10 жовтня 2018 року в стінах Київської православної богословської академії відбулася зустріч капелана із США майора Тері Бела з Патріаршим намісником, ректором КПБА митрополитом Переяславським і Білоцерківським Епіфанієм, Головою Синодального управління військового духовенства митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном, капеланами УПЦ Київського Патріархату, військовослужбовцями та студентами київської духовної школи. Зустріч стала продовженням зовнішньо-капеланських відносин військових священиків України зі своїми колегами з країн.
У приватній розмові з митрополитом Епіфанієм та митрополитом Іоаном майор Тері Бел обговорив духовні проблеми військовослужбовців. Митрополит Епіфаній зазначив, що налагодження міжнародних стосунків у сфері душпастирювання військових є вкрай важливою справою, адже практично у військах будь-якої країни світу є ряд схожих питань, які потребують аналогічного вирішення: «Проблеми є, бо людська природа, незалежно від кольору шкіри чи національності, є однаковою. Ми всі походимо від одних батьків і маємо однакові вади» – сказав митрополит.
Капелан Тері Бел приїхав до України з терміном перебування 9 місяців для того, щоб обмінятися досвідом з українськими колегами та донести свій досвід спілкування з військовими країн НАТО.
Опісля майор Тері Бел зустрівся з начальником Центру морально-психологічного забезпечення ЗСУ Ігорем Павліченком та полковником, начальником служби військового духівництва НГУ Олександром Іздебським. На зустрічі також були присутні: Перший заступник голови СУВД прот. Тарас Мельник, головний військовий священик НГУ прот. Іван Михайлишин, головний військовий священик ДПСУ прот. Михайло Предко та інші капелани.
Митрополит Іоан розповів присутнім про зустріч в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з капеланами США та Канади 3 жовтня.
«Дуже радий бачити всіх вас тут. Я приїхав з любов’ю до України. Україна дуже схожа на мій рідний Тенесі, тому мені дуже подобається тут перебувати. Люди тут чудові. Я зустрів тут чудових друзів, а сьогодні в мене буде їх набагато більш», – сказав до присутніх майор Тері Бел.
Нагадаємо, що капелани зі США працювали з українськими військовими під час Революції Гідності. Цей час став перехідним періодом і для українських священиків, які допомагали військовослужбовцям і так доросли до професійного капеланського служіння.
Майор Тері Бел розповів, що з самого початку заснування Сполучених Штатів, інститут капеланства був врегульований владою штатів. Тоді капеланів зробили частиною збройних сил США. У той же самий час капелани залишають за собою незалежний статус відносно військового керівництва і отримують свої посадові інструкції від церковного керівництва.
«Ми поважаємо право солдата бути вірним своєї церкви і ми відповідальні за те, щоб забезпечити йому доступ до тієї церкви, до якої він належить. Надзвичайно цінним є мати капелана і мати право поспілкуватися з Богом. Коли військовому важко, він може схопитися за капелана і відновити свою рівновагу, – наголосив майор.
Під час зустрічі були обговорені критерії, за якими обирають капеланів різних конфесій. «Основне що ми повинні – це надавати та забезпечувати право військовослужбовців на релігійні потреби. Існує так званий перепис або опитування військовослужбовців про те, якої вони віри. Все залежить від кількості солдат, тому в нас є списки капеланів, де вказано кількість капеланів і кого з солдатів вони обслуговують. А ми намагаємось втримати рівновагу серед капеланів і військових», – сказав Тері Бел.
Також капелан Тері Белл розповів про військові звання капеланів у США та пояснив чому важливо, щоб капелан мав високе звання в армії: «Капелан повинен мати високий ранг, щоб почувати себе впевнено. Але я не вважаю, що те, що ми робимо, є єдиним правильним виходом».
Капелан розповів що уряд США забезпечує всім необхідним для служіння капелана (житло, харчування), а той у свою чергу повинен постійно перебувати разом з військовими. «Якщо ми цього не будемо робити, то капелан ніколи не встановить хороших зв’язків з військовослужбовцями. Я вважаю, що важливо мати руки в олії і черевики в бруді, так само як солдати, і робити те саме, що і військовослужбовці: ставити намети в полі, допомагати ремонтувати транспортні засоби, бути завжди з ними, а між тим буде нагода служити Богу», – зазначив Тері Бел.
Тері Бел розказав, що в нього як капелана немає зброї, але в нього є асистент (штатний сержант), який має зброю і військові уміння ведення бою для захисту капелана бере на себе. Також частиною його роботи є керувати транспортом капелана. Також капелани США мають ту ж соціальну допомогу, що і військові. Капелани як штабні офіцери можуть давати свої поради командуванню, виходячи з релігійного бачення. У вільний час капелан можеш служити у своїй церкві й відвідувати хворих в лікарні.
Присутні на зустрічі підняли питання регламентування робочого дня капелана. У капелана є робочий план, який він складає разом із командиром, і є щомісячна звітність, є брифінги з командуванням та прості спілкування з рядовими солдатами. Капелани мають можливість ходити в спортзал, адже дуже важливо бути зразком для військовослужбовців.
Українські військові розповіли, що у військових частинах будуються храми для служіння різних конфесій, де передбачено все необхідне: кабінет капелана, складські приміщення, конференц-зал).
По цьому відбулася зустріч майора Тері Бела зі студентами КПБА. Протягом двогодинної зустрічі майор розповів студентам про себе та своє служіння: «Ми вважаємо, що інститут капеланства є надзвичайно важливим в наш час. Деколи я стикаюсь з людьми, які вважають, що капеланство не є важливим, але після випадків суїциду серед військових, до мене звертаються за допомогою і змінюють свою думку», – сказав майбутнім духівникам капелан. «Солдати в молодому віці бачать смерті на полі бою і жахи війни. Це та жорстока реальність, з якою вони зіштовхуються, і капелан має відчути це все сам духовно і добре розуміти, в чому є зло і добро, навіть в найскрутніших ситуаціях. Капеланам треба розвіяти темряву і стати рятівною силою, коли здається, що все втрачено. Я вас закликаю приєднатися до інституту капеланства, бо в них є дуже велика потреба зараз. Ви зможете служити Богу і своїй державі. Військовослужбовці потребують, щоб ви несли хрест разом з ними».
