29 січня 2017 р. у Володимирському кафедральному соборі Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив служіння Божественної літургії, під час якої було звершено хіротонію на єпископа Житомирського і Овруцького архімандрита Паїсія (Кухарчука), якого було призначено рішенням Священного Синоду від 22 – 23 січня 2017 року (Журнал №2).
29 січня 2017 р. у Володимирському кафедральному соборі Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив служіння Божественної літургії, під час якої було звершено хіротонію на єпископа Житомирського і Овруцького архімандрита Паїсія (Кухарчука), якого було призначено рішенням Священного Синоду від 22 – 23 січня 2017 року (Журнал №2).
Напередодні, 28 січня, після Всенічного бдіння, відбулося наречення архімандрита Паїсія (Кухарчука) на єпископа Житомирського і Овруцького.
За богослужінням Його Святості співслужили Патріарший намісник, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Вишгородський Агапіт, архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, архієпископ Ізяслав (Карга), єпископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей, єпископ Васильківський Лаврентій та духовенство кафедрального собору.
Перед початком літургії наречений на єпископа архімандрит Паїсій склав сповідання православної віри. Після відпусту Святійший Патріарх виголосив до нового співбрата єпископа Паїсія повчальне слово:
“Преосвященний єпископе Паїсію, улюблений у Христі брате!
Сьогодні, виконуючи рішення Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, ми звершили єпископську хіротонію, і дією благодаті Святого Духа, а не через покладання архієрейських рук, ти став єпископом Житомирської єпархії.
В юні роки Господь наш Ісус Христос, Глава Церкви, покликав тебе до служіння Його Церкві. Ти отримав духовну освіту в Рівненській Духовній Семінарії й на богословсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету; прийняв чернечий постриг, був висвячений на диякона, потім на пресвітера і довгий час був намісником славного Манявського скита на Івано-Франківщині. На єпископське служіння ти був покликаний із Михайлівського Золотоверхого монастиря, куди прийшов із Львівської єпархії.
Перед тим, як ти почнеш архієрейське служіння, нам належить по традиції сказати тобі повчальне слово. Всім, в тому числі і тобі, відомі слова апостола Павла: “Хто бажає єпископства, той доброго діла бажає” (1 Тим. 3: 1). Багато хто із ченців хочуть бути єпископами, а інші й стають ченцями, щоб потім бути єпископами. Вони помилково розуміють слова Апостола, вважаючи, що саме їх бажання є добрим ділом. В дійсності це не так. Великі святителі Церкви Христової тікали від єпископства. Чому? Тому що боялися відповідальності перед Богом. Вони думали, що не зможуть у всій повноті виконати архієрейські обов’язки.
Серед нас є чимало єпископів, які бачать в єпископстві тільки славу, владу і земне благополуччя. Такі єпископи, маючи затьмарений розум, не бачать єпископських обов’язків. Вони забувають слова Христа Спасителя: “Хто з Вас хоче бути першим, той повинен бути рабом”. Вони не розуміють, що єпископ, насамперед повинен благоговійно звершувати богослужіння, пам’ятаючи, що він силою благодаті Святого Духа звершує невимовне таїнство перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христову. Чи задумуємося ми, єпископи і священики над тим, що доручає нам Христос Господь? Думаю, що переважна більшість із нас не звертає на це уваги.
Ми, архіпастирі, зобов’язані проповідувати слово Боже. Апостол ясно говорить, що горе тому, хто не благовіствує. А ми часто лінуємося проповідувати і розповсюджувати Євангельське вчення і вірне його тлумачення. Треба проповідувати Божественну істину як її проповідували святі апостоли і святі отці, ці стражі правдивого Христового вчення.
Керувати паствою є наука із наук, і мистецтво із мистецтв, як про це говорить святий Григорій Богослов. А багато хто із нас навіть не бажає вчитися як треба керувати паствою. Вони думають, що кожне їх розпорядження є правдою. Вони часто керуються власними амбіціями, а не користю Церкви.
У таких єпископів на першому місці стоїть їх земне благополуччя і різноманітні насолоди, а не виконання своїх архіпастирських обов’язків і служіння своїй пастві, своєму народу. Вони забувають про вічне життя і про страшний суд, а деякі навіть про Бога.
Єпископське служіння, улюблений брате, не до слави і не до багатства, а до подвигу, до багатьох труднощів, скорбот і випробувань закликає нас. Будеш іти цим шляхом, нагорода твоя велика на небесах. Зневажатимеш своє високе служіння – успадкуєш долю грішників. Не забувай, що ми хоч і єпископи, але грішні люди. Тому, нам треба боротися зі своїми власними гріхами, а їх, насамперед, треба знати і визнавати їх перед Богом і каятись, благаючи у Бога прощення.
Наберись терпіння і завжди пам’ятай слова Господа, сказані апостолу Павлу: “Сила Моя виявляється в немочі” (2 Кор. 12: 9). Покладай всю надію на милість Господа і на Його Пречисту Матір.????? Виховуй свою паству в дусі любові до Бога і ближніх та відданості Україні і її народу.
А тепер прийми цей жезл – символ архієрейської влади і опори у тяжких життейських обставинах, і від даної тобі благодаті Святого Духа благослови цей віруючий побожний народ, який молився сьогодні за тебе і за твоє подальше достойне архієрейське служіння”.
Патріарх Філарет вручив владиці Паїсію символ архіпастирського служіння – єпископський жезл, після чого нововисвячений єпископ подав народу своє перше архієрейське благословення.
Біографічна довідка
Єпископ Паїсій (в миру – Кухарчук Володимир Петрович) народився 11 лютого 1984 року в с. Уїздці Здолбунівського р-ну Рівненської обл. в християнській сім’ї.
У 1990-2001 рр. здобув середню освіту, навчаючись в Уїздецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.
З 1999 по 2001 рр. служив псаломщиком у храмі Пресвятої Тройці с. Уїздці УПЦ Київського Патріархату.
2001 році поступив до першого класу Рівненської духовної семінарії, яку закінчив у 2005 році.
З 2002 по 2005 рр. був послушником Свято-Георгіївського чоловічого монастиря с. Пляшева (Козацькі Могили).
12 грудня 2004 р. напередодні актового дня Рівненської духовної семінарії, у Покровському кафедральному соборі м. Рівного, у нижньому (цокольному) храмі “всіх святих землі Волинської” пострижений у читця. Постриг звершив Високопреосвященнійший Даниїл, митрополит Рівненський і Острозький (нині покійний + 2005).
З 2005 р. продовжував здобувати вищу духовну освіту в Івано-Франківському богословському інституті УПЦ Київського Патріархату, який закінчив 2008 р. здобувши диплом бакалавра філософії (релігієзнавство), а у 2009 році отримав диплом магіста богослів’я.
З 2008 по 2009 рр. навчався у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича та отримав диплом спеціаліста – викладач філософсько-релігієзнавчих дисциплін.
30 листопада 2008 р. в Манявському Хресто-Воздвиженському чоловічому монастирі, у Борисо-Глібському храмі, після вечірнього богослужіння був пострижений в ченці, з іменем Паїсій, на честь прп. Паїсія Величковського (28 листопада). Постриг звершив настоятель монастиря Високопреосвященнійший Іоасаф, архієпископ Івано-Франківський і Галицький (пізніше – митрополит Івано-Франківський і Галицький ).
4 грудня 2008 р. у Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Івано-Франківська, в день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, був рукоположений у сан ієродиякона. Хіротонію звершив Високопреосвященнійший Іоасаф, архієпископ Івано-Франківський і Галицький.
7 рудня 2008 р.в Манявському Хресто-Воздвиженському чоловічому монастирі, у Борисо-Глібському храмі, був рукоположений Високопреосвященнійшим Іоасафом, архієпископом Івано-Франківським і Галицьким у сан пресвітера (ієромонаха). Цього ж дня був призначений намісником Манявського-Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря.
З 2009 по 2016 року працював в Манявському навчальному комплексі (НВК) вчителем Християнської етики.
3 2010 по 2013 рр. займав посаду проректора по виховній роботі Івано- Франківського богословського інституту, який з благословення владики, був переведений у стіни Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря.
3 липня 2011 р. у 3-тю неділю після П’ятидесятниці, до дня святкування 400-ття Хресто-Воздвиженського Манявського монастиря, був возведений у сан ігумена. Возведення у сан ігумена було звершено у Соборному храмі Манявського монастиря, Високопреосвященнійшим Іоасафом, архієпископом Івано-Франківським і Галицьким.
3 березня 2013 р. до дня Святої Пасхи був нагороджений хрестом з прикрасами. Покладання хреста з прикрасами було звершено у Манявському Хресто-Воздвиженському чоловічому монастирі Високопреосвященнійшим Іоасафом, митрополитом Івано-Франківським і Галицьким.
11 лютого 2014 р. за значний вклад і плідну працю на ниві утвердження моралі, зростання духовності, збереження християнських і історичних цінностей, та відродження Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря та зв’язку із 30-річчям від дня народження, нагороджено медаллю свв. прпп. Іова та Феодосія Манявських.
27 вересня 2014 р. в день престольного свята Манявської обителі, Високопреосвященнійшим Іоасафом, митрополитом Івано-Франківським і Галицьким був возведений у сан архімандрита.
З березня 2016 року Високопреосвященнійшим митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом відрахований з числа братії Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря та почислений за штат Івано-Франківської єпархії, за власним бажанням.
У квітні цього ж року прийнятий у штат Львівської єпархії та зарахований до числа братії Свято-Іоано-Золотоустівського чоловічого монастиря м. Львова.
У вересні 2016 року, з благословення керуючого Львівською єпархією Високопреосвященнійшим Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським, був призначений викладачем та помічником інспектора Львівської православної богословської академії.
26 листопада 2016 року, з нагоди 440-ліття Львівської братської школи та актового дня її правонаступниці – Львівської духовної академії, нагороджений Високопреосвященнійшим митрополитом Димитрієм подячною грамотою за виховання майбутніх душ пастирів, професійну підготовку достойного українського духовенства та жертовну працю Помісної Православної Церкви в Україні.
З 2016 року зарахований до аспірантури Чернівецького Національного Універитету ім.. Ю. Федьковича.
15 грудня 2016 року з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та за власним проханням, переведений у штат Київської єпархії.
20 грудня 2016 року з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета прийнятий у штат Київської єпархії та зарахований до числа братії Києво-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря.
22 січня 2017 р. Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату (Журнал засідання №2) обраний на єпископа Житомирського і Овруцького, керуючого Житомирською єпархією, 29 січня 2017 р. відбулася архієрейська хіротонія.
{gallery}//2017/01/hiroton{/gallery}