Київська православна богословська академія

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 64

Божа поміч

Попросив чоловік якось щастя і долі:
- По життєвій дорозі Ти поруч зі мною іди.
І Господь обіцяв допомоги святої і волі
В мить щасливу й сумну – назавжди, назавжди.

Двадцять літ відійшло.
І до Бога звертається знову:
- Покажи мені путь, де весела була, де сумна…
І на тих поворотах, де легко було, веселково,
Завжди пари слідів, на важких – лиш одна…

Закипіла у гніві душа лебедина:
- як же Господи, міг, Ти мені обіцяв?
Бачу – поруч ішов у безхмарну хвилину,
А у горі зрадливо мене полишав?

Посміхнувсь сивий Бог і промовив з журбою:
- Я був вірний Тобі у словах і ділах,
Там, де легко було, крокував завжди поруч з тобою,
А в нещасті Я бережно ніс на руках…

Всі ми в цьому житті ходим з Богом й під Богом.
І круті, й тричі грішні, і навіть святі…
Хай Всевишнього руки ніколи не знають знемоги,    
Хай тримають тебе і мене у житті!   



О. І. Потапенко
Професор, кандидат педагогічних наук
Переяслав-Хмельницького Державного
Педагогічного Університету
імені  Григорія Сковороди