Микола Гордійчук, 2 курс КПБАСьогоднi ми святкуємо Успiння Пресвятої Богородицi. Чому ми не говоримо, що вiдзначаємо день смертi Богородицi? Коли людина помирала, нашi предки не говорили, що помер, а казали “успе”, тобто заснув
Сьогоднi ми святкуємо Успiння Пресвятої Богородицi. Чому ми не говоримо, що вiдзначаємо день смертi Богородицi? Коли людина помирала, нашi предки не говорили, що помер, а казали “успе”, тобто заснув. Смерть християнина вони називали ще “преставленням”, тобто переходом iз земного, тимчасового, життя у вiчне.
Таке розумiння бiльше вiдповiдає нашому християнському вiровченню. Що до самої смерті Діви Марії то пiсля смертi i воскресiння Господа нашого Iсуса Христа Божа Матір перейшла жити до улюбленого Його ученика св. Iоана Богослова. Як пам’ятаєте з Єванглiя, вмираючи на хрестi, Iсус Христос сказав Своїй Матерi: “Жоно, це – Син Твiй”, а ученику : “Це – Мати твоя. I з цього часу прийняв Її ученик до себе” (Iн. 19, 26-27). Померла Божа Матiр в Єрусалимi, i була похована в Гефсиманському саду в усипальницi поруч з її батьками, святими i праведними богоотцями Iоакимом i Анною.
На поховання Своєї Матерi Господь дивним чином зiбрав усiх Своїх ученикiв, якi в той час уже розiйшлися по всьому свiту для проповiдi Євангелiя Христового. Поховання Божої Матерi було урочистим. Коли похоронна процесiя наближалася до Гефсиманського саду, один єврей на iм’я Афонiй, який ненавидiв Iсуса Христа, Його Матiр i християн, вирiшив вчинити злочин – перекинути грiб з тiлом Божої Матерi. Та коли вiн тiльки доторкнувся до гробу, невидимий ангел вiдсiк йому руки. Господь не допустив перекинути тіло Своєї Матерi. Спроба злочину була покарана Богом миттєво. Афонiй тут же покаявся у своєму тяжкому грiху, увiрував i був зцiлений апостолами.
Як бачите, Господь може карати людей за злочини миттєво, а може терпiти нашi грiхи довго. Грiх, який вчинив Афонiй, називається святотатством, тому що вiн посягнув на найсвятiше – одушевлений кивот, – кивот, який вмiстив у собi Сина Божого. Всяка людина, що посягає на храм Божий i на все святе, що є в ньому, є святотатець. Господь покарав i карає всiх святотатцiв. Всiм нам треба розумiти, що грiх i всяке зло не може бути не покараним, якщо людина не покається. На похованнi Божої Матерi були всi апостоли, крiм ап. Фоми. I не був вiн у Гефсиманському саду не випадково, а за Провидiнням Божим. В той час ап. Фома проповiдував Євангелiє Христове в Iндiї. Коли ж вiн прибув до Єрусалима то побажав поклонитися тiлу Божої Матерi, коли вiдкрили гріб, тiла там не було. Син Божий взяв тiло Своєї Матері на небо у Своє вічне Царство.
Свята Церква шанує Пресвяту Богородицю i сповідує Її вищою за всiх святих i навiть вищою за всiх ангелiв i архангелiв. Вона називає Божу Матiр чеснiшою вiд херувимiв i славнiшою вiд серафимiв.
Діва Марія обіцяла апостолам, а через них і нам, перебувати з нами до кінця віку. У пам`ять про цю обіцянку святі апостоли після Успіння Пречистої Божої Матері, під час переломлення хліба, залишали за столом місце для Неї, Благословенної, з твердою вірою в Її невидиму присутність. Віримо і ми, що Вона з нами, а через Неї з нами і Син Її – Господь наш Ісус Христос.
Отож, шануймо Пресвяту Богородицю й звертаймося до Неї в молитвах, бо Вона є всесильна Заступниця роду християнського. Силу Своїх молитов перед улюбленим Сином Своїм Вона показала через безлiч чудотворних iкон, якi є матерiальними свiдками Її небесної допомоги християнам, що звертаються до Неї з молитвами. Будемо ж благати Божу Матiр i ми, щоб Вона Своїми всесильними молитвами перед Сином Своїм, Господом нашим Iсусом Христом, допомогла i нам.
Таке розумiння бiльше вiдповiдає нашому християнському вiровченню. Що до самої смерті Діви Марії то пiсля смертi i воскресiння Господа нашого Iсуса Христа Божа Матір перейшла жити до улюбленого Його ученика св. Iоана Богослова. Як пам’ятаєте з Єванглiя, вмираючи на хрестi, Iсус Христос сказав Своїй Матерi: “Жоно, це – Син Твiй”, а ученику : “Це – Мати твоя. I з цього часу прийняв Її ученик до себе” (Iн. 19, 26-27). Померла Божа Матiр в Єрусалимi, i була похована в Гефсиманському саду в усипальницi поруч з її батьками, святими i праведними богоотцями Iоакимом i Анною.
На поховання Своєї Матерi Господь дивним чином зiбрав усiх Своїх ученикiв, якi в той час уже розiйшлися по всьому свiту для проповiдi Євангелiя Христового. Поховання Божої Матерi було урочистим. Коли похоронна процесiя наближалася до Гефсиманського саду, один єврей на iм’я Афонiй, який ненавидiв Iсуса Христа, Його Матiр i християн, вирiшив вчинити злочин – перекинути грiб з тiлом Божої Матерi. Та коли вiн тiльки доторкнувся до гробу, невидимий ангел вiдсiк йому руки. Господь не допустив перекинути тіло Своєї Матерi. Спроба злочину була покарана Богом миттєво. Афонiй тут же покаявся у своєму тяжкому грiху, увiрував i був зцiлений апостолами.
Як бачите, Господь може карати людей за злочини миттєво, а може терпiти нашi грiхи довго. Грiх, який вчинив Афонiй, називається святотатством, тому що вiн посягнув на найсвятiше – одушевлений кивот, – кивот, який вмiстив у собi Сина Божого. Всяка людина, що посягає на храм Божий i на все святе, що є в ньому, є святотатець. Господь покарав i карає всiх святотатцiв. Всiм нам треба розумiти, що грiх i всяке зло не може бути не покараним, якщо людина не покається. На похованнi Божої Матерi були всi апостоли, крiм ап. Фоми. I не був вiн у Гефсиманському саду не випадково, а за Провидiнням Божим. В той час ап. Фома проповiдував Євангелiє Христове в Iндiї. Коли ж вiн прибув до Єрусалима то побажав поклонитися тiлу Божої Матерi, коли вiдкрили гріб, тiла там не було. Син Божий взяв тiло Своєї Матері на небо у Своє вічне Царство.
Свята Церква шанує Пресвяту Богородицю i сповідує Її вищою за всiх святих i навiть вищою за всiх ангелiв i архангелiв. Вона називає Божу Матiр чеснiшою вiд херувимiв i славнiшою вiд серафимiв.
Діва Марія обіцяла апостолам, а через них і нам, перебувати з нами до кінця віку. У пам`ять про цю обіцянку святі апостоли після Успіння Пречистої Божої Матері, під час переломлення хліба, залишали за столом місце для Неї, Благословенної, з твердою вірою в Її невидиму присутність. Віримо і ми, що Вона з нами, а через Неї з нами і Син Її – Господь наш Ісус Христос.
Отож, шануймо Пресвяту Богородицю й звертаймося до Неї в молитвах, бо Вона є всесильна Заступниця роду християнського. Силу Своїх молитов перед улюбленим Сином Своїм Вона показала через безлiч чудотворних iкон, якi є матерiальними свiдками Її небесної допомоги християнам, що звертаються до Неї з молитвами. Будемо ж благати Божу Матiр i ми, щоб Вона Своїми всесильними молитвами перед Сином Своїм, Господом нашим Iсусом Христом, допомогла i нам.
У різдві дівство зберегла єси, в успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерті душі наші.
Підготував Микола Гордійчук, 2 курс КПБА