Дуже часто у своєму житті людина обтяжена болем і тривогою, чи то якимись негараздами ладна б віддати усе, щоб отримати хоч якесь полегшення, душевний спокій. У пошуках духовних сил вона часто звершує багатоденні паломництва до Святих місць, монастирів, чудотворних ікон, шукаючи розради і підтримки, допомоги Божої.
Дуже часто у своєму житті людина обтяжена болем і тривогою, чи то якимись негараздами ладна б віддати усе, щоб отримати хоч якесь полегшення, душевний спокій. У пошуках духовних сил вона часто звершує багатоденні паломництва до Святих місць, монастирів, чудотворних ікон, шукаючи розради і підтримки, допомоги Божої. І це добре, але ось сьогоднішній день говорить нам, що іноді далеко іти не потрібно, спасіння і підтримку можна отримати вже зараз, на своїй землі біля цілющих мощей святої великомучениці Варвари. Вона, свята Варвара, поруч з нами вже не одне століття, її молитовне заступництво врятувало не одне життя, всі часи вона була і є з нашим народом, підтримуючи у скрутних хвилинах.
З 1103 року мощі святої знаходяться в Києві, а з 1108 року – у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Під час навали хана Батия у 1240 році мощі були заховані під кам’яними сходами собору – і таким чином, збереглися і через багато років знову розміщені в Михайлівському храмі, де і сьогодні один з приділів носить її ім’я.
Коли в 1657 році до Києва прибув Антіохійський Патріарх Макарій, то після молебну біля раки святої Варвари він звернувся до вірних з такими словами: “В моїй патріархії, недалеко від Антіохії, є місто Іліополь, в якому жила і загинула свята Варвара. Я шукав її останки багато років по всьому світу. Якось мені сказали, що вони знаходяться в країні варварів, як тоді називали ваші землі. Аж, ось я віднайшов її нетлінні мощі і відчув – Божа благодать зійшла на мене!”
Михайлівський монастир, де покоїлися мощі святої Варвари, і двері якого для всіх були відчинені хвороб не мав. Навпаки, саме тут люди знаходили зцілення для себе в час спустошувальних морових пошестей і під час епідемій холери.
В XIX ст. місце поклоніння святим мощам Варвари являло собою дорогоцінну раку із срібним балдахіном над нею вагою – 24 пуди, 16 фунтів, 18 золотників (дарунок графині А.А.Орлової-Чесменської). Після зруйнування Михайлівського собору в 30-их роках XX ст., мощі святої були перенесені до Володимирського собору, де і перебувають до сьогоднішнього дня.
Повертаючись до слів патріарха Макарія – ,”Божа благодать зійшла на мене”, – треба усвідомити, що кожен з нас може сподобитися стати вмістилищем Божественної благодаті, отримати її біля мощей святої великомучениці Варвари. Кожного вівторка Святійший Патріарх Філарет з духовенством собору читає акафіст, складений ще наприкінці XVII ст. митрополитом Іоасафом Кроковським, де прославляється життя і подвиг святої: “Радуйся Варваро, Невісто Христова прекрасна”.
Тому будемо пам’ятати, що святиня поруч, мощі великомучениці біля нас, нам лише потрібно побачити її своїми духовними очима, відчути і відкрити серце у щирій молитві: “Моли Бога за нас, свята великомученице Варваро…”
свящ. Павло Мельник
