Християнство не вміщається в історії

Історія для православних християн цікава лише тим, що в ній діє Святий Дух. Звичайно, можна судити про значне число християн і християнських общин по тій поразці, яку потерпіли їх спроби змінити світ, але подібний суд має на увазі те, що християнство приковане до історії

Історія для православних християн цікава лише тим, що в ній діє Святий Дух. Звичайно, можна судити про значне число християн і християнських общин по тій поразці, яку потерпіли їх спроби змінити світ, але подібний суд має на увазі те, що християнство приковане до історії. Проте християнство не вміщається в історії: воно повністю співпадає з присутністю Христа і нашого життя з Ним, схованим в Отці.
Хто бачить себе в світлі Божому, хто ототожнює себе з цим світлом, в того терпіння більше і супротив міцніший – бо основа їх глибша, – аніж у того, хто хоче подолати історію силою і зброєю. Для останнього важлива кількість, важливі засоби до існування, політика, бо все це забезпечує силу. Перед нами два різних світогляди, які не можуть прийти і ніколи не прийдуть до згоди.
Істинна проблема не в тому, щоб взнати виживемо ми чи ні, вона в тому, чи зможемо ми досягти стану людей, які на досвіді пережили в тілі і душі дію божественної енергії, бо мати цей досвід – значить знову набути впевненість в бутті і святості людства, яке все повністю покликане стати полем дії Божої і місцем обіцяної зустрічі зі світлом.
Той, хто зодягнувся в білі одежі світла, більше не боїться буття. Він не впадає у відчай через важкі часи і нічим не тривожиться, для нього існує лише світло в яке він зодягнувся. Поза цим світлом все вмирає – часи, думки, дії, все стає пеклом, якому, проте, не подолати спадщини раз і назавжди переданої нам святими. Ця спадщина – джерело сили і довіри, оновлення світу. Це – воскресіння і Пасха Господня.