11-го жовтня 2011 року, з благословення єпископа Епіфанія, ректора КПБА, єпископом Тернопільським і Бучацьким Нестором, для аспірантів КПБА була прочитана лекція на тему: “Пастирська аскетика”
«…Царство Небесне силою здобувається,
і хто докладає зусилля, здобуває його»
(Мф. 11: 12)
11-го жовтня 2011 року, з благословення єпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія, ректора КПБА, єпископом Тернопільським і Бучацьким Нестором, для аспірантів Київської православної богословської академії з предмету “Православне пастирське служіння”, була прочитана лекція на тему: “Пастирська аскетика”.
Під час лекції було розглянуто ряд питань, які ставили перед собою важливе завдання: донести і ще раз нагадати аудиторії слухачів сутність християнського аскетизму, показати його підґрунтя, періоди виникнення та історичні етапи розвитку чернечого подвижництва.
Преосвященійший владика зауважив, що Православ’я, яке визнає “досконалість” загально-християнською потребою, вважає і аскетизм загально християнським обов’язком, який здійснюється в різних формах – в чернецтві і суспільно-діяльному житті. Кожен православний християнин, якщо він за прикладом святих отців бачить свій гріх і звершує своє спасіння, не ототожнюючи себе із своєю природою, а з допомогою благодаті Святого Духа, володіє нею, та відновлює втрачену гармонію духовних сил вже є аскет. Тому що головною метою аскетизму саме і є пристосувати природні сили та здібності людини до сприйняття божественної благодаті, та зробити їх засобами для досконалості людської особистості.
Під час лекції було розглянуто ряд питань, які ставили перед собою важливе завдання: донести і ще раз нагадати аудиторії слухачів сутність християнського аскетизму, показати його підґрунтя, періоди виникнення та історичні етапи розвитку чернечого подвижництва.
Преосвященійший владика зауважив, що Православ’я, яке визнає “досконалість” загально-християнською потребою, вважає і аскетизм загально християнським обов’язком, який здійснюється в різних формах – в чернецтві і суспільно-діяльному житті. Кожен православний християнин, якщо він за прикладом святих отців бачить свій гріх і звершує своє спасіння, не ототожнюючи себе із своєю природою, а з допомогою благодаті Святого Духа, володіє нею, та відновлює втрачену гармонію духовних сил вже є аскет. Тому що головною метою аскетизму саме і є пристосувати природні сили та здібності людини до сприйняття божественної благодаті, та зробити їх засобами для досконалості людської особистості.
аспірант Петро Мельничук для сайту КПБА
{gallery}/statti2011/ep.Nestor{/gallery}