У першу суботу постів, у яку з коливом святкуємо преславне чудо святого і славного великомученика Федора Тирона, сталося ось що…
У першу суботу постів, у яку з коливом святкуємо преславне чудо святого і славного великомученика Федора Тирона, сталося ось що: Юліан Відступник, отримавши царський скіпетр після смерті Константина Великого від його сина, теж Константина, і зрікшись віри у Христа, впав у ідолослужіння, учинив великі гоніння на християн, діючи то відкрито, то таємно. Ось цей злочестивець з наміром суворо й жорстоко карати, вирішив спокусити християн; бачачи ж, що зовсім небагато людей зрікається істинної віри, а таємно ніяк не вдається осквернити їх, він удався до хитрощів: спостерігши, що християни найбільше очищаються у перший тиждень святого Великого посту і з усією старанністю виконують заповіді Божі, він викликав правителя міста і звелів ті продукти, що їх за звичаєм споживають у середу, забрати, а винести на торговище інші продукти – хліб і питво, попередньо змішати все це з кров’ю, чим їжу було осквернено. Це робилося з тим наміром, аби християни, які постилися, купивши таку поживу, осквернилися. Одразу ж правитель учинив, як і було наказано, і виніс на ринок осквернені хліби і питво. Однак всевидюче Боже око, що стоїть на перешкоді лукавим задумам і піклується завжди про нас, вірних, викрило підступні наміри злочинця щодо нас. До міського архієрея Євдоксія, хоч і неправедного і неправославного, Господь послав великого Свого страстотерпця Федора Тирона.
І той, з’явившись до нього в дійсності, а не уві сні, сказав так: скоро вставай і збери Христове стадо, і накажи суворо, аби ніхто не купував їжі і питва, що продається на торговищі, бо все це осквернене кров’ю за наказом нечестивого царя. А коли той запитав, яким чином це зробити тим, у кого в домі немає ніяких продуктів, а тому їм важко буде втриматися, щоб не піти на торговище, святий дав коливо і сказав, що ось цим коливом він зможе задовольнити їхню потребу. Той здивувався, не розуміючи, що це за коливо, а тому знову запитав, на що великий Федір сказав: варена пшениця, яку ми зазвичай споживаємо у Євхаітах. На запитання ж архиєрея, хто із христославних людей виявив таку турботу, святий Христів мученик Федір відповів: від Нього я посланий вам на поміч. Тоді архиєрей, піднявшись, сповістив багатьом про бачене, і так учинивши, зберіг Христове стадо в чистоті від ворога і підступного злочинця. А Юліан, побачивши, що його намір викрито, і марними виявилися його зусилля, був посоромлений, тому знову звелів продавати на торговищі звичайні продукти. Ось чому християни після закінчення седмиці складають подяку благодійнику і мученику, справляючи у цю суботу пам’ять про чудо, щоб така велична справа мученика не була віддана забуттю, а тому ми шануємо великого Федора коливом. Його ж замучив злочестивий Врінга при Максиміані, спочатку піддавши усіляким тортурам, оскільки він спалив храм їхньої богині, а її майно роздав убогим. А тих, хто прийшов до нього з наміром підкоритися нечестивцеві і зректися віри, він відганяв від себе. Зазнавши багатьох страждань, наостанок він був укинутий у розпалену піч, і, зовсім не обгорівши, посеред неї віддав дух Богу. Його молитвами, Христе, Боже, помилуй і спаси нас, амінь.
Джерело: Тріодь Постова. – К: видавничий відділ УПЦ Київського Патріархату, 2002. – С. 231-233.
І той, з’явившись до нього в дійсності, а не уві сні, сказав так: скоро вставай і збери Христове стадо, і накажи суворо, аби ніхто не купував їжі і питва, що продається на торговищі, бо все це осквернене кров’ю за наказом нечестивого царя. А коли той запитав, яким чином це зробити тим, у кого в домі немає ніяких продуктів, а тому їм важко буде втриматися, щоб не піти на торговище, святий дав коливо і сказав, що ось цим коливом він зможе задовольнити їхню потребу. Той здивувався, не розуміючи, що це за коливо, а тому знову запитав, на що великий Федір сказав: варена пшениця, яку ми зазвичай споживаємо у Євхаітах. На запитання ж архиєрея, хто із христославних людей виявив таку турботу, святий Христів мученик Федір відповів: від Нього я посланий вам на поміч. Тоді архиєрей, піднявшись, сповістив багатьом про бачене, і так учинивши, зберіг Христове стадо в чистоті від ворога і підступного злочинця. А Юліан, побачивши, що його намір викрито, і марними виявилися його зусилля, був посоромлений, тому знову звелів продавати на торговищі звичайні продукти. Ось чому християни після закінчення седмиці складають подяку благодійнику і мученику, справляючи у цю суботу пам’ять про чудо, щоб така велична справа мученика не була віддана забуттю, а тому ми шануємо великого Федора коливом. Його ж замучив злочестивий Врінга при Максиміані, спочатку піддавши усіляким тортурам, оскільки він спалив храм їхньої богині, а її майно роздав убогим. А тих, хто прийшов до нього з наміром підкоритися нечестивцеві і зректися віри, він відганяв від себе. Зазнавши багатьох страждань, наостанок він був укинутий у розпалену піч, і, зовсім не обгорівши, посеред неї віддав дух Богу. Його молитвами, Христе, Боже, помилуй і спаси нас, амінь.
Джерело: Тріодь Постова. – К: видавничий відділ УПЦ Київського Патріархату, 2002. – С. 231-233.