6 листопада 2026 року в Київській православній богословській академії відбулася XVI Всеукраїнська наукова конференція «Православ’я в Україні», присвячена 975-річчю заснування Києво-Печерської лаври, 450-річчю Острозької академії та 500-річчю від дня народження святого благовірного князя Василя-Костянтина Острозького.
За шістнадцять років свого існування конференція стала важливим майданчиком для наукового діалогу, об’єднавши богословів, істориків, релігієзнавців, археологів, представників провідних наукових установ, закладів освіти, музеїв та історико-культурних заповідників. Усіх учасників єднають любов до духовної та історичної спадщини України, прагнення до її глибшого осмислення й усвідомлення відповідальності за збереження та розвиток українського православ’я.
Важливим результатом цієї багаторічної праці є щорічне видання наукового збірника матеріалів конференції, який отримують автори, наукові установи та бібліотеки. Електронний архів збірників, починаючи з 2011 року, доступний для всіх охочих на офіційному сайті Академії.
Цьогоріч співорганізаторами конференції виступили Православна Церква України, Київська православна богословська академія, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Національний заповідник «Софія Київська», Вишгородський історико-культурний заповідник та Національний університет «Острозька академія».
Модераторами пленарного засідання, яке проходило у змішаному форматі з можливістю дистанційної участі, стали протоієрей Віталій Клос, доктор наук з богослів’я, професор, проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії, та Андрій Смирнов, доктор історичних наук, професор кафедри історії імені професора М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія».
Із вітальними словами до учасників конференції звернулися:
- Протоієрей Ярослав Романчук — кандидат наук з богослів’я, доцент, ректор Київської православної богословської академії;
- Іван Синяк — кандидат історичних наук, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України;
- Влада Литовченко — кандидат історичних наук, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, голова Комітету з присудження премії з нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, експерт Українського культурного фонду, член Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, членкиня Міжнародної ради музеїв (ICOM), національна експертка у сфері охорони та збереження культурної спадщини;
- Любов Романюк — начальниця Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації;
- В’ячеслав Корнієнко — доктор історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська»;
- Костянтин Крайній — кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»;
- Людмила Филипович — доктор філософських наук, президент Української асоціації релігієзнавців.
Під час пленарного засідання прозвучали доповіді, присвячені визначним постатям і подіям української церковної історії, духовній спадщині, археологічним дослідженням та історичним зв’язкам українського православ’я.
Світлана Кагамлик, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представила доповідь «Києво-Печерська лавра: від колоніального стану до незалежності».
Андрій Смирнов, доктор історичних наук, професор кафедри історії імені професора М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», виступив із доповіддю «Культурно-освітня діяльність благовірного князя Василя-Костянтина Острозького».
Всеволод Івакін, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України, присвятив свій виступ темі «Братський Богоявленський монастир. Проблеми і перспективи археологічних досліджень».
Ірина Преловська, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу української культури Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, доктор церковно-історичних наук, професор Київської православної богословської академії, виголосила доповідь «Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор Української Автокефальної Православної Церкви 14–30 жовтня 1921 р. як вияв прагнення православних українців мати свою національну Церкву. До 105-ї річниці Собору (1921–2026)».
Петро Кралюк, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія», розкрив тему «Острозька Біблія як пам’ятка української духовності».
Дмитро Бібіков, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Вишгородського історико-культурного заповідника, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, представив доповідь «Християнізація київської округи в XI–XII ст. (за даними поховальних пам’яток)».
Іван Зоценко, кандидат історичних наук, завідувач відділу охорони пам’яток Вишгородського історико-культурного заповідника, науковий співробітник Інституту археології НАН України, виступив із доповіддю «Давньоруський Трахтемирівський монастир: археологічні джерела».
Сергій Шумило, кандидат історичних наук, доктор теології, доцент, старший науковий співробітник історичного факультету Вільнюського університету (Литва), директор Міжнародного інституту афонської спадщини та Центру дослідження релігійної свободи «Libertas Fidei», почесний науковий співробітник Ексетерського університету (Велика Британія), науковий співробітник Інституту історії України НАН України, заслужений працівник культури України, представив доповідь «Зв’язки київського чернецтва з Афоном у XVIII ст.».
Після завершення пленарного засідання конференція продовжила роботу в чотирьох тематичних секціях, які охопили широкий спектр питань богослів’я, церковної історії, духовної спадщини та народних традицій.
Секція 1. «Києво-Печерська лавра: історія та сучасність. Життя та діяльність святого Василя-Костянтина Острозького. Острозька академія в історії української культури та освіти».
Секція 2. «Богослів’я».
Секція 3. «Церковна історія».
Секція 4. «Фольклор, звичаї та обрядовість як відображення богословських смислів у народній традиції».
