Друк

Проповідь Святійшого Патріарха Філарета в день випуску КПБА

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Київська православна богословська академія звершує свій черговий випуск вихованців, які підуть на пастирське служіння. Тому я всіх вас вітаю із цією знаменною подією, бо це свідчить про те, що наша Церква – Київський Патріархат – утверджується і має своєю метою створити в Україні єдину Помісну Православну Церкву. Але для того, щоб створити в Україні єдину Православну Церкву, треба мати Боже благословення на це. Бог благословляє тільки тих, хто Йому служить. А хто Йому не служить, того Бог не благословляє. Так само, як і кожна людина, якщо вона дотримується заповідей Божих, то Бог благословляє таку людину, а якщо вона грішить, то Бог не благословляє. Бо Бог не може благословляти людину на гріх, а тільки на добро.

Ми готуємо чергових пастирів нашої Церкви, і вони будуть належати до духовенства. Чому називаються священики духовенством, де причина? Де миряни і де духовенство і яка різниця між ними? І чи може бути духовним мирянин, чи не може бути? Треба нам звернутися до апостола Павла, він в черговому своєму посланні пише: «Ви, духовні, виправляйте грішника». А хто такі духовні? Духовні – це ті християни, які живуть духовно. А жити духовно – це означає керуватися духом, а не плоттю. Керуватися у земному житті вічним, а не земним, небесним, а не тимчасовим. Ось той, хто керується духовними началами, тобто заповідями Божими, той духовний, а хто керується земними інтересами, той не є духовний. І чому священики належать до духовних? А тому, що обирали на це служіння із духовних, із тих, хто обирав вічне, Божественне, святе. Із таких християн обирали на священство, і тому вони духовні і належать до духовенства. Але обрані на це високе служіння не завжди бувають духовними. І ми зараз бачимо не духовних і єпископів, і патріархів, і священиків, і навіть монахів, і тих ми бачимо не духовними. А чому вони не духовні? А тому, що вони у своєму житті, у своїй діяльності керуються земними інтересами. І єпископи думають не про Церкву, не про свою паству, а про своє благополуччя. Так само і священики, деякі, не керуються духовними цінностями, а думають про земне, про квартиру, про машину, про гроші, про все інше, потрібне для земного життя. Тому ми, дорогі браття і сестри, і ті, хто готуються бути священиками, повинні пам’ятати про це. І миряни теж повинні пам’ятати, тому що різниці для Царства Божого між священиком і мирянином немає ніякої. І священик повинен бути праведним, і мирянин повинен бути праведним, а якщо священик не праведний, грішник, а такі є, то це означає, що він не готується до Царства Божого. Для нього важливе земне тому, що в нього розум затьмарений. Якщо він, будучи пастирем, не розуміє, що тимчасове менше за вічне, то де твій розум і кого ти будеш вчити, і чому ти навчиш?

Нехай Господь наш Ісус Христос Своєю Божественною благодаттю напоумлює нас і наставляє нас на праведну путь, особливо тих, хто готується бути пастирем Церкви. Виконають вони цей обов’язок – великими будуть у Царстві Небесному. Не виконають – підуть туди, де всі грішники. Нехай Господь не допустить, щоб ми були такими і допоможе нам виконувати Його заповіді і бути завжди з Ним.

Слава Ісусу Христу!

Проповідь Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета в день випуску КПБА

07. 06. 2012 року Божого

Розшифрував Михайло Омельян, аспірант КПБА

Поширити у соцмережах