Свята великомучениця Катерина була дочкою Конста, правителя м. Олександрії, що в Єгипті, під час правління імператора Максиміна (305 – 313). Живучи в столиці – центрі еллінської вченості, Катерина, яка була рідкісної краси і розуму, отримала блискучу освіту, вивчивши твори кращих античних філософів і вчених. Юнаки з найзаможніших родин імперії хотіли руки прекрасної діви, але жоден з них не став її обранцем.
Свята великомучениця Катерина була дочкою Конста, правителя м. Олександрії, що в Єгипті, під час правління імператора Максиміна (305 – 313). Живучи в столиці – центрі еллінської вченості, Катерина, яка була рідкісної краси і розуму, отримала блискучу освіту, вивчивши твори кращих античних філософів і вчених. Юнаки з найзаможніших родин імперії хотіли руки прекрасної діви, але жоден з них не став її обранцем. Вона оголосила батькам, що згодна вийти заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі і мудрості
Мати св. Катерини, таємна християнка, повела її за порадою до свого духівника, святого старця, який творив молитовний подвиг на самоті в печері неподалік від міста. Вислухавши Катерину, старець сказав, що він знає Юнака, Котрий перевершує її у всьому, бо “краса Його світліше сонячного сяйва, мудрість Його керує всім створенням, багатство Його розливається по всьому світу “. Образ Небесного Нареченого породив у душі святої діви гаряче бажання побачити Його. Істина, до якої рвалася її душа, відкрилася їй. На прощання старець вручив Катерині ікону Божої Матері з Богодитям Ісусом на руках і велів з вірою молитися Цариці Небесній – Матері Небесного Нареченого про дарування бачити Її Сина.
Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Пресвяту Діву, Яка просила Свого Божественного Сина подивитися на уклінну перед Ними Катерину. Але Младенець відвертав Свій лик від неї, кажучи, що Він не може дивитися на неї, тому що вона потворна, убога та нерозумна, як і кожна людина, що не омита водами святого Хрещення і даром Духа Святого. У глибокому сумі Катерина знову пішла до старця. Він з любов’ю прийняв її, наставив вірі Христовій, заповів зберігати чистоту і цнотливість і безперестанно молитися, і здійснив над нею Таїнство святого Хрещення. І знову святій Катерині було видіння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь ласкаво дивився на неї . Коли видіння скінчилося і свята прокинулася від сну, на руці її світився перстень – чудовий дарунок Небесного Нареченого.
В цей час в Олександрію на язичницьке свято прибув сам імператор Максимін. З цієї нагоди свято було особливо пишним і багатолюдним. Крики жертовних тварин, дим і сморід жертовників, палали безперестанно, гомін натовпу переповнював Олександрію. Приносилися і людські жертви – на смерть у вогні прирікали сповідників Христа, які не відступили від Нього під час тортур. Любов до мучеників-християн і сердечне бажання полегшити їх долю спонукали Катерину піти до головного жерця і владики імперії, імператора-гонителя Максиміна.
Назвавши себе, свята визнала свою віру в Єдиного Істинного Бога та мудро викрила оману язичників. Краса дівчини полонила правителя. Щоб переконати її і показати торжество язичницької мудрості, імператор повелів скликати 50 учених мужів імперії, але свята взяла гору над мудрецями, так що вони самі увірували в Христа. Свята Катерина осінила мучеників хресним знаменням, і вони мужньо прийняли смерть за Христа – були спалені за велінням імператора.
Максимін, не сподіваючись переконати святу, спробував спокусити її обіцянкою багатства й слави. Отримавши гнівну відмову, імператор наказав піддати святу жорстоким тортурам, а потім кинути в темницю. Імператриця Августа, яка багато чула про святу Катерину, забажала бачити її. Умовивши воєводу Порфирія із загоном воїнів супроводжувати її, Августа прийшла у темницю. Імператриця була вражена силою духу святої Катерини, обличчя якої сяяло Божественною благодаттю. Свята мучениця розкрила, тим хто прийшов до неї християнське вчення, і вони, увірувавши, навернулися до Христа.
На наступний день мученицю знову привели на судилище, де під загрозою колесування (різновидність тортур в Римській імперії) запропонували їй зректися від християнської віри і принести жертву богам. Свята непохитно визнала Христа і сама підійшла до колес, але Ангел розтрощив знаряддя страти, і вони розлетілися на шматки, перебивши багатьох язичників. Побачивши це чудо, імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед усіма сповідали свою віру в Христа і були обезголовлені. Максимін знову спробував спокусити святу мученицю, запропонувавши їй шлюб, і знову отримав відмову. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Женихові – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката. Мощі святої Катерини були перенесені Ангелами на Сінайську гору. У VI столітті були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені в новостворений храм Синайського монастиря, який безперестанно діє від моменту свого заснування імператором Юстиніаном, ще у IV ст.
Свята Великомучениця Катерина є одною з покровительниць Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва, на території якого знаходиться Київська Православна Богословська Академія. На передодні свята 6 грудня і в самий день торжества 7 грудня 2010 року, в Михайлівському соборі відбулися святкові богослужіння очолювані намісником обителі преосвященнійшим єпископом Агапітом. У своїй проповіді владика Агапіт привітав братію та прихожан монастиря з цією урочистою подією, і побажав усім терпіння та твердості у своїй вірі за прикладом великомучениці Катерини. На останок братія та усі парафіяни прославили святу Катерину співом величання: «Величаємо тебе, свята великомученице Катерино, і шануємо чесні стражданні, що їх за Христа перетерпіла ти»
Мати св. Катерини, таємна християнка, повела її за порадою до свого духівника, святого старця, який творив молитовний подвиг на самоті в печері неподалік від міста. Вислухавши Катерину, старець сказав, що він знає Юнака, Котрий перевершує її у всьому, бо “краса Його світліше сонячного сяйва, мудрість Його керує всім створенням, багатство Його розливається по всьому світу “. Образ Небесного Нареченого породив у душі святої діви гаряче бажання побачити Його. Істина, до якої рвалася її душа, відкрилася їй. На прощання старець вручив Катерині ікону Божої Матері з Богодитям Ісусом на руках і велів з вірою молитися Цариці Небесній – Матері Небесного Нареченого про дарування бачити Її Сина.
Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Пресвяту Діву, Яка просила Свого Божественного Сина подивитися на уклінну перед Ними Катерину. Але Младенець відвертав Свій лик від неї, кажучи, що Він не може дивитися на неї, тому що вона потворна, убога та нерозумна, як і кожна людина, що не омита водами святого Хрещення і даром Духа Святого. У глибокому сумі Катерина знову пішла до старця. Він з любов’ю прийняв її, наставив вірі Христовій, заповів зберігати чистоту і цнотливість і безперестанно молитися, і здійснив над нею Таїнство святого Хрещення. І знову святій Катерині було видіння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь ласкаво дивився на неї . Коли видіння скінчилося і свята прокинулася від сну, на руці її світився перстень – чудовий дарунок Небесного Нареченого.
В цей час в Олександрію на язичницьке свято прибув сам імператор Максимін. З цієї нагоди свято було особливо пишним і багатолюдним. Крики жертовних тварин, дим і сморід жертовників, палали безперестанно, гомін натовпу переповнював Олександрію. Приносилися і людські жертви – на смерть у вогні прирікали сповідників Христа, які не відступили від Нього під час тортур. Любов до мучеників-християн і сердечне бажання полегшити їх долю спонукали Катерину піти до головного жерця і владики імперії, імператора-гонителя Максиміна.
Назвавши себе, свята визнала свою віру в Єдиного Істинного Бога та мудро викрила оману язичників. Краса дівчини полонила правителя. Щоб переконати її і показати торжество язичницької мудрості, імператор повелів скликати 50 учених мужів імперії, але свята взяла гору над мудрецями, так що вони самі увірували в Христа. Свята Катерина осінила мучеників хресним знаменням, і вони мужньо прийняли смерть за Христа – були спалені за велінням імператора.
Максимін, не сподіваючись переконати святу, спробував спокусити її обіцянкою багатства й слави. Отримавши гнівну відмову, імператор наказав піддати святу жорстоким тортурам, а потім кинути в темницю. Імператриця Августа, яка багато чула про святу Катерину, забажала бачити її. Умовивши воєводу Порфирія із загоном воїнів супроводжувати її, Августа прийшла у темницю. Імператриця була вражена силою духу святої Катерини, обличчя якої сяяло Божественною благодаттю. Свята мучениця розкрила, тим хто прийшов до неї християнське вчення, і вони, увірувавши, навернулися до Христа.
На наступний день мученицю знову привели на судилище, де під загрозою колесування (різновидність тортур в Римській імперії) запропонували їй зректися від християнської віри і принести жертву богам. Свята непохитно визнала Христа і сама підійшла до колес, але Ангел розтрощив знаряддя страти, і вони розлетілися на шматки, перебивши багатьох язичників. Побачивши це чудо, імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед усіма сповідали свою віру в Христа і були обезголовлені. Максимін знову спробував спокусити святу мученицю, запропонувавши їй шлюб, і знову отримав відмову. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Женихові – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката. Мощі святої Катерини були перенесені Ангелами на Сінайську гору. У VI столітті були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені в новостворений храм Синайського монастиря, який безперестанно діє від моменту свого заснування імператором Юстиніаном, ще у IV ст.
Свята Великомучениця Катерина є одною з покровительниць Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва, на території якого знаходиться Київська Православна Богословська Академія. На передодні свята 6 грудня і в самий день торжества 7 грудня 2010 року, в Михайлівському соборі відбулися святкові богослужіння очолювані намісником обителі преосвященнійшим єпископом Агапітом. У своїй проповіді владика Агапіт привітав братію та прихожан монастиря з цією урочистою подією, і побажав усім терпіння та твердості у своїй вірі за прикладом великомучениці Катерини. На останок братія та усі парафіяни прославили святу Катерину співом величання: «Величаємо тебе, свята великомученице Катерино, і шануємо чесні стражданні, що їх за Христа перетерпіла ти»
Федір Сиволоб,
аспірант 1-го року навчання КПБА
аспірант 1-го року навчання КПБА