Перейти до вмісту
Головна » Київська православна богословська академія на шляху до визнання результатів своєї діяльності

Київська православна богословська академія на шляху до визнання результатів своєї діяльності

Київська православна богословська академія УПЦ Київського Патріархату веде свій початок із 1615 року – часу утворення Київської братської школи. Внаслідок об’єднання Київських братської та лаврської шкіл архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром (Могилою) у 1632 році було утворено колегію, а згодом – академію. Цей навчальний заклад за рівнем підготовки фахівців нічим не поступався європейським університетам. Академія була першим і тривалий час єдиним вищим начальним закладом на теренах східних і південних слов’янських країн.

 

протоієрей Олександр Трофимлюк,
кандидат богословських наук, доцент,
перший проректор Київської православної
богословської академії, заступник голови
Синодального управління у справах духовної освіти, голова Видавничого відділу
УПЦ Київського Патріархату

Київська православна богословська академія УПЦ Київського Патріархату веде свій початок із 1615 року – часу утворення Київської братської школи. Внаслідок об’єднання Київських братської та лаврської шкіл архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром (Могилою) у 1632 році було утворено колегію, а згодом – академію. Цей навчальний заклад за рівнем підготовки фахівців нічим не поступався європейським університетам. Академія була першим і тривалий час єдиним вищим начальним закладом на теренах східних і південних слов’янських країн.
Це зближує Академію з більшістю університетів Західної Європи, заснованих до новітнього часу, які виросли з церковних шкіл і чернечих інститутів (наприклад, Оксфордський університет, Болонський університет, Паризький університет тощо). Тому сучасна освіта і наука зобов’язана своїм розвитком і утвердженням саме Церкві.
28 вересня 1819 року на базі розформованої Києво-Могилянської академії було створено богословський навчальний заклад – Київську духовну академію.
Після закриття у роки більшовицького лихоліття у 1989 році стараннями митрополита Київського і Галицького Філарета (Денисенка) на території Києво-Печерської Лаври була відновлена Київська духовна семінарія, а в 1992 році (спочатку у стилобаті Андріївської церкви, а з 1999 року – у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі) – Київська духовна академія. Розпочався процес відродження славного імені Академії: зі зведенням та реставрацією корпусів формувався професорсько-викладацький колектив, зростали фонди бібліотеки, відновлювалася богослужбова практика, організовувався хор, упорядковувалися підручники й посібники, примножувалася наукова спадщина.

Для якісного покращення навчального процесу (зокрема через запровадження нових фундаментальних богословських, історичних, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін та спецкурсів) та виховання студентів, а також підготовки висококваліфікованих кадрів постала проблема реформи духовної освіти в Українській Православній Церкві Київського Патріархату. З цією метою у 2001 – 2002 навчальному році було проведено реорганізацію навчального плану і поглиблено вимоги щодо вступу в духовні академії та семінарії.
Рішенням Священного Синоду від 13 травня 2006 року відбулися зміни у навчальному процесі, зокрема реформування схеми 4+4. Як відомо, той, хто бажав отримати духовну освіту, спершу впродовж чотирьох років навчався в одній із духовних семінарій. Здобувши тут середню спеціальну освіту, випускник міг вступати до духовної академії, де впродовж ще чотирьох років здобував вищу богословську освіту.
Замість такої традиційної схеми на базі духовних академій в Києві і Львові було створено православні богословські академії, прирівнявши їх до вищих навчальних закладів 3-го та 4-го рівня акредитації з п’ятирічним терміном навчання: після чотирьох років навчання студент здобував кваліфікацію бакалавра богослів’я, а після п’ятьох – магістра богослів’я. Духовним семінаріям Священний Синод надав статус навчальних закладів з чотирьохрічним терміном навчання, прирівнявши їх до 3-го рівня акредитації вищих навчальних закладів та наданням їх випускникам кваліфікації бакалавра богослів’я та права на продовження навчання після вступних випробувань у православних богословських академіях у Києві та Львові. Після закінчення богословських академій і успішного захисту диплома магістра богослів’я випускники мають право вступити до аспірантури Академії на стаціонарну форму навчання терміном на 3 роки і здобути науковий ступінь кандидата наук у разі виконання і успішного захисту дисертаційного дослідження.
Священний Синод, відповідно до запропонованої реформи духовної освіти, зобов’язав Учбовий комітет УПЦ Київського Патріархату привести у відповідність статути, навчальні плани та програми православних богословських академій та духовних семінарій.
Продовжуючи реформу, Священний Синод УПЦ Київського Патріархату на своєму засіданні 20 жовтня 2012 року затвердив рішення вченої ради Київської православної богословської академії про відкриття Докторантури КПБА як структурного підрозділу Академії, що здійснює свою діяльність з метою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів найвищої кваліфікації у галузях богослів’я та церковної історії.
З метою посилення якісного рівня підготовки магістрів богослів’я у православних богословських академіях УПЦ Київського Патріархату Священний Синод підтримав ініціативу вченої ради КПБА щодо збільшення з 2012 / 2013 навчального року терміну навчання у магістратурах православних богословських академій з одного до двох років.

Нині Київська православна богословська академія – вищий богословський (духовний) навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців у галузі біблеїстики, православного богослів’я, церковної історії, церковного права, літургіки, церковного співу та місіології за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» та «магістр» та наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі, які можуть бути священнослужителями, працівниками синодальних та єпархіальних управлінь, місій, регентами церковних хорів, викладачами середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, співробітниками наукових установ.
Термін навчання: 4 роки (бакалаврат), 2 роки (магістратура), 3 роки (аспірантура), 3 роки (докторантура).
В академії діють богословське та регентське відділення.
Навчально-виховну та науково-дослідницьку діяльність здійснює 7 кафедр: Священного Писання Старого та Нового Завіту, богослів’я, літургіки та церковного співу, церковної історії, церковного права, філософії та філології, на яких працює 38 наукових та науково-педагогічних працівників, 4 з яких має науковий ступінь доктора наук, кандидата наук – 26; вчене звання професора мають 4 викладачів, доцента – 11. Серед них вищу світську освіту мають 15 викладачів, наукові ступені кандидата наук – 2, доктора наук – 2, вчені звання доцента – 2, професора – 2.
При Академії функціонує спеціалізована вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора/кандидата богословських та церковно-історичних наук.
КПБА двічі на рік публікує чергове число свого офіційного друкованого видання – «Трудів Київської Духовної Академії». Цей богословсько-історичний збірник Академії має державну реєстрацію (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18844-7644Р від 03 квітня 2012 року), обсяг кожного випуску становить 25 умовних друкарських аркушів. Викладачі, аспіранти та студенти є постійними авторами журналу «Православний вісник Київського Патріархату» (періодичність виходу – один раз на місяць, обсяг – 6 умовних друкарських аркушів). Проте найголовнішою працею Академії у видавничій сфері є її безпосередня участь у перекладі та підготовці до друку видань серії «Творіння святих отців та вчителів Церкви в перекладі сучасною українською мовою». На сьогодні опубліковано понад 50 томів серії.
Лише за минулий 2011 / 2012 навчальний рік Академія виступила організатором та провела низку наукових заходів: 4 наукові богословсько-історичні конференції (до початку роботи яких були опубліковані відповідні наукові збірки), 6 круглих столів, відбулося 7 засідань вченої ради, 8 засідань спеціалізованої вченої ради. Викладачі КПБА опублікували 10 монографій та понад 170 статей, брали участь у низці наукових заходів, які проводились провідними вищими навчальними закладами України.
Щодо матеріально-технічної бази – крім навчального корпусу, Академія має два гуртожитки, бібліотеку з читальним залом, комп’ютерний клас із доступом до мережі Інтернет, спортзал.

Вступ до КПБА відбувається на конкурсній основі із врахуванням сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання Українського центру оцінювання якості освіти з таких предметів: українська мова та література (непрофільний), історія України (профільний), іноземна мова або світова література (непрофільний) та комплексного іспиту з основ біблеїстики та богослів’я і церковних співу та читання.

Для оволодіння богословськими знаннями, а також знаннями з інших необхідних дисциплін, відповідно до навчальних програм, для аспірантів і студентів організовується навчальний процес, який відбувається відповідно до затвердженого Синодальним управлінням у справах духовної освіти УПЦ Київського Патріархату навчального плану, складеного за типовим зразком для напряму підготовки гуманітарні науки із врахуванням специфіки духовного навчального закладу. 

Для всіх аспірантів і студентів є обов’язковим неухильне виконання розпорядку дня і відвідування лекцій. Вечірній час визначається для самопідготовки. У цей час студенти зобов’язані готуватися до занять наступного дня, якщо є необхідність – займатися в бібліотеці.
Аспіранти та студенти перебувають на повному утриманні Академії: навчання, проживання в гуртожитку та харчування – безкоштовні.
Оскільки вагоме місце в житті Академії займає храм і богослужіння, відвідування богослужінь у недільні та святкові дні, у дні посту, а також у дні храмового послуху обов’язкове для всіх студентів та аспірантів. Тут студенти та аспіранти постійно випробовують свою совість щодо відповідності внутрішнього духовного стану висоті пастирського служіння. Для цього аспірантам і студентам упродовж усіх років навчання організовується богослужбова практика в академічному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова.
Аспіранти та студенти проходять також педагогічну практику: студенти бакалаврату – у загальноосвітніх чи недільних школах, магістранти й аспіранти – у КПБА або в мережі духовних навчальних закладів УПЦ Київського Патріархату.
Для поглиблення знань, активізації пізнавальної діяльності аспірантів і студентів у КПБА постійно проводяться відкриті лекції, круглі столи та семінари, на які запрошуються досвідчені лектори – професори, доценти, які володіють високою професійною майстерністю і мають досвід проведення лекцій на високому науково-педагогічному, методичному й організаційному рівнях.
При Академії діє Наукове студентське товариство ім. митрополита Даниїла (Чокалюка). Завдання товариства полягає в науковій, науково-пізнавальній, богословській та творчій діяльності аспірантів та студентів КПБА.

Щодо нормативної бази. КПБА діє відповідно до власного Статуту, зареєстрованого Постановою Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України 25.07.1991 р. Внутрішнє життя академії регламентується такими нормативними документами: «Внутрішній Статут Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату», «Правила внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату». Навчання в аспірантурі й докторантурі, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань здійснюється відповідно до «Положення про аспірантуру Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату», «Положення про докторантуру Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату», «Порядку присудження наукового ступеня доктора (кандидата) богословських та церковно-історичних наук», «Положення про спеціалізовану вчену раду Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату», «Порядку присвоєння вченого звання професора та доцента в Київській православній богословській академії Української Православної Церкви Київського Патріархату».
Особливі вимоги висуваються до підготовки аспірантів: аспірант працює за затвердженим ректором Академії індивідуальним планом роботи, не менше, ніж два рази на рік, звітує про його виконання на засіданні кафедри, а в кінці кожного навчального року проходить атестацію. До захисту дисертаційного дослідження аспірант повинен скласти 5 кандидатських іспитів (зі Священного Писання, богослів’я, історії Церкви, спеціальності, іноземної мови) та опублікувати не менше 5 статей за темою роботи.
Отже, з викладеного вище маємо достатньо підстав стверджувати, що Київська православна богословська академія зробила вагомі кроки на шляху до визнання і на цьому не зупиняється.