Патріарх Філарет
Дорогi браття i сестри!
Чому ми повиннi насамперед пiклуватися про духовнi цiнностi? Тому що вони незмiннi й ведуть людину до блаженства. Духовнi цiнностi визначають наше мiсце у вiчностi. Заслугами Сина Божого, Господа нашого Iсуса Христа, для нас приготовано на небi “осель багато” (Iн. 14, 2), в яких i ми, подiбно до ангелiв, просвiтлимось “як сонце” (Мф. 13, 14) i будемо вiчно насолоджуватися такими благами, яких й око наше не бачило, i вухо не чуло, i на серце людинi не приходило (1 Кор. 2, 9). Цi блага, що належать до Царства Божого, нам треба бiльше цiнувати, нiж свiтськi, тiлеснi насолоди, i до них намагатися наближатися всiєю душею, щоб пiсля смертi вiчно блаженствувати.
Звичайно, людина може все це вiдкинути i не думати про грядуще Царство, не мрiяти про життя пiсля смертi. Бог дав людинi свободу, i вона вiльна обирати як своє сучасне, так i майбутнє.
Коли Господь сказав: “Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам”, то Вiн мав на увазi не тiльки загробне життя, а й земне. У земному життi духовнi цiнностi мають також першорядне значення, тому що вони визначають сенс життя. Бог – iстота вседовершена i всеблаженна. Вiн є любов, радiсть, мир, джерело всякої утiхи. I тiльки та людина, що наближається до Нього, може насолоджуватися правдивою радiстю, заспокоєнням i блаженством. Той, хто став храмом Духа Божого, хто має Бога в своєму серцi, той завжди вiдчуває в душi мир, повне задоволення життям i духовну радiсть. Христос сказав: “Царство Боже”, – а значить, i блаженство, – “всерединi вас є” (Лк. 17, 21).
Як можна придбати Царство Боже? Якi треба застосувати засоби? Вiдповiдь на це запитання дає Сам Господь. Вiн говорить: “Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його”. Це означає, що хто хоче стати спадкоємцем Царства Божого, той повинен шукати Його правди: виправдання перед Богом, яке дарується вiруючим через заслуги Христа Спасителя. Цю правду – виправдання – ми можемо здобувати, коли будемо жити праведно i побожно. Всесвятий Бог вселяється Своєю благодаттю тiльки в тих, хто намагається уподiбнитися Йому своєю праведнiстю. Тiльки таким людям Бог дарує духовнi блага: мир i радiсть у Святому Дусi. Пророк Давид говорить, що мiцний мир буває тiльки у тих, хто любить Закон Божий, i тiльки праведнi будуть радiти (Пс. 118, 165).
Хiба можуть насолоджуватися миром i духовно радiти нашi сучасники, якi тiльки й думають про те, якими б правдами чи неправдами накопичити для себе якомога бiльше грошей, грабуючи iнших; або яка може бути духовна втiха у тих, хто тiльки й мрiє про плотськi насолоди, спиртнi напої, а ще гiрше – про наркотики. Невже ви думаєте, що тi, хто зiбрав незаконно великi грошi, має душевний мир i спить спокiйно? Чому цi багатiї оточили себе охоронцями? Вони ходять по землi й бояться тiнi, вони не впевненi, що їх всюди не пiдстерiгає смерть.
Цар Саул, коли прогнiвав Бога своїми беззаконнями, не знаходив спокою навiть на висотi свого престолу i томився станом своєї душi. Також i цар Давид, коли впав у грiхи блудодiяння i вбивства, не вiдчував у собi миру духовного, а звинувачений своєю совiстю викликнув: “Нема миру в костях моїх вiд лиця грiхiв моїх” (Пс. 37, 4). А ап. Павло навпаки, перебуваючи у в\’язницi в кайданах, радiв у своїх стражданнях (Кол. 1, 24). Царство Боже, що в серцi людини, може дарувати радiсть i в стражданнях, а беззаконня не приносять втiхи нi колишнiм царям, нi сьогоднiшнiм багатьом можновладцям.
Якщо ми будемо дбати про духовнi скарби, то Господь пошле нам, окрiм духовних благ, i земний добробут. “Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, – говорить Спаситель, – i все це додасться вам”, тобто ви будете мати й матерiальний добробут. Земнi блага є результатом духовного, праведного життя.
Отже, хочете, браття i сестри, не розлучаючись зi свiтом i з його благами, жити по-євангельськи? Ця справа можлива i не тяжка. Одного тiльки треба дотримуватися: потрiбне для земного життя робiть, але без шкоди i без грiха, а там, де грiх, того цурайтеся i всiляко уникайте. Бережiться всього, що заважає вам жити побожно i благочесно.
Всяку справу треба починати з благословення Божого. Не забувайте звертатися до Бога з молитвою про допомогу. Вiд своєї праведної працi видiляйте частину на благодiйнi справи, бо поруч з вами ходять люди знедоленi. Не гордуйте у щастi й не падайте духом у нещастi. I Бог буде з вами; Отець Небесний нагородить вас i земними благами. Та чи багато треба благочестивiй людинi, щоб бути задоволеною своїм життям? Побожна людина звикла всю надiю покладати на Бога, якщо у неї i немає повного достатку земних благ, вона задовольняється тим, що є. Вона впевнена, що коли Бог не залишив її без Своєї допомоги, то Вiн не залишить i її дiтей.
Незадоволення iснуючим станом речей характерне для тих, хто занурився повнiстю у свiтський спосiб життя. Такi люди звикли до розкошi й виконання всiх своїх бажань. Вони нiколи i нiчим не задовольняються. У них немає Бога в душi, тому всi надiї вони покладають на своє багатство i гоняться за ним усiма силами, забуваючи слова Христа Спасителя: “Нерозумний! Цiєї ночi душу твою вiзьмуть у тебе; кому ж дiстанеться те, що ти наготував?” (Лк. 12, 20). Скiльки багатий не має, а постiйно думає: мало.
Праведники теж незадоволенi своїм станом. Вони бачать себе грiшниками, а хочуть бути подiбними до Христа. Вони змагаються за духовнi скарби, а не за земне багатство.
Життя християнське саме по собi просте, нескладне, зрозумiле для кожної людини i в той же час блаженне. Тяжким воно стає для тих, хто не звик жити по-Божому, хто покладає надiю лише на себе. Таким людям християнський спосiб життя здається тяжким. Треба раз i назавжди вирiшити жити по-християнськи, за заповiдями Божими. Можна жити i в цьому свiтi й досягнути нагороди з великими подвижниками. Преподобний Макарiй Єгипетський говорить: “Бог не дивиться, чи дiва хто, чи замiжня; чернець чи мирянин, а шукає тiльки сердечної тяги до добрих дiл. Зроби таке волевиявлення, i спасiння близько бiля тебе, хто б ти не був i де б ти не жив”.
Не будемо ж забувати заповiдь Господа нашого Iсуса Христа: “Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам” (Мф. 6, 33).
Амiнь!