Андрій Гуль, випускник КПБА
«Нехай світло ваше сяє перед людьми, щоб вони бачачи добрі діла ваші, прославляли Бога, котрий на небесах завжди нині повсякчас і навіки віків».
Ваша Святосте, Преосвященнійші владики, всечесні отці, викладачі, гості, дорогі випускники, Слава Ісусу Христу! Згідно уже сталої традиції в кінці навчального року у стінах нашої академії ми святкуємо випускний день. Де ті, хто бажає нести світло Христової правди, усе своє життя, отримують дипломи. І ця урочиста подія починається для нас із молитви, яка супроводжувала нас на протязі всього нашого життя, але особливо на протязі цих чотирьох років у стінах нашої духовної школи. Сьогодні думки випускників звернені в майбутнє, на свою майбутню долю, але чи хочемо ми цього чи ні, все одно згадуємо минулі роки навчання у стінах, рідної для всіх нас академії. І мимоволі задумуємося, що наступив випускний день і стає сумно: ми не завжди цінували те, що було поряд з нами впродовж чотирьох років. Майже кожен із нас поступав в академію по закінченню школи і будучи ще юними ми мали потребу у ведені нас шляхом духовності, шляхом вдосконалення не тільки через теоретичні знання, але через життєвий приклад. Протягом чотирьох років навчання, вчителі, наставники сіяли зерна знань, духовності і, мабуть, кращою подякою для них за їхні старання буде реалізація цих знань у плодах наших діл. І тоді радість буде повною і у тих, хто сіє, і у тих, хто жне «щоб сіяч і жнець раділи разом». За ці роки навчання ми здобули богословські знання, набули досвіду спілкування, ми взяли для себе важливі уроки життя. Ці знання є особливими і неоціненними, тому що їх ми реалізуємо не тільки тут у тимчасовому, подорожуючому житті, а візьмемо їх із собою у вічність. І тут не важливо, який об’єм знань ти маєш, а як ти вмієш ці набуті знання реалізувати. А це, насамперед, залежить від нас, від нашого бажання. Всі ми прекрасно розуміємо усю відповідальність, яку беремо на себе у пастирському служінні, але дякуємо Богові за те, що мали достойний приклад для наслідування у цьому важливому служінні Богу і людям. Зберігаючи ці знання у своїх серцях ми повинні бути світлом для світу, робити світ кращим. І це буде найкращою подякою Господу нашому Ісусу Христу, який покликав нас на це важливе служіння і нашій альма-матері, яка зробила нас такими, які ми є і яка чекає від нас доброго плоду своєї праці. Щиро дякуємо Вам, Ваше Святосте, Преосвященнійшому владиці ректору, викладачам, нашому класному керівникові – отцю Павлу, за ваші молитви за нас, за щиру батьківську турботу, яка є виявом великої любові до нас. Своїм ж одногрупникам бажаю ніколи не забувати свою альма-матір – академію. Нехай «Царство Боже буде всередині вас», «нехай світло ваше сяє перед людьми, щоб вони бачачи добрі діла ваші, прославляли Бога, котрий на небесах завжди нині повсякчас і навіки віків». Амінь!
Андрій Гуль, випускник КПБА