Дуже часто у своєму житті людина обтяжена болем і тривогою, чи то якимись негараздами ладна б віддати усе, щоб отримати хоч якесь полегшення, душевний спокій. У пошуках духовних сил вона часто звершує багатоденні паломництва до Святих місць, монастирів, чудотворних ікон, шукаючи розради і підтримки, допомоги Божої.
У молитві християнин внутрішньо спрямовується до Бога, здійснює порив до Царства Божого і набуває досвіду цього Царства. Плодом молитви є "мир і радість у Святому Духові", в яких, за словами апостола Павла (Рим. 14, 17), полягає суть Царства Божого.
Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм. Це друга заповідь, яку Господь дав Моїсею.