Макарчук Н.І.
Далеко так дитинство босоноге,
Роки – голодні і тяжкі…
І часто ти питав у Бога:
А як же ті, що полягли,
Де є твоя душа, мій тату?…
Далеко так дитинство босоноге,
Роки – голодні і тяжкі…
І часто ти питав у Бога:
А як же ті, що полягли,
Де є твоя душа, мій тату?
І не втомився так питати…
Й надією себе втішав,
І знав, що батько – оживав,
Молитву разом промовляв,
І на святе служіння Богу –
Це він тебе благословляв!
Роки навчання – світлий час
Надій і мрій, і сподівань!
Ти йшов дорогою своєю –
Упевнено і без вагань.
Одеса повоєнна і Москва,
Чернечий постриг і служіння Богу,
І наречений Філаретом –
На плечі взявши хрест важкий,
Пішов із ним в свою дорогу…
Був світлий храм в Олександрії,
Був Відень – Австрія була,
Але лише Господня воля
Владику в Київ привела.
Свята колиска Православ’я –
Золотоверхий Київ наш!
Чекав відродження давно ти,
І Божий Промисел не згас:
Росте і множиться громада,
Росте і віра і любов,
І ПАТРІАРХУ ФІЛАРЕТУ:
“НА МНОГІ ЛІТА” – знов і знов!
Що Бог єдин – це добре знаєм,
Уклінно ми Його благаєм,
Щоб знов калині зацвісти,
Щоб люд з коліна підвести,
І шанувати рідний край –
За це ти Господа благай!
Батьківське слово, погляд щирий,
Робота денна і нічна,
Хай Бог завжди із Вами буде –
А з Ним любов небесна і земна!
Макарчук Ніна Іванівна,
зав. бібліотекою КПБА
м. Київ