“Сьогодні благовоління Божого провіщення і спасіння людей проповідання, у храмі Божому ясно Діва являється і Христа всім провіщає…”
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа
Слава Іcусу Христу!!!
Дорогі браття і сестри!
«Сьогодні благовоління Божого провіщення і спасіння людей проповідання, у храмі Божому ясно Діва являється і Христа всім провіщає; Їй же ми голосно заспіваймо: «Радуйся, промислу Створителя здійснення». Такими словами у сьогоднішній недільний день Православна Церква звеличує Богоматір, тому, що згадує пам’ять Введення в храм Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Сама ж подія яку згадує Церква сьогодні дійшла до нас із передання. Воно свідчить, що коли Божій Матері виповнилось 3 роки, її батьки за своєю обіцянкою віддали немовля в храм на служіння Богу. І за велінням Божим маленька Марія в трьохрічному віці зайшла у Святеє Святих Старозавітного храму, в яке міг входити лише первосвященик один раз на рік із жертовною кров’ю. Може виникнути питання: яким же чином Богородицю впустили в цю святиню? Історія свідчить, що в той час первосвящеником був Захарія, який мав явлення з неба, щоб впустити Пресвяту.
Але в цей прекрасний день, який гарно оспівується в тропарі свята, хочеться розповісти про значення і суть сьогоднішнього євангельського зачала. Найперше слід сказати, що цей уривок із Євангелія від апостола Луки читається на всі Богородичні свята. Може, здатися нам незрозумілим, чому згадується в свято Богородичне подія із Марфою і Марією? Адже лише останні слова відносяться до особистості Божої Матері «Блаженна утроба що Тебе носила і груди, що годували Тебе».
Якщо поглянути на цей уривок, то можна сказати просто, що Марфа піклувалася про земне, а Марія про духовне. Але ці двоє жінок спаслися, отже, тоді виходить, що й труд Марфи був угодний Богові. Тому потрібно, читаючи Біблію, бачити те, що в ній не написано.
Таким чином, в дослідженні цього питання найкраще звернутися до творінь святих отців. Дуже гарно про це писав святий Марк Ефеський. «Марія сіла біля ніг Ісуса і слухала слово Його» найперше, це не слухала суть слів, або що говорить Ісус, бо ця розмова не була якимось повчанням чи настановою. Христос, прийшовши в дім Марії, міг спитатися: Як справи? Де ваш брат Лазар? і тому подібне, – це було просте життєве спілкування. Бо, якщо б ні, то й Марфа не перервала спілкування. А Марія пройнялася Його розмовою, подібно до Богородиці, Яка слухаючи Його, любила і «зберігала всі слова … в серці Своєму» і пояснюється це наступними словами: «Блаженна утроба, що носила Тебе». В деякому розумінні таку любов можна побачити у закоханих людей, яким не важливо що говорити, а головне бути разом.
Марфа зображається, як та, що піклується про частування. Хочеться зазначити, що пригощання також має доцільне значення, бо ми й створенні із душі й тіла. І, як зазначає святий Ігнатій Брянчанінов, якщо б не було Марфи вдома, то Марія сама піклувалася про це. Христос же показує, своїми словами що «Марфа турбується про багато що», цим самим не засуджує її справи, а тільки засвідчує, що духовне цінніше за тілесне. Подібно, й пояснення цього, є кінцеві слова «груди, що годували Тебе», тобто Мати Божа також годувала Христа і піклувалася про тілесне. А як ми можемо послужити Христу? Найперше, наше служіння виявиться в тому, що будемо очищати серце своє від пристрастей і цим самим ми зробимо оселю для Христа.
Дане євангельське зачало закінчується словами Ісуса Христа «Блаженні ті, хто слухає слово Боже і виконує Його». Слухати і виконувати слова Бога потрібно так, як це робила Пречиста Матір – слухала Його в мовчанні, навіть коли він не говорив – тобто любила справжньою жертовною любов’ю. І виконувала це слово, так як цього повинні робити ми.
Тому в це Дванадесяте свято, ще раз і ще раз вознесемо молитви до Заступниці роду людського і будемо просити її, щоб допомагала нам дійсно чути Христа і жити із Ним. Бо й Христос каже: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем». А життя із Христом ми можемо здійснювати, найперше в Таїнствах Церкви. І найголовнішому із них – Євхаристії. В якій ми причащаємося оновленої природи Господа нашого Ісуса Христа. Що таким чином дозволяє нам жити і перебувати із Богом і Бог у нас.
Маймо завжди перед собою приклад Божої Матері, Яка із Своїм Сином і нашим Богом не розлучалася ніколи і тепер не розлучається, а перебуває в Царстві Небесному і прославляє всечесне Ім’я в Троїці славимого Бога Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Артем Бабленюк, студент 5-го курсу КПБА