Предстоятель помолився за Україну та приймав вітання у своїй резиденції.
23 січня 2014 р. Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету виповнилося 85 років. З нагоди ювілею було утворено організаційний комітет на чолі з патріаршим намісником митрополитом Епіфанієм. Планувалося, що окрім спільного богослужіння, у Національній філармонії відбудуться урочиста Академія, концерт і прийняття. Однак у зв’язку із загостренням суспільно-політичної кризи в Україні Патріарх Філарет вирішив, що проведення урочистостей в такий час буде недоречним і благословив скасувати їх. Також Патріарх попросив не вручати йому нагороди, в тому числі орден святого апостола Іоана Богослова за номером один, який Священний Синод просив прийняти його від імені посвноти Церкви на знак поваги і з нагоди ювілею.
Вранці 23 січня у Володимирському кафедральному соборі Києва Патріарх Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського Патріархату звершив Божественну літургію, під час якої також підносилися особливі прохання про мир в Україні та подолання ворожнечі.
На запричасному стиху з благословення Предстоятеля проповідь виголосив секретар Священного Синоду архієпсикоп Чернігівський і Ніжинський Євстратій.
Наприкінці літургії було відслужено молебень за мир і припинення ворожнечі в Україні, під час якого також підносилися подячні прохання з нагоди ювілею Патріарха. Завершився молебень молитвою за Україну (див. відео), яку Святійший Владика виголошував зі сльозами в голосі.
Після відпусту від імені єпископату, духовенства, чернецтва і мирян Київського Патріархату патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній оголосив Вітальну адресу Священного Синоду:
Ваша Святосте!
Сьогодні, в день ювілею 85-ліття від дня Вашого народження, ми, представники всієї повноти Київського Патріархату – єпископат, духовенство і миряни – разом з Вами звершили Божественну літургію та піднесли молитви до Бога. Через цю спільну молитву і єднання у Святій Євхаристії ми засвідчили єдність Церкви, Предстоятелем якої Ви є, – Київського Патріархату як Помісної Православної Церкви українського народу.
Ця Церква є плід Вашої невтомної, наполегливої, дбайливої праці на ниві Христовій. Безперечно, що за словом апостола Павла у Церкві все вирощує Бог, її Єдиний Засновник і Глава (1 Кор. 3:6). Але Господь кличе на ниву Свою співпрацівників, щоби насаджувати, поливати, дбати за примноження врожаю. Ви, Ваша Святосте, є таким ревним працівником, і Київський Патріархат – плід не лише Божої благодаті, але і Вашого служіння, бо серед усіх нас Ви потрудились і далі трудитеся найбільше.
Ви народилися і зростали у важкі часи і для українського народу, і для Православної Церкви. Насильство і репресії, Голодомор, гоніння держави на Церкву, жахлива і нещадна війна, яка відібрала у Вас улюбленого батька, що загинув на фронті – для нас все це є історією, а для Вас, Святійший Владико, – прожитим і вистражданим досвідом юності.
Але, як Ви самі не раз свідчили, через ці випробування і скорботи Бог звершив Ваше навернення, покликав до служіння Собі й Церкві. Вже понад 70 років Ви несете цей хресний тягар, пройшовши шлях від кліросного чтеця до Патріарха.
Подібно до старозавітнього праведного Іова через заздрість лукавого духа Ви з висот, яких досягли в служінні у Російській Правослній Церкві, були зведені до поругань, знущань, ганьби. І все це, замість подяки й шани, отримали від колишніх співбратів, від тих, на кого покладали свої руки в таїнстві Хіротонії і з ким разом служили біля одного Престолу.
Але Бог для Вас і для всіх нас передбачив щось краще, щоби весь набутий досвід церковної праці Ви віддали для розбудови Церкви рідного українського народу – Церкви в минулому приниженої та тривалий час поневоленої, але Промислом Божим відновленої. Як дбайливий будівничий, день за днем, цеглинка за цеглинкою, складає величну будівлю – так і Ви, Ваша Святосте, щоденною працею з допомогою Божою складаєте будівлю Київського Патріархату, нині міцну і величну.
Ми не раз чули від Вас, що Ви працюєте не один, і без єпископів, духовенства і народу Ви не змогли би зробити нічого. Це є мудре і правдиве свідчення, але так само правдою є й те, що всіх нас, архієреїв Київського Патріархату, саме Ви покликали на співслужіння. Ви не лише поклали руки на кожного з нас у Священній Хіротонії, але постійно передаєте нам дорогоцінний скарб апостольської віри, гарячої щирої молитви, уставного натхненного богослужіння, пастирської праці та чернечого життя. А тому все, здійснюване на благо Церкви Христової і нами, і священиками та мирянами у всіх єпархіях Київського Патріархату, має на собі печать Вашої праці та є плодом Вашого служіння.
Про все це сьогодні ми свідчимо не стільки для того, щоби прославити Вас, бо ми знаємо, що Ви не шукаєте славу від людей. Це ми свідчимо перед Богом і всією Церквою, бо за заповіддю Господньою нам належить дякувати за благодіяння і говорити правду.
Тож прийміть, Ваша Святосте, у цей день ювілею 85-ліття від дня Вашого народження, від імені Священного Синоду, всього єпископату, духовенства, чернецтва і мирян Київського Патріархату теплу синівську подяку. Нехай Всемилостивий Господь, Який поклав на Вас важкий хрест патріаршого служіння, благодатною допомогою полегшить цей тягар відповідальної праці. Молитовно просимо у Спасителя Господа Ісуса Христа і від усього серця бажаємо Вам, наш Патріарх і духовний отець, міцного здоров’я, многих і благословенних літ, всіх благ від Бога!
Як знак синівської шани прийміть від нас в дар архіпастирський жезл і просфору, як видимий знак нашої постійної за Вас молитви.
Іс пола еті деспота! – На многії літа, Святійший Владико.
Також митрополит Епіфаній підніс Патріарху букет з 85-ти білих троянд – по числу відзначуваного ювілею.
У відповідь Святійший Патріарх звернувся до присутніх зі словом.
Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри
Насамперед я хочу подякувати Богові у день свого 85-ліття, що Він покликав мене в Церкву. Бо я був безбожником, як майже всі діти того часу. Тому перша подяка у мене до Бога, що Він Милостивий був до мене і покликав служити Його Церкві у ті далекі воєнні часи.
Дякую Йому і за те, що Він вів мене прямою дорогою до побудови в Україні незалежної Церкви. Але цей плід – Київський Патріархат – це є, як вірно сказав владика Епіфаній, плід праці всього єпископату і віруючих. А те, що Київський Патріархат став найвпливовішою і найбільшою церквою в Україні – це свідчення, що Боже благословення на цій Церкві перебуває.
Тому ми віримо, що Бог не тільки є, а що Бог діє. Він керує і промишляє і над народами, і над кожною людиною, і всіх нас хоче привести до вічного блаженного життя різними шляхами, але веде до однієї мети – до спасіння.
Як ви знаєте зі Святого Писання, Господь випробовує. Випробовує Він і Церкву. Бо Він не обіцяв Своїй Церкві мир, спокій, блаженство. А передбачав, що Церква йтиме страдницьким шляхом. Її будуть гнати, вбивати будуть і ганьбити, але вона завжди буде перемагати. І ми це бачимо і на нашій Церкві: ганьбили, відкидали, а вона зростає, тому що служила Богові й служила народу.
Тому не треба падати духом, коли Господь попускає злу поширюватися і наносити людям страждання, проливати кров і застосовувати насилля. Не дивуйтеся, все це повинно бути, як Господь передрік. Але це не означає, щоб Бог нас залишив. Бог нас не залишив. Не може Бог залишити людину, яка йде і тягнеться до Нього.
Нинішнє наше випробування теж має сенс. Який сенс? А той, що ми державу отримали, як манну з неба, без боротьби, тихо. А тепер Господь випробує нас, чи любимо ми той дар, який Він нам дав – незалежність, свободу, подобається нам це, чи ми знову хочемо в неволю? І наш народ, як ви бачите, достойний мати свою державу і він захистить її, і ніякі ворожі сили народ наш не подолають – ні танки, ні бетеери, ні «Беркут» не можуть зломити волю нашого народу, який став на захист держави.
Ми закликали всю нашу Церкву молитися Богові. І молитва наша не буде даремною. Бог не може відкинути народ, який простягає до нього не тільки очі та руки, а й душу свою віддає. Подумайте, хіба може Чоловіколюбний Бог відкинути такий народ? Не відкине. А ви побачите, що ми ще будемо святкувати перемогу. Тому що народ наш налаштований на захист своєї держави, на захист самих себе.
І нехай Господь Ісус Христос не тільки нашими молитвами, а ще більше заступництвом Божої Матері і молитвами всіх українських святих послухає їхню молитву за свою рідну державу, бо вони стоять перед Престолом Всевишнього. Тому, дорогі браття і сестри, перемога буде за нашим народом і в Україні наступить мир і злагода, і любов між людьми.
Слава Господу Ісусу Христу за Його милосердя до нас!
Завершилося богослужіння уставним многоліттям, яке співав весь храм. Також від численного духовенства і мирян Патріарх приймав вітання і добрі побажання, а для представників ЗМІ дав брифінг.
{gallery}2014/01/patriarch-jubily1{/gallery}
Поздоровлення Предстоятелю продовжилмися у Патріаршій резиденції. Ювіляра привітали представники державної влади та опозиції, політичні та громадські діячі, духовенство Київської єпархії, працівники Патріархії, посли іноземних держав, інші поважні гості. На адресу Святійшого Владики надійшли також численні письмові привітання з України та з-закордону. До вечора Патріарх Філарет приймав бажаючих поздоровити його, кожен з яких отримував від ювіляра пам’ятний дарунок – книгу “Незламний будівничий Української Церкви”.
Прес-центр Київської Патріархії