Перейти до вмісту
Головна » День пам’яті св. Григорія Чудотворця, єпископа Неокесарійського

День пам’яті св. Григорія Чудотворця, єпископа Неокесарійського

17_-_hennadij_hryhorijСьогодні ми святкуємо пам’ять великого Пастиря Христової Церкви, Пастиря, який піклувався увіреним йому стадом як люблячий батько своїм потомством, Пастиря, який привів до Істинного Джерела живої води безліч заблукалих і спраглих овець, Пастиря, який через свою величезну любов заспокоював кожну пригнічену душу. Сьогодні Православна Церква звеличує пам’ять святителя Григорія Чудотворця, єпископа Неокесарійського.

 

                                                                       В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

                                                                                     Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми святкуємо пам’ять великого Пастиря Христової Церкви, Пастиря, який піклувався увіреним йому стадом як люблячий батько своїм потомством, Пастиря, який привів до Істинного Джерела живої води безліч заблукалих і спраглих овець, Пастиря, який через свою величезну любов заспокоював кожну пригнічену душу. Сьогодні Православна Церква звеличує пам’ять святителя Григорія Чудотворця, єпископа Неокесарійського.

Святий народився в малоазійському місті Неокесарія, в язичницькій сім’ї. З юних літ серце хлопця прагнуло пізнати Істину, і відкрилася Вона йому не у філософських премудрих книгах, а у Святому Євангелії, після чого Григорій став християнином. Для того, щоб вдосконалюватися в богослів’ї, святий відправляється в Олександрію і стає учнем Орігена. Через вісім років навчання Григорій прийняв від нього хрещення.

Чисте і непорочне життя святителя викликало злобу у язичників, і вони вирішили обмовити його. Одного разу, коли він розмовляв із вчителями на площі, до нього підійшла відома в місті повія і почала вимагати плату за вчинену нею справу, наче Григорій користувався її послугами. Спочатку він говорив, що вона його з кимось плутає, однак та наполягала на своєму. Тоді святитель попросив свого друга, щоб той дав їй гроші. Як тільки вона взяла в руки цю, так звану, винагороду, зразу ж упала на землю і почала біснуватись. Блудниця призналася в обмані і святий вигнав з неї біса.

Повернувшись в Неокесарію, Григорій залишив суєтне життя і віддалився в пустиню. Через деякий час єпископ міста Амасії Федим, дізнавшись про подвижницьке життя святого, вирішив поставити його єпископом Неокесарії. Григорій не посмів противитись волі Божій. Під час своєї хіротонії, коли потрібно було промовити Сповідання віри, він усердно молився, просячи Бога і Божу Матір відкрити йому істинний образ поклоніння Пресвятій Тройці. Коли він молився, йому явилася Богородиця, яка сіяла наче сонце, і святий апостол Іоан Богослов, одягнений в архиєрейські ризи. За велінням Діви Марії Іоан відкрив Григорію як достойно і праведно слід сповідувати Пресвяту Тройцю.

Протягом свого служіння, святий неодноразово виганяв бісів, зціляв хворих, помагав знедоленим і примиряв між собою людей. Одного разу два брати ділили маєток покійного батька і не могли вирішити кому дістанеться озеро. Дійшло до того, що на ранок готувалось побоїще. Святитель, дізнавшись про це, цілу ніч проливав сльози молитви на березі озера. Коли настав ранок, усі побачили, що предмету суперечки більше нема – воно відійшло під землю.

Про святого Григорія можна ще багато всього говорити. Ще він запам’ятався як ревний захисник віри Православної під час гонінь з боку язичників. Святитель відійшов до Господа в період з 266 по 270 роки. Перед його кончиною в місті залишилось тільки 17 язичників, а коли він вступив на кафедру було тільки 17 християн.

Дорогі браття, так як ми з вами в майбутньому покликані стати пастирями Христової Церкви, думаю, що приклад пастирського служіння святителя Григорія Неокесарійського нераз стане нам у пригоді. Якщо ми постійно будемо славити Господа, то теперішнє життя проведемо без усяких перешкод і досягнемо майбутніх благ, яких нехай подобимось всі ми, благодаттю і чоловіколюбством Господа нашого Ісуса Христа, з Яким Отцю зі Святим Духом слава, держава, честь, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святослав Юрків,

студент 3-го курсу КПБА

Проповідь виголошена 29 листопада 2010р. під час вечірньої молитви

в академічному храмі св. ап. і євангелиста Іоана Богослова (м. Київ)