8-20 липня у Волоській академії богословських студій (Греція) відбулася п’ята літня школа для православних богословів з України. Від Київської православної богословської академії у стажуванні взяли участь доцент кафедри Священного Писання протоієрей Олег Кожушний та старший викладач кафедри церковно-практичних дисциплін протоієрей Андрій Дудченко. Очолив українську делегацію ректор Волинської православної богословської академії протоієрей Володимир Вакін.
У день відкриття літньої школи гостей з України привітав митрополит Димитріади Ігнатій. «Ми завжди молимось за мир в Україні і добре розуміємо причини війни», – зауважив владика.
Головною метою програми стажування було ознайомлення учасників із новими соціокультурними викликами (секуляризм, глобалізація та релігійний плюралізм, відкрите суспільство тощо) для Церкви у ХХІ столітті. У Волосі учасники мали чудову нагоду безпосередньо познайомитися з життям і функціонуванням однієї з найяскравіших і найсучасніших єпархій Греції — митрополії Димитріади, яка була перехрестям діалогу між культурами та релігійними традиціями протягом багатьох десятиліть.
Свої богословські дослідження учасникам міжнародної програми презентували богослови з Греції, Німеччини, Австрії, Великобританії, США та Канади.
Директор Волоської академії богословських студій д-р Пантеліс Калаїдзідіс представив учасникам програми докладний огляд нових тенденцій у грецькому православному богослов’ї. Він також наголосив на безумовній важливості засадничого принципу академічної свободи для вільного розвитку православного богослов’я.
Проф. Пол Ладусер висвітлив, як сучасні православні богослови розглядають вчення про творіння, та дослідив вплив Добротолюбія на спричинене ним відродження. Дослідження проф. Ладусера спрямовані на поєднання історичних традицій православного богослов’я з сучасними викликами.
Дослідник Волоської академії богословських студій д-р Нікос Куременос розповів про вплив грецьких богословів на українській території у XVIII столітті, розглянувши постаті Євгена Вулгаріса та Никифора Теотокіса І, а також їхній вплив на українську богословську та освітню думку в XVIII столітті.
Викладачка кафедри мистецтва та історії мистецтва в Стенфордському університеті Марія Костантіна Терс (Терцопулу) говорила про іконоборство та іконошанування як середньовічні геополітичні та соціокультурні маркери, а також про ікони як аспект дипломатії, зокрема культурне втілення цінностей через слово, образ та емоцію, зауважила на важливості ікон у середньовічній культурі та політиці. Ці презентації розкрили не лише сакральне значення ікон у середньовічній Візантії, але й їхню роль у формуванні культурних, релігійних та політичних процесів, а також використання як засобів дипломатії та вираження цінностей.
Д-р Ніколаос Аспруліс (заступник директора Волоської академії) підкреслив необхідність інтеграції концепції толерантності до православної теології та практики та після глибокого богословського аналізу запропонував конкретні рекомендації для того, щоби православна традиція сприяла побудові більш толерантного та мирного суспільства.
Професор Вищої церковної академії Афін та психіатр д-р прот. Василій Термóс показав важливість взаємозв’язку між духовністю та психологією, а також виклики, з якими стикається молодь у сучасному світі. Він акцентував на важливості інтеграції духовного та психологічного підходів у житті вірян, а також надав практичні рекомендації для роботи з молоддю в умовах сучасних викликів. Радість приходить тільки від здорових стосунків з людьми і з Богом, додав професор.
В лекціях професора богословського факультету Афінського університету Димитрія Мосхоса було розглянуто історичний розвиток православного чернецтва та його вплив на суспільство, зроблено огляд появи та розвитку чернечого руху в пізній античності та ранньому середньовіччі, розкрито роль засновників чернецтва, зокрема Пахомія Великого. Друга доповідь історика стосувалась еволюції грекомовної Православної Церкви та богослів’я у XIX-ХХ століттях.
Вже не вперше надзвичайно насиченими новою інформацією були презентації професора Гейл Волощак (кафедра радіаційної онкології, радіології та кліткової і молекулярної біології Північно-Західного університету; Українська православна семінарія Св. Софії, США) про сучасні технології, зокрема запліднення in vitro, генну інженерію, технології продовження життя, трансгуманізм тощо. Однією з основних тез дослідниці було те, що нам потрібно не тільки накопичувати знання, але мудро їх застосовувати. Потрібно не механічно повторювати те, що говорили святі отці, але мислити в їх руслі, тобто розмірковувати про те, як би вони поступили, якби перед ними постали питання, які виникають перед нами сьогодні.
Д-р інокиня Васса Ларіна (Відень) провела семінар про православну катехезу в добу соціальних медіа. Сестра Васса акцентувала, що метою катехизації є не перетворити людей на стадо інфантильних вірян, але допомогти їм зростати у theosis (обожненні), theoptia (боговидінні) та в поширенні Євангелія. Нам потрібно знайти інструменти в нашій традиції, які допомагають примножувати віру, акцентувала доповідач.
Професор систематичного богослов’я універститету Екзетеру (Сполучене Королівство) священник Брендон Галахер розмірковував про те, чим є ідеологія «русского міра»: єрессю чи секулярною політичною доктриною. Крім того, він презентував проблематику участі православних у між-релігійному діалозі. Проф. Галахер запропонував вийти за межі традиційних західних моделей богослов’я релігій (екслюзивізм-інклюзивізм-плюралізм), представивши позицію, яку назвав «довірливим агностицизмом» відносно питання про спасіння представників інших релігій: ми не знаємо достеменно відповіді на це питання, але безумовно довіряємо Богові, який бажає спасіння всім.
Директор Ради християнських церков Баварії Георгіос Вландіс представив живі, цікаві та гострі презентації про міжрелігійний діалог та майбутній ювілей Першого Нікейського собору, надихаючи до екуменічної співпраці попри те, що велика частина православного світу не зацікавлена навіть у міжправославній єдності.
Д-р Іонут Біліута (Інститут соціо-гуманітарних досліджень Румунської Академії в Тиргу-Муреш, Румунія) розповів про проблеми, які постали перед Румунською Церквою в часи комуністичної диктатури та ситуацію із релігійною свободою в пост-комуністичній Румунії. Зокрема, він наголосив, що секуляризація, яку зазвичай сприймають як вороже для релігії явище, принесла багато доброго для Церкви в Румунії: допомогла деконструювати те, що віддаляє людей від Бога, тобто те, що вважали ніби за справжню традицію.
Митрополит Григорій Папатомас (найвідоміший у Греції спеціаліст з канонічного права) розповів про канонічну традицію Православної Церкви. Учасники стажування дізналися зокрема про те, що слов’янський переклад «Книги правил» не є коректним. Краще не мати перекладів взагалі, ніж мати погані, наголосив митр. Григорій.
Найпопулярніша збірка канонів у греків – «Підаліон» («Кормчая») містить крім автентичних і апокрифічні канони, тобто приписані святим отцям, але насправді написані вже у ІІ тисячолітті. Цих апокрифів ще не знали Зонара, Вальсамон і Арістин. До цих апокрифів належать, зокрема, так звані правила Іоана Посника. І це є причиною багатьох проблем у духівництві. Спочатку треба очистити канонічну традицію від апокрифічних канонів, наголосив владика. Таку очищену від нашарувань збірку в перекладі новогрецькою готує до видання митр. Григорій.
Останні лекції літньої школи провів митрополит Селиврії Максим Вгенопулос (Лондон, Вселенський Патріархат) на тему православно-католицького діалогу. Приємно було дізнатися, що в основі православного підходу до діалогу покладено євхаристійну еклезіологію прот. Миколая Афанасьєва.
Презентації професорів супроводжувалися жвавими дискусіями, де учасники ділилися своїми поглядами та ставили питання до доповідачів. Рецепція доповідей передбачала не лише слухання, але й активну інтерпретацію та застосування представлених ідей у власних дослідженнях та практиці учасників.
Дискусії відбувалися не тільки під час офіційних сесій, а й у неформальному спілкуванні, що сприяло розвитку нових ідей і підходів у дослідженні важливих богословських проблем та питань.
На першому тижні школи, наступного дня після трагічної ракетної атаки по Києву у домовому храмі Волоської академії богослови з України молились за жертв та постраждалих внаслідок чергового акту російської агресії. Панахиду за спочилими та молебень за здоров’я поранених очолив протоієрей Георгій Коваленко.
Крім наукової програми, учасники стажування служили Божественну літургію у церквах Волосу і Димитріадської єпархії Церкви Греції, відвідали старовинні монастирі «Ано Ксенія» і «Като Ксенія» в Альмірі та церкву Архангелів в Мілієсі та у горах Пеліону, візантійській музей у Макриниці тощо.
Представники КПБА також презентували директору Волоської академії д-ру П. Калаїдзідісу академічні навчальні посібники прот. О. Кожушного, які містять переклади святоотцівських творів, та останні випуски часопису «Церква і суспільство», головним редактором якого є прот. А. Дудченко.
