Київська православна богословська академія

До історії виникнення друкованого органу Київської Духовної Академії «Трудів КДА» (1860 – 1917)

 У статті подано огляд історії виникнення церковного періодичного видання «Труди Київської Духовної Академії», які сприяли розвитку богословської думки та церковно-історичної науки в українських єпархіях у XIX – поч. XX ст.

Ключові слова: Київська Духовна Академія, «Воскресное чтение», «Труди Київської Духовної Академії».


Підготовка до випуску нового періодичного видання становить непросте завдання для будь-якої науково-освітньої системи. Для Київської Духовної Академії XIX – поч. XX ст. це було копітке і важке завдання, адже потрібно було підвищити науковий рівень духовних закладів. Академія вважала одним з пріоритетних своїх завдань підготовку наукової та навчальної літератури для задоволення освітніх і духовних потреб не лише своїх вихованців і викладачів духовних семінарій, але й звичайних освічених людей. Оскільки видавництво науково-богословських праць і сьогодні є актуальним, у даній статті звернено увагу на історію виникнення «Трудів КДА». Джерелами дослідження стали акти і документи, які відносяться до історії Київської Духовної Академії і сам журнал «Труди КДА» (1860 – 1917 рр.). Хронологічні рамки статті обувленні наступними подіями: 1860 рік – видання першого журналу «Трудів КДА»; 1917 рік – припинення видавнитва. 2003 рік – відновлення видання часопису «Київської Духовної Академії». Одним із великих центрів церковних періодичних видань Російської імперії стала Київська Духовна Академія, яка видавала «Воскресное чтение» (1837 – 1912 рр.), «Труды Киевской Духовной Академии» (1860 – 1917 рр.) та була причетна до видань «Киевские епархиальные ведомости» (1861 – 1917 рр.), «Руководство для сельских пастырей» (1878 – 1917 рр.), «Проповеднический листок» (1882 – 1916 рр.), «Отклики сельских пастырей» (1906 – 1911 рр.) та інші [3, c. 139 – 140]. Відомо, що перший журнал «Трудів КДА» вийшов 1860 року, але все ж реалізації цього проекту передував досить тривалий період дискусій, в рамках яких обговорювалися як сама можливість і доцільність появи такого видання, так і можливий його зміст. Перше періодичне видання Київської Духовної Академії було засновано ще в 1837 році. Це був журнал «Воскресное чтение».

Ініціатива його створення належала тодішньому ректору Академії єпископу Інокентію (Борисову). Саме він разом з професорами КДА протоієреєм Іоаном Скворцовим та Яковом Амфітеатровим, а також молодим бакалавром ієромонахом Димитрієм (Муретовим), склали програму видання першого в Києві духовно-просвітницького журналу. Проект був підтриманий митрополитом Київським і Галицьким Євгенієм (Болховітіновим), завдяки якому було отримано і схваленно Святійшим Синодом. У результаті з 1837 року в світ став виходити журнал, велика частина статей якого належала перу професорів КДА [5, c. 466 – 467]. Незважаючи на те, що «Воскресное чтение» було орієнтоване перш за все на публикацію загальнодоступних статтей духовного змісту, все ж таки з’явилися і важливі наукові матеріали по богослів’ю, біблеїстиці, літурзіці, патрології тощо [8, c. 456].

Однак друком виходило дуже мало наукових праць богословського характеру і вже у 1844 році Святійшим Синодом Російської Православної Ценркви до всіх духовно-навчальних закладів було надіслано листа, у якому говорилось про незадоволення справою видання науково-богословських праць. Тоді було прийняте рішення «издавать в свет по две, или по три книжки в год ученых записок из трудов наставников духовноучебных заведений, подведомственных каждой академии» [1, c. 435 – 436]. Прочитавши звернення Св. Синоду викладачі погодились на його вказівки і запропонували не обмежувати видання конкретними питаннями і не вважати його періодичним, проте авторам публікацій пропонувалось видавати по 100 екземплярів окремих копій їх праць [1, c. 436]. Хоча пропозиція була затвердження Св. Синодом, однак видання наукового журналу дуже скоро припинилося. Через 8 років друк журналу отримав нове дихання – в середині 1850-х років ідею видавництва богословських праць підтримав ректор КДА архиєпископ Антоній (Амфітеатров). Було прийняте рішення видавати «Воскресное чтение» один раз у три місяці. Наукове видання містило в собі розділ «Наука» в якому публікувались праці навчального спрямування пов’язані з дисциплінами, які викладались в Академії і «Матеріали» – праці з історії Церкви, документи, які мали відношення до «Юго-Западного краю» [6, c. 40].

З огляду на ситуацію в Київській Духовній Академії, обер-прокурор Св. Синоду граф Толстой А. П. у листі від 28 листопада 1858 р. заборонив викладачам та студентам КДА втілювати в життя цей проект. Причина була та, що Петербурзький митрополит Григорій (Постніков) запропонував зовсім новий зміст журналу – передбачалось взяти за зразок періодичне видання Московської Духовної Академії «Творения святых отцов в русском переводе» з «Прибавлениями», який видавався в Росії з 1843 р., у якому видавались переклади отців Церкви, а також оригінальні статті професорів МДА [7, c. 9 – 10]. Викладачі Київської духовної академії не бажали у своїй діяльності уподібнюватися духу МДА. Професор КДА протоірей Іван Корольков влучно позиціонував діяльність КДА таким чином: «По примеру и подражанию издаваемого Московской академией далеко не согласовывалось со взглядами и намерениями Киевской корпорации: ей не хотелось быть отголоском академии Московской, она намеревалась идти на журнальном поприще своею самостоятельною дорогою, во многом отличною от московского пути» [7, c. 11]. Пропонувалось видавати переклади не латинських отців, а саме наукові праці Київських Академій, які мали великий вплив на розвиток духовної ученості в українському православному світі. Перший сім статтей журналу з новою назвою «Соревнователь христианского просвещения» були надіслані в Петербург для друку. Відповідь прийшла лише через рік і 9 листопада 1859 р. Св. Синод РПЦ схвалив рішення КДА і надіслав митрополиту Київському і Галицькому Ісидору (Нікольському) лист з вказівкою негайно розпочати роботу над журналом під назвою «Труды Киевской духовной академии» [7, c. 11 –13].

Робота над «Трудами» розпочалась і уже в 1860 році у світ вийшло перші 4 номери «Трудів КДА». Як і в ««Воскресных чтениях» вони були поділені на два великі розділи: переклади та оригінальні статті. З часом в «Трудах КДА» почали з’являтися праці Західних отків церкви, додатки у яких містилися протоколи, документи, щорічні звіти, які мали відношення до КДА, місцевих братств та організацій. Щорічно виходили друком три томи «Трудів КДА» [9]. У зв’язку із святкуванням 300-ліття династії Романових у 1913 році усі чотири духовні академії Російської імперії отримали нове звання «Імператорські» [10]. Однак, після зречення від престолу імператора Миколая II Романова Тимчасовий уряд Росії заборонив видавати «Труди КДА» з додатком «Імператорська», а згодом через фінансові проблеми видавництво журналу «Труды Киевской духовной академии» припинилося. За всю історію існування цього журналу, упродовж 58 років, у світ вийшло понад шістсот томів різноманітних публікацій, більшість з яких, як важливе інтелектуальне надбання дореволюційної доби, зберігають свою цінність і сьогодні, адже посилання на матеріали давніх «Трудів» можна зустріти не лише в українських виданнях, але й закордонних. У 2003 році, майже через 85 років, було відродженно видавництво журналу «Трудів КДА».

Диякон Віталій Федюк у своїй статті ««Труди Київської Духовної Академії» в історії богословської науки» пише: «Відтак після припинення видання журналу «ТКДА», так само, як і після закриття Академії, про них ніби забули, але духовний скарб не зникає і не старіє, тим ціннішим він стає сьогодні, коли посилюється інтерес до релігії, а Церква шукає шляхів до духовного впливу на суспільні процеси в Україні. Визнанням неоціненного доробку Академії та її видання «ТКДА» у справі духовної освіти, науки і культури, а також даниною пошани, є відновлення цього видання під тією ж назвою в 1997 р. у Київській Духовній Академії Української Православної Церкви Московського Патріархату та у 2003 р. у Київській Духовній Академії Української Православної Церкви Київського Патріархату» [12].

Стара назва нового збірника залишилася без змін, адже «спадкоємність і тяглість нашої духовної науки має бути, хоч наповнення змістом цього видання має бути сучасним, відбивати реалії існування Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату, а не митрополії – придатку до Церкви тієї чи іншої держави» [2, c. 4]. Завдяки виходу нових «Трудів КДА» в Україні почала розвиватись православна наукова думка, почало відроджуватись українське богослів’я. У передмовах до видань були висловлені сподівання, що нинішні україномовні «Труди Київської Духовної Академії» «зроблять гідний внесок у подальшу розбудову Помісної Української Православної Церкви, у піднесення духовності українського народу» [11, c. 3], «а наукові викладацькі та студентські сили достойно продовжуватимуть розпочаті нашими попередниками традиції» [4, c. 4].


І. А. СИДОР


1. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. Отделение III (1796 – 1869) / Под ред. Ф. И. Титова. Т. 5 (1819 – 1869). Киев, 1915.
2. Балух Василь, професор, декан філософсько-теологічного факультету Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича // Труди Київської Духовної Академії [Українська Православна Церква Київського Патріархату]. – К., 2003. – № 1.
3. Дениско Л. М. Фонд релігійної періодики ЦНБУ ім. В. І. Вернадського НАН України – джерело вивчення духовної культури народу // Українська періодика: історія і сучасність / Доп. та повід. другої Всеукр. наук.-теорет. конф. 21 – 22 грудня 1994 р.; Ред. кол. : ред.. М. М. Романюк (відп. ред.) та ін. – Львів, Житомир, 1994.
4. Забуга М., прот. Передмова // Труди Київської Духовної Академії [Українська Православна Церква (МП)]. – К., 1997. – № 1.
5. Иванов М. С. Церковная периодика // Православная Энциклопедия. Русская Православная Церковь: Антология. – Москва: Церковно-научный центр «Православная Энциклопедия», 2000.
6. Корольков И. Н. Двадцатилетие журнала «Труды Киевской духовной академии» (1860 – 1879 гг). К., 1883. С. 4; Хроненко И. В. Из истории издания журнала «Труды Киевской духовной академии» (1860 – 1917) // Труды КДА. – К., 2010. – № 13.
7. Крайний К. К. «Воскресное чтение» // Православная энциклопедия. – М., 2005. – Т. 9.
8. Систематический указатель статей, помещенных в журнале «Труды Императорской Киевской духовной академии» за 1905 – 1914 гг. С. I.
9. Труды КДА. 1913. Март (без сторінки); Богословский вестник. 1913. Март. С. I – III.
10. Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Вітальне слово // Труди Київської Духовної Академії [Українська Православна Церква Київського Патріархату]. – К., 2003. – № 1.
11. Федюк В., диякон. «Труди Київської Духовної Академії» в історії богословської науки [Електронний ресурс] / Федюк В., диякон. – Режим доступу : http // www.lviv-orthodox.net.ua / bogoslovia-page / 315-trydu-kba

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України