Ваша Святосте!
Ваші преосвященства!
Високоповажний колективе професорів і викладачів
Київської православної богословської академії!
Шановні гості!
Дорогі аспіранти та студенти, браття і сестри!
Київська православна богословська академія як спадкоємиця і продовжувач кращих традицій богословської науки, освіти і шкільництва Києво-Могилянської академії впродовж чотирьох століть звершує своє служіння у справі навчання і виховання молоді, майбутніх архіпастирів та пастирів, еліти українського суспільства. Сьогодні для багатьох академія – чудовий взірець для наслідування у своїх кращих випускниках, з яких багато Православною Церквою зараховано до лику святих, які нині й постійно моляться за нас перед Престолом Всевишнього Владики неба і землі.
Історичний шлях Київська православна богословська академія розпочала в далекому 1615 році, коли була утворена Київська братська школа. Після об’єднання Київських братської та лаврської шкіл архімандритом Києво-Печерського монастиря, а нині святителем Петром (Могилою) у 1632 році було утворено колегію, а згодом – академію. Цей навчальний заклад за рівнем підготовки фахівців нічим не поступався відомим європейським навчальним закладам університетського типу.
Академія була першим і тривалий час єдиним вищим начальним закладом на теренах східних і південних слов’янських країн. Це зближує академію з більшістю навчальних закладів Західної Європи, заснованих до новітнього часу, які постали з церковних шкіл і чернечих інститутів, наприклад, Оксфордський, Болонський, Паризький та інші університети. Саме тому сучасна вища освіта й наука зобов’язана своїм розвитком і утвердженням власне Церкві.
28 вересня 1819 року на базі розформованої Києво-Могилянської академії було створено богословський навчальний заклад – Київську духовну академію.
У 1989 році стараннями митрополита Київського і Галицького, а нині Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета була відновлена після закриття в роки більшовицького лихоліття Київська духовна семінарія, а в 1992 році – Київська духовна академія. Розпочався процес відродження славного імені академії: зі зведенням та реставрацією корпусів формувався професорсько-викладацький колектив, поповнювалися бібліотечні фонди, відновлювалася богослужбова практика, організовувався хор, упорядковувалися підручники й посібники, примножувалася наукова спадщина.
Для якісного покращення навчального процесу (зокрема через запровадження нових фундаментальних богословських, історичних, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін та спецкурсів) та виховання студентів, а також з метою підготовки висококваліфікованих кадрів постала проблема реформи духовної освіти в Українській Православній Церкві Київського Патріархату. Для цього в 2001 / 2002 навчальному році було здійснено реорганізацію навчального плану і поглиблено вимоги щодо вступу в духовні академії та семінарії.
Рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 13 травня 2006 року відбулися зміни у навчальному процесі, зокрема реформування системи 4+4. Як відомо, той, хто бажав отримати духовну освіту, спершу впродовж чотирьох років навчався в одній із духовних семінарій, а після її закінчення міг вступати до духовної академії, де впродовж чотирьох років здобував вищу богословську освіту або науковий ступінь кандидата богословських наук.
Замість такої традиційної схеми на базі духовних академій в Києві і Львові були створені і прирівняні до вищих навчальних закладів 3-го та 4-го рівня акредитації православні богословські академії з п’ятирічним терміном навчання: після чотирьох років навчання студент здобував кваліфікацію бакалавра богослів’я, а після п’ятьох – магістра богослів’я. Духовним семінаріям Священний Синод надав статус навчальних закладів з чотирьохрічним терміном навчання, прирівнявши їх до вищих навчальних закладів до 3-го рівня акредитації. Їх випускники здобували кваліфікацію бакалавра богослів’я та право на продовження навчання у православних богословських академіях. Після закінчення богословських академій і успішного захисту дипломної (магістерської) роботи випускники здобували кваліфікацію магістра богослів’я та право вступати до аспірантури КПБА на денну форму навчання терміном на 3 роки і здобути науковий ступінь кандидата наук у разі виконання і успішного захисту дисертаційного дослідження.
Священний Синод відповідно до запропонованої реформи духовної освіти зобов’язав Синодальне управління у справах духовної освіти УПЦ Київського Патріархату привести у відповідність статути, навчальні плани та програми православних богословських академій та духовних семінарій.
Продовжуючи реформу, Священний Синод УПЦ Київського Патріархату 20 жовтня 2012 року затвердив рішення вченої ради Київської православної богословської академії про відкриття докторантури КПБА з метою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів найвищої кваліфікації у галузях богослів’я та церковної історії.
Для посилення якісного рівня підготовки магістрів богослів’я у православних богословських академіях УПЦ Київського Патріархату Священний Синод підтримав ініціативу вченої ради КПБА щодо збільшення з 2012 / 2013 навчального року терміну навчання в магістратурах православних богословських академій з одного до двох років.
Нині Київська православна богословська академія – провідний самоврядний вищий духовний науково-дослідницький та навчальний заклад України, який здійснює підготовку фахівців за спеціальністю «Богослів’я» за першим (бакалаврським) та другим (магістерським) рівнями вищої освіти та наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі.
Навчання відбувається на богословському факультеті. При ньому також діє регентське відділення. В академії функціонує 4 кафедри: богослів’я, біблістики, церковної історії та церковно-практичних дисциплін, на яких працює понад 40 викладачів, з них 11 докторів наук, 12 професорів, 22 кандидатів наук, 9 доцентів.
Науково-педагогічні працівники публікують результати своїх досліджень у вигляді монографій, підручників, словників, статей у власному науковому збірнику «Труди Київської духовної академії», який виходить двічі на рік, а також у вітчизняних та закордонних наукових фахових виданнях.
У 2014 році побачив світ перший номер студентського журналу «Спудей». Проте найголовніша праця академії у видавничій сфері – її безпосередня участь у перекладі, редагуванні та підготовці до друку видань серії «Творіння святих отців та вчителів Церкви в перекладі сучасною українською мовою». Уже надруковано понад 50 томів.
Крім навчального корпусу, академія має два гуртожитки, бібліотеку з читальним залом, комп’ютерний клас із доступом до мережі Інтернет, спортзал.
Вступ до бакалаврату КПБА відбувається на конкурсній основі із врахуванням сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання Українського центру оцінювання якості освіти з української мови й літератури, історії України та внутрішнього фахового іспиту з основ біблістики та богослів’я і церковних уставу, співу та читання.
Для оволодіння богословськими знаннями, а також знаннями з інших необхідних дисциплін, відповідно до навчальних програм, для аспірантів і студентів організовується навчальний процес, який відбувається відповідно до затвердженого навчального плану для напряму підготовки (спеціальності) «Богослів’я».
Для всіх аспірантів і студентів є обов’язковим неухильне виконання розпорядку дня і відвідування лекцій. Вечірній час визначається для самопідготовки. У цей час студенти зобов’язані готуватися до занять наступного дня, якщо є необхідність – займатися в бібліотеці.
Аспіранти та студенти перебувають на повному утриманні академії: навчання, проживання в гуртожитку та харчування – безкоштовні.
Оскільки вагоме місце в житті академії займає храм і богослужіння, відвідування богослужінь у недільні та святкові дні, у дні посту, а також у дні храмового послуху обов’язкове для всіх студентів та аспірантів. Тут студенти й аспіранти постійно випробовують свою совість щодо відповідності внутрішнього духовного стану висоті пастирського служіння. Для цього організовується богослужбова практика в академічному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова.
Аспіранти та студенти проходять також педагогічну практику: студенти бакалаврату – у загальноосвітніх школах, магістранти й аспіранти – у вищих навчальних закладах, зокрема духовних.
Для поглиблення знань, активізації пізнавальної діяльності аспірантів і студентів у КПБА постійно проводяться відкриті лекції, круглі столи та семінари, на які запрошуються досвідчені лектори – професори, доценти, які володіють високою професійною майстерністю і мають досвід проведення лекцій на високому науково-педагогічному, методичному й організаційному рівнях.
При академії діє Наукове студентське товариство ім. митрополита Даниїла (Чокалюка). Завдання товариства полягає в науковій, науково-пізнавальній, богословській та творчій діяльності аспірантів та студентів КПБА.
Особливі вимоги висуваються до підготовки аспірантів: аспірант працює за затвердженим ректором академії індивідуальним планом роботи, не менше, ніж два рази на рік, звітує про його виконання на засіданні кафедри, в кінці кожного навчального року проходить атестацію. До захисту дисертаційного дослідження аспірант повинен скласти 5 кандидатських іспитів (зі Священного Писання, богослів’я, історії Церкви, спеціальності, іноземної мови) та опублікувати не менше 5 статей за темою роботи.
1 липня 2014 р. Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому в новій редакції Закон України «Про вищу освіту». Це перший освітній закон, в якому регламентується діяльність вищих духовних навчальних закладів. Важливо зауважити, що над цією складовою закону працювали, зокрема, викладачі КПБА.
Закон передбачає, що вищі духовні навчальні заклади, статути яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку, можуть проходити процедуру ліцензування освітньої діяльності. Із цього часу вищі духовні навчальні заклади входитимуть у правову освітню систему України нарівні з іншими ВУЗами, а після проходження процедури акредитації освітньої програми – матимуть змогу видавати дипломи державного зразка.
10 червня 2015 року Київська православна богословська академія отримала ліцензію на надання освітніх послуг з підготовки фахівців за спеціальністю богослів’я за першим (бакалаврським) і другим (магістерським) рівнями вищої освіти.
Київська православна богословська академія як вищий духовний навчальний заклад, пройшовши відповідну процедуру ліцензування освітньої діяльності, вперше в новітній історії видає своїм випускникам 2014/2015 навчального року дипломи про закінчення вищого духовного навчального закладу, здобуття ступеня бакалавра / магістра за спеціальністю «Богослів’я» та кваліфікації бакалавра / магістра богослів’я, вчителя / викладача богословських та релігієзнавчих дисциплін із внесенням цієї інформації до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Це дало можливість власникам цих дипломів, зокрема, вступати до магістратури та аспірантури з метою здобуття освіти вищого рівня.
29 вересня 2015 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти й науки України в академії була відкрита аспірантура.
Цій знаковій події передувала кропітка робота усього професорсько-викладацького колективу.
Попереду процедура акредитації спеціальності «Богослів’я», утворення спеціалізованої вченої ради, внесення наукового богословсько-історичного збірника «Труди Київської духовної академії» до переліку наукових фахових видань України.
Крім того, стараннями адміністрації Київської православної богословської академії, розроблено й схвалено 19 серпня 2015 року Постанову Кабінету Міністрів України «Про державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами» до набрання чинності новим Законом України «Про вищу освіту» – 6 вересня 2014 року.
Вітаючи усіх нас зі славетним ювілеєм, бажаю Божого благословення і натхнення благодаті Святого Духа!