Єпископ Епіфаній: Замість того, щоб молитвою до Бога освятити початок новоліття, люди починають рік бурхливими святкуваннями і безглуздими вчинками.
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Сьогодні ми з вами знову зібралися в храмі для того, щоб подякувати Всемилостивому Господу Богу за благополучно прожитий рік. Творець, Який сотворив час і все, що живе й існує в ньому, сподобив нас пережити ще один відрізок нашого життя і благословив вступити в новий рік. Живучи в часі, ми багато що знаємо про час: знаємо, що він скорочується, що його потрібно цінувати, що втраченого часу ніхто не може повернути, що все це тимчасове і колись поступиться місцем вічності.
Кожен день ми зустрічаємо з певними думками і планами, які потрібно виконати, але, проживши день, не завжди виконуємо все те, що запланували. Так само і, оглядаючись на минуле, ми бачимо, скільки ми не встигли зробити впродовж року, який вже йде у минуле. Відповідно, вступаючи в новий рік, ми мимоволі починаємо складати певні плани на майбутнє. Але перш ніж вступити в невідомий нам період часу подякуймо спочатку Богові за все те, що Він послав нам у цьому році. А дякувати є за що. Не дивлячись на те, що ми дуже часто були невірними Йому і навіть собі, Бог продовжував охороняти нас. Він дарував нам життя, укріпляв наші сили і направляв всіх нас до спасіння.
Звичайно, що для кожного із нас рік, який проходить, був багатий і на радість, і на сум, і на щастя, і на нещастя, і на здобутки, і на втрати. Були добрі і, як ми звикли казати, погані дні. Але, за словами святителя Іоана Золотоустого, день буває поганий чи хороший не за своєю природою, а через нашу щирість чи байдужість, бо день від дня нічим не відрізняється. Якщо ми робимо добро, то для нас він буде добрим і корисним, якщо ж зло, то поганим і поведе за цим покарання. Якщо ми пам’ятатимемо про це і налаштовуватимемо себе на добро, звершуючи кожного дня молитви і милосердя, то не тільки один день, а весь рік буде для нас щасливим. Якщо ж ми нічого не робитимемо корисного для душі і спасіння, а тільки шукатимемо насолод тілесних, то це не приведе до доброго. Диявол, знаючи це і намагаючись відвернути нас від подвигів, навчив людей щастя і нещастя приписувати дням і їх звинувачувати у втратах і поразках. Якщо ми знаємо, що є добрі і погані дні, то чому в поганий день не робимо якомога більше корисних для спасіння справ? Ми повинні розуміти, що не може бути і немає позитивних і негативних днів, все залежить від нас. Немає зла більшого, аніж гріх; немає, відповідно, і добра більшого, аніж благодійство і послух волі Божій. Все, що ми чинимо в житті, ми повинні робити з однією метою – для Бога, бо святий апостол Павло говорить: «Чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на волю Божу» (1 Кор. 10: 31). Мало людей розуміють це, а ще менше виконують. Погляньмо на світ довкола себе. Що ми бачимо? Храми наші порожні. Замість того, щоб молитвою до Всемилостивого Бога освятити початок новоліття, люди починають рік бурхливими святкуваннями і безглуздими вчинками.
Таких людей свого часу різко викривав святитель Феофан Затворник. «Ви вітаєте, – говорив він, – словами «з Новим роком, з новим щастям». У привітанні «з Новим роком» ще якийсь зміст є, але хто може з абсолютною певністю сказати, що буде якесь «нове щастя». Хто може проректи це? Істинне щастя – це задоволення і спокій душі людської, і приходить воно тільки від Бога. Який мир і спокій може бути у пустих розвагах і надмірних веселощах? Без Бога душа миру не унаслідує. Коли ж людина молитовно зустрічає новий рік і просить, щоб Господь послав Свою милість і благословив це новоліття – ця зустріч буде християнською».
Наше життя проходить, як клубок ниток. Якщо його розмотувати, то рано чи пізно він зникне, і залишиться лише довга тятива. Ніхто вже не зможе назад змотати їх. Так і наше життя – з року в рік розмотується, залишаючи за собою довгий слід у минулому. Хтось замислюється над цим і розуміє, що потрібно щось робити для того, щоб у вічність увійти підготовленим, а хтось іде у вічність, так і не зрозумівши, для чого Всемилостивий Господь привів нас на землю і дарував нам життя.
Багато із тих, хто разом з нами зустрічав минуле новоліття, вже пішли з життя. Господь, Який привів їх до життя, зі Свого Божественного благовоління поклав кінець їхньому перебуванню на землі. Рано чи пізно Він покладе кінець і нашим дням. Припиниться царство суєти, гріха і всякої неправди, зникнуть всі скорботи і зітхання і настане царство любові, правди і вічного миру. Але як ми вступимо в те царство, залежить від нас: чи вступимо ми переможцями і будемо щедро нагороджені Господом, чи вступимо такими, хто не встояв перед гріхом і спокусами і потерпів поразку. За таку поразку ніхто нас не нагородить, за поразку від гріха ми будемо покарані вічними муками.
Дорогі браття і сестри! Ми зібралися сьогодні у храмі для того, щоб осмислити, проаналізувати кожен для себе прожитий рік і зробити певні висновки. Ми прожили ще один рік нашого життя, на ще один рік ми стали ближче до Бога, до смерті. Але що приніс нам цей період часу, чи наблизив він нас до Господа, чи зробив нас чистішими перед Ним, чи, навпаки, відвів далеко від Нього, Його заповідей, Його правди. Сьогодні перед нами відкривається завіса часу, часу, в який ще не ввійшла людина своєю присутністю. Скільки надії й очікувань ми вкладаємо в нього. Ми сподіваємося, що в наступному році знову будемо щедро обдаровані Богом всіма Його щедротами, будемо оточені любов’ю тих, хто нас оточує. Все це ми можемо отримати, але для цього потрібно вступити і твердо йти шляхом віри і любові до Господа, шляхом благодійності і милосердя до ближніх, шляхом, який веде до спасіння, а не до вічної загибелі.
Вступаючи у новоліття, зосередьмо нашу увагу на щирій подяці чоловіколюбному Богу за всі Його благодійства, які Він сповна вилив на кожного із нас, а дякуючи, просімо у Нього, щоб Він простив нам беззаконня наші, вчинені нами за прожитий час, зглянувся на нас Своїм Всемилостивим оком і благословив початок року, що наступає, і весь наступний рік миром і благополуччям. А найбільше просімо, щоб Він дав нам єдиними устами і єдиним серцем славити Його всечесне і величне ім’я Отця, Сина і Святого Духа не тільки у земному житті, а й у Царстві Небесному. Амінь.
ЕПІФАНІЙ,
єпископ Переяслав-Хмельницький
і Бориспільський