14 – 15 грудня 2012 року в стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова проходила міжнародна науково-практична конференція «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років», присвячена 1150-річчю заснування Київської Митрополії (у 862 р.).
14 – 15 грудня 2012 року в стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова проходила міжнародна науково-практична конференція «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років», присвячена 1150-річчю заснування Київської Митрополії (у 862 р.).
З благословення ректора Київської православної богословської академії архієпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія (Думенко) у її роботі взяли участь: протоієрей Віталій Клос, кандидат богословських наук, доцент, завідувач кафедри церковної історії, проректор з наукової роботи з темою доповіді «До питання про першого Київського митрополита в контексті Аскольдового хрещення Руси-України»; протоієрей Костянтин Лозінський, кандидат богословських наук, доцент, викладач «Візантології» з темою доповіді: «Аскольдового хрещення та його значення для Київської Руси»; священик Петро Бойко, кандидат богословських наук, інспектор, завідувач богослужбовою практикою та регентським відділенням, регент академічного хору з темою доповіді: «Аскольдового хрещення Київської Руси-України та її літургічна традиція»; Степовик Дмитро Власович, доктор богословських наук, доктор філософських наук, доктор мистецтвознавства, професор з темою доповіді: «Візантія і Київська Русь в IX ст.: взаємини політичні та культурні».
Згідно програмно-реєстраційних даних у конференції (очно та заочно) взяли участь 116 учасників: науковці та уповноважені представники відповідних установ з України, Російської Федерації, Білорусі, Словаччини, Чехії, Греції.
Конференція розпочалася пленарним засіданням, модераторами якого стали професор Обушний Микола Іванович, директор Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; професор Дробот Іван Іванович, директор Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, архімандрит Віктор (Бедь), ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, президент Міжнародної академії богословських наук.
Після привітальних адрес було виголошено декілька доповідей. Зокрема, архімандрит Віктор (Бедь) виступив з доповіддю: «Апостольська спадковість Української Православної Церкви в контексті 1150-річчя заснування Київської Митрополії» в якій у хронологічному порядку, від часів апостола Андрія Першозваного й до сьогодення, проаналізував важливі етапи української церковної історії. Згідно висунутої отцем Віктором гіпотези християнізація України розпочалась не пізніше 50 – 70 рр. І ст. (тобто налічує не менше 1940 років), а початок Церковного будівництва (заснування) Української Православної Церкви розпочався не пізніше 240 р. ІІІ ст. (нараховує близько 1772 роки). Виходячи з цього Українська Православна Церква повинна відноситися до числа найдавніших церковних інституцій поміж Помісних Православних Церков. Сказавши про фальсифікацію джерел, в тому числі й літописів, оригінали яких були знищені, згадавши про перепідпорядкування Київської Митрополії Московському Патріархату (1686) та заборону друку українських книг (1720), архімандрит Віктор підсумував, що на жаль і після 20 років відродження Української держави, ми не можемо почути правди про свою історію та історію своєї Української Церкви.
Конференція продовжила свою роботу в 4 секціях: «Заснування Київської Митрополії у 862 році та духовно-історичні передумови поширення християнства на давньоукраїнських землях», «Місія святих Кирила і Мефодія та Оскольдове хрещення Русі», «Цивілізаційні впливи Оскольдового хрещення на подальший розвиток української народності та державності», «Історичне значення процесів християнізації доби князя Оскольда: культурно-релігійний вимір». Дві перші секції відбулися зразу ж після пленарного засідання у 329 аудиторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а дві останні – 15 грудня в приміщенні Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.