Митрополит Епіфаній: Святий Дух не припинив Своєї дії, зійшовши на апостолів, Він продовжує діяти в Церкві і буде діяти до кінця віку
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Вчора свята Христова Церква урочисто згадувала величну подію ‒ день Святої Тройці і день свого народження. Сьогодні ми вшановуємо Третю Іпостась Пресвятої Тройці ‒ Духа Святого. Бог, зіславши Святого Духа на апостолів і присутніх в Сіонській горниці людей, тобто на новонароджену Церкву, вдихнув в людину нове дихання життя. Будучи безтілесним, Святий Дух зійшов видимим чином у вигляді вогненних язиків і спочив у світі. Святитель Григорій Богослов говорить: «Як Син Божий явився на землі видимим чином, так і Духу Святому належало явитися видимим для всіх».
Як колись старозавітний закон був отриманий пророком і боговидцем Мойсеєм серед бурі і вогню, так і новозавітній закон, принесений і сповіщений Христом Спасителем, утверджений зішестям Святого Духа у вигляді вогню. Але Святий Дух ‒ це не природний вогонь, який ми звикли бачити. Це – світло віри, теплота любові і благодать, послані Богом.
Святий Дух, зійшовши на апостолів, зробив їх ловцями людей, ловцями новоствореної Церкви Христової, утвердивши їх у вірі, укріпивши їх животворчою силою. Якщо раніше вони боялися зізнатися, що вони ученники Христові, то тепер вони стають ревними проповідниками Євангелія перед синедріоном і цілим світом. Від тепер «по всій землі розійшлося віщування і до кінців вселенної слова їх». Святий Дух не припинив Своєї дії, зійшовши на апостолів, Він продовжує діяти в Церкві і буде діяти до кінця віку. За весь період життя Церкви «дихання Святого Духа» не припинялося. Тому коли ми говоримо про зішестя Святого Духа від Отця через Сина, то не треба вважати Третю Особу Пресвятої Тройці якимось службовим духом, якого Бог Отець посилає куди хоче і коли хоче. Святий Дух як третя Особа Пресвятої Тройці є істинним Богом, рівновічним, Якому належить однакове поклоніння, однакова слава, Він єдиносущний з Отцем і Сином. Якщо ми говоримо про сходження Його від Отця, то розуміємо вічне сходження, адже це особиста властивість Святого Духа. Сам Спаситель свідчить про це, кажучи: «Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене» (Ін. 15: 26). Свята Православна Церква, опираючись на ці слова і керуючись апостольським Переданням і визначенням Другого Вселенського Собору, вчить у Символі віри, що Святий Дух сходить від Отця як від єдиної Причини через Сина, тим самим не втрачаючи Своєї рівності з Отцем і Сином.
Отже, Святий Дух зійшов на апостолів, але це було не перше явлення Бога Духа у світі. «Господь Бог, ‒ каже святитель Димитрій Ростовський, ‒ обіцяв через пророків послати Святого Духа Свого, і цю обітницю виконав, але не один, а кілька разів. В різних виглядах Дух Святий являвся в світі. Так, Він явився у вигляді голуба під час хрещення Господнього (Мф. 3: 16); в світлому сяйві хмари під час преображення Ісуса Христа (Мф. 17: 5); в бурхливому диханні вітру, як свідчить святий Лука, – «раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони перебували» (Діян. 2: 2), і, нарешті, за свідченням того ж євангелиста, ‒ у вигляді вогненних язиків (Діян. 2: 3). Для чого, спитаєш, в таких різних виглядах? Для багатьох спасительних для нас причин».
Зійшовши на святих апостолів, а через них на Церкву Христову, Святий Дух спочив на Ній і діє у Ній. Саме через Святу Невісту Христову кожен віруючий може теж сподобитися благодаті Святого Духа. Але для того, щоб отримати Утішителя Духа в своє серце, для того, щоб Він оселився в нас, оживотворив наші душі, умертвлені гріхом, потрібно очистити своє серце покаянням і молитвою.
«Хто хоче прийти до Господа, ‒ каже преподобний Макарій Великий, ‒ і сподобитися вічного життя, стати оселею Бога, сподобитися благодаті Святого Духа, той повинен, по-перше, твердо вірити в Бога, всеціло віддати себе виконанню Його заповідей, у всьому відректися від світу, щоб розум не був зайнятий нічим зайвим; по-друге, постійно перебувати в молитві і не впадати у відчай, постійно очікуючи допомоги від Бога..; по-третє, постійно примушувати себе до добра, до виконання заповідей Господніх, до смиренномудрості, лагідності і милосердя, хоч би і не лежало до того серце через гріх, що живе у ньому». Звичайно, все це надзвичайно важко виконати кожному християнину, та всі ми під час Хрещення отримуємо цю благодать, в наше серце і душу засіваються ті благодатні дари Святого Духа, які ми повинні зростити, адже без них неможливе спасіння. Але саме отримання цих дарів не приведе нас до спасіння і не зробить нас оселею Святого Духа. Святитель Платон, митрополит Київський, вдало повчає з цього приводу: «Ми віруємо, що нам під час святого Хрещення тайно посилаються благодатні дари Святого Духа. Але чи можемо ми сказати, що Дух Святий і нині перебуває в нас»? Головною ознакою, згідно з якою ми можемо судити, чи перебуває в нас Святий Дух, за вченням святого апостола Павла, є «праведність і мир, і радість у Святому Духові» (Рим. 14: 17). Цих чеснот ми можемо сподобитися у таїнствах, які діють у Святій Церкві. Саме вони є прямими посередниками між Богом і людьми, через них ми можемо сподобитися Святого Духа.
Дорогі браття і сестри! Зішестя Святого Духа на апостолів і перебування Його у світі, у Церкві і у таїнствах, які діють у ній, мають для нас надзвичайно велике значення. Адже цим довершилася справа домобудівництва нашого спасіння. Святий Дух явив непереборну силу в Церкві Христовій: в подвигах святих апостолів, мучеників. Укріпивши їх, дав їм силу і мужність переносити страшні муки і страждання за Христа. Святий Дух говорив устами святих отців на Вселенських і Помісних Соборах. Його дією утверджені всі істини Православної віри, які ми сповідуємо і виконання яких стає нам спасінням. Без Святого Духа не може бути істинної віри, любові, смирення, одним словом ‒ немає спасіння. Тільки Святий Дух може перетворити нас Своєю присутністю на оселю Бога Живого. Просімо ж Бога, щоб Він сподобив нас благодаті Святого Духа, яка переродила б нас, укріпила б нашу віру, вдихнула в нас любов і зробила достойними наслідниками Царства Небесного. Амінь!
ЕПІФАНІЙ,
митрополит Переяслав-Хмельницький
і Білоцерківський