Слово єпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія, ректора КПБА, на свято Різдва Пресвятої Богородиці.
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
«Різдво Твоє, Богородице Діво,
радість звістило всій вселенній…»
Такими словами оспівує і звеличує сьогодні свята Церква Пресвяту Богородицю, прославляючи найвеличнішу і найрадіснішу подію в домобудівництві нашого спасіння. У Священному Писанні говориться: «Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила – радіє, тому що народилася нова людина» (Ін. 16: 21).
Сьогодні ми святкуємо народження Божої Матері. Вона народилась не від плотського бажання людей, Вона народилась від Бога. Вона стала останньою заключною ланкою людства, яке впродовж свого існування чекало на прихід Месії і тримало себе в чистоті, зберігаючи віру в Єдиного Бога. Святі отці вчать, що в події різдва Пресвятої Богородиці, в особі наперед обраної Діви, перед нами відкривається перша ступінь наближення Божества до благодатного єднання з людством.
Святий Андрій Критський в своєму слові в день Різдва Богородиці говорить: «Сьогоднішнє свято для нас є початком свят. Воно служить дверима до благодаті й істини. Сьогодні Творцю всього влаштувався одушевленний храм; творіння приготовляється для нової божественної оселі Творцю», а святий Іоан Дамаскин говорить, що Різдво Богоматері є святом всесвітньої радості, бо Богородицею оновився весь людський рід і смуток праматері Єви змінився на радість. Але для того, щоб достойно увійти в радість сьогоднішнього свята, треба усвідомити те, яким чином послужила Пресвята Богоматір роду людському. Бог, знаючи, що першостворена людина не встоїть в істині і впаде у гріх, наперед визначив, що для людства буде потрібен Спаситель. На предвічній раді Пресвятої Тройці було визначено послати на землю Сина Божого і через єднання божества з людством оновити наше єство. Але для того, щоб поєднати божественну природу з людською потрібна була чиста і непорочна людська утроба. І Господь, Який перебуває на небесах, благозволивши явитися на землі і пожити з людьми, спочатку приготував на ній місце оселення слави Своєї – Прачисту Свою Матір. Господь обирає Марію із Назарету стати Тією, Яка б вмістила у Собі Саме Божество.
Батьками Богоматері були святі праведні Іоаким та Анна, удостоєні називатись богоотцями. Вони жили в юдейському місті Назареті. Іоаким походив з царського роду Давидового, а Анна з роду первосвященика Аарона. Вони були багатими людьми, але найвище їхнє багатство було духовне і полягало в їхній лагідності, стриманості, цнотливості і благочесті. Цими доброчесностями вони настільки перевершували своїх сучасників, що серед усіх удостоїлися стати причасниками божественної обітниці. Святе подружжя було благочестивим, але у них не було дітей. У тодішньому юдейському світі безпліддя вважалось безчестям і покаранням Господнім. Іоакиму та Анні, мабуть, судилося перенести це випробування, адже за п’ятдесят років свого шлюбу вони не раз піддавалися ганьбі і докорам за свою неплідність. Але Богу благоугодно було випробувати віру і терпіння благочестивого подружжя. Праведники не втрачали надії на Всевишнього і Всемогутнього Бога, вони постили, молились і просили у Бога, щоб Він благословив їх дітонародженням.
Одного разу, у великий день свята, Іоаким разом зі своїми сусідами прийшов в Єрусалим, щоб принести свою звичайну жертву, але первосвященик докорив його за безпліддя і не прийняв його жертви. Засмучений Іоаким після цього подався в пустелю і там оплакував свою ганьбу перед людьми. В той же час Анна вийшла в сад і побачила там пташине гніздо, в якому лежали пташенята. Засмутилась Анна і сказала: «Все в природі народжує, все користується благословенням Божим – птахи небесні, звірі і навіть сама земля приносить різні плоди, одна я позбавлена цього щастя». Але враз почула голос: «Анно! Почута молитва твоя, ти народиш Преблагословенну дочку Марію, від Якої піде спасіння всьому світу». Сповнившись невимовною радістю, Анна пішла в храм, щоб віддати хвалу Богові. Тієї ж миті обрадував ангел і праведного Іоакима, повелівши йому іти в Єрусалим, де в знамення правдивості божественного одкровення, він біля золотих воріт храму зустріне свою дружину.
Обітниця Божа виконалася; благочестивим батькам, незважаючи на їх похилий вік, дарував Бог дочку, Пречисту і Преблагословенну Діву Марію. Так п’ятдесят років готував Господь святих праведників Іоакима та Анну до того, щоб сподобитись їм стати батьками Пресвятої Діви. П’ятдесят років Він очищав їх перед Її зачаттям. Саме тому від них народилась чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серефимів. Три роки святе подружжя виховувало свою Богом дану Дочку вдома, а потім, за обітницею, відвели Її на проживання в храм Божий, де Вона готувалася до великої справи бути Матір’ю Божою. Іоаким та Анна з волі Божої померли раніше, ніж Свята Діва досягла повноліття, але Різдвом Богородиці вони виконали те, що було наперед визначено Богом.
Святий Іоан Дамаскин, звертаючись до святих Богоотців, говорить: «О блаженне подружжя, Іоакиме та Анно! Воістину через плід лона вашого ви явились непорочними, за словом Господнім: «По плодах їхніх пізнаєте їх» (Мф. 6: 16 – 20). Ви влаштували своє життя, як було благоугодно Богові і як достойно це Народженій від вас. Бо, живучи праведно і благочестиво, ви виростили скарб дівства – Діву… Подобало ж, щоб дівство, від цнотливості народжене, було принесене плоттю Самому Єдинородному Світлу».
В особі святих праотців – батьків Пресвятої Богородиці – відкривається нам приклад дієвості благословення Божого на дітонародження. Через щиру молитву Господь розрішив їхнє безпліддя і благословив їх.
Дорогі браття і сестри! Після народження Діви Марії світ став іншим. Для грішного людства стало можливим спасіння, і відкрилась вічність. Вічність же відкрив людству Ісус Христос – Син Божий і Син Діви Марії. Від сьогодні починається подолання того розділення, яке існувало між Богом і людьми з моменту гріхопадіння. Прийшовши у світ, Пресвята Богородиця стала ліствицею між небом і землею.
Сьогодні ми радіємо з того, що на духовному небосхилі з’явилась Зірка, яка засяяла серед гріховної тьми і звістила всьому світу, що за Нею скоро зійде Сонце правди – Христос Бог наш. Пресвята Богородиця народилась для всього світу як Матір Царя і джерело радості для всіх людей. Ставши Матір’ю Божою, Пресвята Діва Марія по благодаті стала Матір’ю всього світу християнського. І хоч Господь Своєю хресною смертю дав нам можливість спасіння і відкрив Царство Небесне, наші духовні сили настільки слабкі, що ми самі своїми силами не можемо приєднатись до цих духовних дарів. Саме тому Бог дарував людству Матір світу, Яка, маючи сміливість перед Господом, благає за спасіння кожного із нас.
У цей величний день прославмо Пресвяту Богородицю словами похвали, і, прославляючи Її, просімо у Неї материнського заступництва, щоб за Її молитвами Господь спас душі наші. Амінь.