Вода – найзвичніша нам речовина на Землі. Вона супроводжує кожну мить нашого життя, але чи знаємо ми яку таємницю зберігає в собі ця дивовижна стихія?
Вода – найзвичніша нам речовина на Землі. Вона супроводжує кожну мить нашого життя, але чи знаємо ми яку таємницю зберігає в собі ця дивовижна стихія? Звідки вона прийшла? Хто і навіщо обдарував нею нашу планету? Єдину у всьому Всесвіті! Можливо відповіді на ці питання знає тільки сама вода? Адже сьогодні її на землі стільки ж, скільки було тоді, коли все починалося, коли народжувався світ.
Воду вивчали досить детально і відомо, що в порівнянні з іншими рідинами вода володіє незвичайними якостями – фізичними і хімічними властивостями. Була висунута фантастична гіпотеза – у води є пам’ять! Результати експериментів проведених в багатьох країнах світу показали – вода сприймає і запам’ятовує будь–який вплив, запам’ятовує все, що відбувається в навколишньому просторі. Воді достатньо просто стикнутися з речовиною, щоб вона дізналася її властивості та зберегти цю інформацію у своїй пам’яті. Чи здогадувалися про це наші предки коли перетворювали звичайну воду в цілющу, використовуючи для цього посуд зі срібла? Свята, намолена вода, набуває цілющих властивостей. Зафіксовані випадки перетворення силою думки морської води в прісну, гнилої – в свіжу. Саме позитивний вплив на структуру води надають слова, які виражають почуття любові і подяки.
«Освячена вода, – як писав святитель Димитрій Херсонський, – має сили для освячення душ і тіл всіх, хто користується нею». Вона, спожита з вірою і молитвою, лікує наші душевні і тілесні хвороби. Преподобний Амвросій Оптинський смертельно хворому послав посудину зі святою водою – і невиліковна хвороба відійшла. Старець ієросхимонах Серафим Вирицький завжди радив окроплювати продукти і саму їжу Йорданською водою, яка, за його словами, «сама все освячує». Преподобний Серафим Саровський після сповіді прочан завжди давав їм пити з чаші святу Богоявленську воду. Коли хто–небудь сильно хворів, старець Серафим благословляв приймати по столовій ложці свяченої води через кожну годину. Старець говорив, що більших ліків, ніж свята вода і освячене масло, – немає. Так, святитель Іоан Золотоустий говорив, що свята Богоявленська вода протягом багатьох років залишається нетлінною, вона свіжа, чиста і приємна, ніби щойно була почерпнута з живого джерела. Ось чудо благодаті Божої, яке і зараз бачить кожен з нас!
Всі народи знають, що для того, щоб після смерті людина достойно стала перед Богом – вона має бути чиста. У всіх конфесіях світу вода являється ніби посередником, яка з’єднує людину з Творцем. Юдеї звершують обмивання в міквах. Міква являє собою резервуар з мінімальною кількістю води в 40 сеа (згідно з різними підрахунками – від 250 до 1 тис. літрів), у мусульман можна починати молитву тільки після омовіння. Якщо проаналізувати згадки про воду у Святому Письмі, то ці розповіді часто пов’язанні з ідеєю очищення. Найбільш яскраво ми це бачимо в історії про хрещення ізраїльтян від Іоана в ріці Йордан. Іоан хрестив хрещенням покаяння і символом розкаяння людей було їхнє занурення у воду. В Православній церкві Хрещення – перше таїнство яке звершується над людиною. Чому використовується слово «таїнство»? Таїнство пов’язане з поняттям тайни. Сила Хрещення до кінця ще невідома нам, ми не знаємо точно, що відбувається з людиною в момент її хрещення.
Освячення води було прийняте Церквою від апостолів та їх наступників. У Біблії вода в житті людини відіграє особливу роль. Є такі прекрасні слова в Святому Письмі: «Немає нічого неможливого для віруючого. Якщо маєш віру, як зерно гірчичне і скажеш горі цій зійди, то гора зрушить з місця». Звісно, образ гори, в даному випадку – метафора, але яка допомагає нам зрозуміти силу віри. У всіх священних книгах людства є історії про людей, які силою віри, силою свого глибокого духовного досвіду могли творити чудеса. Поняття про святу воду зустрічається ще в Старому Завіті: «І візьме священик святої води у глиняну посудину» (Чис. 5,17). Море розтупилось перед Мойсеєм завдяки його відчайдушній вірі, що Господь не залишить Свій народ (Вих.15.19). Саме він виточив воду із скелі, звичайно не просту, але воду особливу. Не простою була вода у джерелі, яке викопав прабатько Яків і яке було пізніше освячене Спасителем. Особлива вода тече і в річці Йордан. Господь наш Ісус Христос з’явився на цій ріці, щоб освятити водне єство і зробити його джерелом освячення для людини. Саме тому, при Хрещенні Господа на Йордані, як би повторилося диво творіння: відкрилися небеса, зійшов Дух Божий і почувся голос Отця Небесного: «Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мт. 3,17). Так після гріхопадіння людини вперше відбулося освячення води. Цим освяченням Церква повертає водній стихії первісну чистоту і святість, посилає на воду, силою молитви і Словом Божим, благословення Господнє, і благодать Пресвятого, і Животворчого Духа.
Науці відомо, що вода по–різному може впливати на організм. Мінеральна вода, яку ми п’ємо, містить особливий набір хімічних елементів. Крім того, вода володіє електромагнітним випромінюванням. Але які ж з цих властивостей характерні для святої води? Це, як і раніше, залишається чимось невідомим для нас.
Група російських вчених з Московського інституту інформаційно-хвильових технологій провела велику кількість дослідів. 18 січня, переддень свята Богоявлення. Водою із звичайного трубопроводу було наповнено дві посудини. Вранці, одну з них поставили в храмі де невдовзі мало звершитись велике освячення води. З року в рік, 19 січня, всі люди спішать в храм, щоб після служби спожити і набрати у сосуди Хрещенської води. Саме ця вода наділена незвичайними властивостями. Щоб підтвердити це, або відкинути, обидві посудини з водою відразу після служби були привезенні для досліду в лабораторію. Тут воду заморозили в креогенній камері і сфотографували під мікроскопом. Кристали води з–під водопровідної труби виглядали, як хаотично–розпливчата пляма, тоді як вода, яка була освячена у храмі, мала правильну симетричну форму шестигранної зірки. Було доведено, що у різних зразків святої води однакове електромагнітне випромінювання. Воно сильно відрізняється від випромінювання простої води і навіть посрібленої – тієї, в якій знаходилося срібло. Тривалий час вважали, що свята вода завдяки сріблу володіє тільки однією властивістю – дезинфікуючою. Однак, така теорія ніяк не могла пояснити, чому свята вода робить чудесні зцілення. І тут, вчені частково відповіли на це питання. Виявилося, що випромінювання святої води співпали з випромінюваннями, виявленими при діагностиці абсолютно здорового людського органу. Такий самий результат давала проста вода, в яку додали святу. Відомо, що свята вода має сильну і стійку структуру. Вона може передавати свої властивості: якщо лише декілька грам такої води розвести в необмеженій кількості звичайної, то вся маса отримує властивості святої води. Виходячи з цього, дослідники прийшли до висновку: свята вода передає людському організму “здорові” випромінювання, позитивно впливаючи тим самим на хворі органи. У цьому й полягає її терапевтичний ефект для тіла і лікувальна сила для душі.
Воду, яку освялити 18 січня називають Великою агіасмою (Велика святиня ) – це не проста вода духовного значення, але нове буття, духовно-тілесне буття, взаємопов’язаність неба і землі, Бога, і людини. Ось чому Велика агіасма за канонами церковними розглядається, як свого роду нижча ступінь Святого Причастя: у тих випадках, коли за гріхи на члена Церкви накладається епитимія і заборона приступати до Святого Причастя, йому, при бажанні причаститися Святих Таїн, дають споживати святу агіасму.
Багато хто помилково вважає, що вода, освячена у Хрещенський святвечір і вода, освячена в самий день Богоявлення, – різна. Насправді, і в святвечір, і в самий день Богоявлення для освячення води використовується один і той же чин великого водосвяття. Тому різниці між водою освяченою в різні дні – немає. Хрещенська вода – це святиня, яка повинна бути в кожному будинку православного християнина. Люди її дбайливо зберігають біля ікон.
Чудеса і зцілення водою відбуваються і в наші дні. Але чудесних дій святої води удостоюються лише ті, хто приймає її з живою вірою в обітниці Божі і силу молитви святої Церкви, ті, хто має чисте та щире бажання змінити життя покаянням, досягнути спасіння. Бог не творить чудес там, де хочуть бачити їх тільки з цікавості. Рід лукавий і прелюбодійний, – говорив Спаситель про своїх невіруючих сучасників, – шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть. Щоб свята вода принесла користь – будемо дбати про чистоту душі, про світлість помислів і діянь. І при кожному дотику до цієї святині, будемо підносити в розумі і в серці молитву.
Сьогодні всі беруть додому святу воду. І добре це, і правильно, але тільки, якщо ми будемо намагатися змінити себе. Всі святині, які Господь дав Своїй Церкві, тоді будуть для нас джерелом духовних сил, коли ми самі будемо працювати над собою. Кінець будь-якої справи – від Бога, початок – від нас. Покладемо у своїх справах перед Богом добрий початок, – і буде їм добрий кінець.
Сидор Іван, аспірант КПБА