Статті

Друк

Вісімдесять один років

Вісімдесять один років

Вісімдесять один років минає,
Про голод - геноцид простити, забути не смієм.
Москалі, що живуть в Україні від Леніна, Сталіна вчились,
І тепер сусідів убивають, голодом морять, жінок зневажають.


Здрігається світ читаючи всі архіви про голод,
Замовчувати - більше москаль не примусить.
Всі держави тепер зрозуміли, що Путін планує,
Та чому Україну він тепер міцно руйнує.


Минуло вісімдесять один років від голоду-геноциду,
Московські нащадки у наших хатах живуть.
Українське підземне багатство і чорнозем - своїм називають,
Жити не вміють, все пропють і з голоду в бруді помруть.


Увесь Західній Світ пригадав,
Що Черчіль після Другої світової війни вказав:
“Зброю, літаки, гармати не ховати, військо не розпускати,
Війну з Сталіном починати, бо багато від нього людей пропаде!”


Америка та Європейські держави війни не почали,
Сталін та його наслідники холодну війну завели,
Людей на засланні по гулагах тримали,
Золото - мінерали копали, НКВД-е та стукачів годували.


Наївно захід Європи в московську залежність попав,
Майдан та Небесна Сотня багато їм показали.
Але гроші московські по банках зростали,
Бо газом торгували, долари рахували, туман в очі пускали.


Небесная Сотня прикладом стала, як воює Москва,
Але досі не вирвали всіх з московських обіймів.
Розбитий літак з Нідерландів також світові показав,
Як дикий Путін воює та що для Росії планує ?


Гинуть наші молоді лицарі, життя не жаліють,
Відганяють ворога, що в Україні жив і Москву хвалив.
Батьки, матері наших героїв і всі люди зі сну пробудились,
Зрозуміли, що батьківщину мусять самі боронити, бо чужі своєї крові не пролють!

Любов Василів-Базюк
21 листопада 2014.

Поширити у соцмережах