
С: Є якість плани?
Я: Плани… Я їм не довіряю. І знаєш, я не настільки хороший режисер, щоб написати ідеальний сюжет свого життя, бо в одному випадку вони [ці плани] терплять краху, або ж піддаються суттєвій корекції.
С: Ти вирішив нічого не планувати?
Я: Не зовсім. Просто інколи мені здається, що я знаходжуся не на своєму місці.
С: Тобто?
Я: А якщо моє рішення стати священиком було помилковим?
С: Думаєш бажання, яке ти проніс з шкільної парти аж до самого вступу в заклад було хибним?
Я: Колись мене запитували ким я хочу стати і, звичайно, моєю відповіддю було скромне: «Священиком». Але якби мені зараз хтось поставив те ж саме питання, то моєю відповіддю очевидно була б така фраза: «Тепер я боюся ставати священиком перед лицем всієї відповідальності цієї професії».
С: Професії?
Я: Я довго розмірковував над цим і за період мого навчання в духовній школі я усвідомив, що для свого майбутнього обрав не професію, а… служіння.
С: Це правильно.
Я: Так, але переді мною постає ще ряд нерозв’язаних проблем.
С: Яких?
Я: Ну, це ж логічно – вибір майбутньої дружини…
С: Дружини?
Я: Звичайно.
С: А дівчини?
Я: Тобто?
С: Ти очевидно ніколи в дівчині не бачив дівчини, а лише потенційну дружину?
Я: Ну…
С: А з іншої сторони – навіщо вона тобі?
Я: Я збираюся одружуватись.
С: Ні, ти не зрозумів. Я поставила питання по-іншому.
Я: Я знаю, що це - «школа любові».
С: Одна з шкіл.
Я: Так, але вибач, я не бачу себе в чернецтві.
С: Звідки така впевненість?
Я: Мені здається…
С: Ти знаєш, що робити у випадку, коли «здається». (сміється)
Я: Це не смішно.
С: Раджу тобі випробувати себе і в цьому.
Я: Чернецтво – це не вибір з категорії «власне бажання», тому мені важко щось передбачити.
С: Добре. Продовжимо перелік проблематики.
Я: Так, дійсно. Ще майбутнє місце служіння.
С: А з цим які проблеми? Хіба тебе не забезпечать ним?
Я: Так, але якщо воно буде не найкращим для цього служіння?
С: Невже ти думаєш, що священнослужіння обмежується категоріями простору і часу?
Я: Ні, звичайно. Але якщо ті умови будуть несприятливими для членів моєї сім’ї? Адже я відповідальний за них.
С: Безумовно. Та в цьому і полягає вся відповідальність перед тобою в питанні обрання дівчини, яка б змогла тобі в майбутньому стати хорошою дружиною і яка б погодилася піти будь-куди, лиш би з тобою.
Я: Хм. Це вже щось з жанру «фантастики».
С: Іронія… Вважаєш мене наївною? Можеш мені навести частоту повторення прохань у своїх молитвах про знайомство з хорошою людиною, з якою ти б міг поєднати все своє життя?
Я: Ну… Я просив. Декілька разів.
С: Гм. Декілька разів. Я так і знала. Думаєш цього достатньо? А зрештою – скільки б ти не просив, воно не дасть результату, якщо в своїй основі не матиме щирої в те віри.
Я: Так, ти права. Проте, повір – справа не лише в цьому. І сам факт, що я майбутній священик формує стереотип суцільних табу в очах кожної потенційної дівчини, і небачення кар’єрного росту в моїй справі – все це створює ряд бар’єрів для просування стосунків. Та й взагалі…
С: Стоп! Стоп! Давай все по-порядку! Зупинись! По-перше, якби кожен підходив до свого майбутнього так як ти, то мабуть ніхто б і не ставав на шлях праці перед лицем такого жахливого розгортання сюжету; по-друге, яка професія може зрівнятися з тим, що обрав ти? І, по-третє, чому ти вирішив, що єдиним фактором, який так «негативно» визначає подальший розвиток стосунків з дівчиною є саме твоє покликання священика? Повір, що кожен студент будь-якого закладу і факультету зустрічається з тими ж самими проблемами, що й ти і кожен твій товариш-семінарист. Варто лише усвідомити це і так же само пояснити їй. А основним визначальним елементом у зацікавленості тобою дівчини послужить не що інше як твоя особистість з усіма її багатогранними атрибутами. Яким ти себе відрекомендуєш, таким вона тебе і прийме і, «навіть», разом з тим, що ти майбутній священик. Погодься, що коли люблячі люди приймають погані звички, дурні риси характеру чи інші якісь вади один одного, то хіба прийняття в своє життя людини, яка буде посередником між двома світами, буде безпосереднім «працівником» у Бога є чимось гіршим за перше? Навпаки, саме перебування в атмосфері духовної школи за час навчання позитивно впливатиме на формування твоєї особистості. А хіба дівчата не шукають втілення вихованості, надійності і опори в лиці хорошого хлопця? То чому таким хлопцем не можеш бути ти? З іншої сторони, перебування в середовищі, де домінуватимуть такі необнадійливі настрої і упереджена реакція дівчини можуть сформувати певний комплекс неповноцінності у семінариста. Тоді слова Священного Писання про те, що «ви не від світу цього» наберуть прямого застосування в твоїй реальності, хоч і з неправильним трактуванням на них. (сміється) Та ти повинен стояти вище цього і своєю персоною зруйнувати всі стереотипи у погляді молодої дівчини щодо чудово юнака-студента, який окрім того ще й вирішив своєю працею послужити Богу, людям і, безумовно, їй. А щодо кар’єрного росту, то і через це не засмучуйся, бо сумлінне виконання свого обов’язку позитивно відбиватиметься на всі сфери вашого вже спільного життя. І коли слова Бога для тебе є авторитетними, то не забувай, що Господь не залишить праведника у біді. Варто лише спробувати. Ніхто тебе не запевняє в тому, що на початку буде легко – всі на перших порах проходять через труднощі, але це, власне, і повинно послужити стимулом на ще ревнішу працю, яка, безсумнівно, принесе щедрі плоди. Та й в житті нашому нічого не відбувається стихійно, а через вірність у малому будеш поставлений над великим. Якщо цьому не довіряєш, то нехай приклади заможних чи більш-менш фінансово забезпечених людей служитимуть тобі найкращим свідченням того, що все починається з мізеру, а то й з нічого. А по-великому рахунку – скільки людині потрібно для щастя? Та ти й сам знаєш. Скористайся такою порадою – задовольняйся мінімумом по-максимому під головуванням розсудливості і любові, то й все в тебе виходитиме якнайкраще. А у випадку невдач, горя чи скрути пам’ятай, що все йде не лише слідом причинно-наслідкового закону, але й веде до оприділеної мети чи бодай до її усвідомлення. Коли ви всі події, які з вами відбуваються пропускатимете через призму Божественної волі на те, то збережете себе цілісними і чистими від докорів, нарікань і відчаю. Тому, озброївшись любов’ю, молитвою і працею, вперед із Божою допомогою!
Я: Справді. Ти права як завжди. З усвідомленням того, що життя інколи складна штука я все ж віритиму і працюватиму на те, щоб все склалося якнайкраще для реалізації себе як християнина і як служителя Христового, який у співпраці з своєю паствою забезпечить і їм умови для такого ж становлення на шляху спасіння. Дуже тобі дякую, Друже! Доброї ночі!
С: Гарно тобі відпочити. І пам’ятай – ти зробив правильний вибір!
Я: Так.

 

 

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України