Перейти до вмісту
Головна » Відбулася XIV Міжнародна наукова конференція «Православ’я в Україні»

Відбулася XIV Міжнародна наукова конференція «Православ’я в Україні»

У Національному заповіднику «Софія Київська» в Будинку митрополита пленарним засіданням розпочала свою роботу XIV Міжнародна наукова конференція «Православ’я в Україні : до 970-річчя з дня упокоєння благовірного князя Ярослава Мудрого». У цьому році в програму наукового заходу ввійшло близько 80 учасників, які запропонували обговорити велику кількість актуальних питань нашого сьогодення.

Урочистому відкриттю конференції передував молебень святому благовірному князеві Ярославу Мудрому в храмі, названому на його честь – у Малій (Теплій) Софії, який відслужили митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, єпископ Васильківський Єфрем, єпископ Бориспільський Авраамій, ректор Київської православної богословської академії протоієрей Олександр Трофимлюк та викладачі академії й клірики храму.

Знаковим є те, що конференція стала незамінним майданчиком для обговорення різного кола питань у товаристві фахівців, представників знаних наукових установ та інституцій України, країн Європи, США, Канади, навчальних закладів та музеїв, заповідників різного рівня та підпорядкування. Всіх учасників об’єднує з одного боку любов до церковної старовини та джерел, а з іншого – постійна наукова праця для блага та розвитку українського православ’я. Починаючи з 2011 року, щороку впродовж уже чотирнадцяти років відбуваються осмислення сутності різних аспектів нашої історії та церковного життя, а в підсумку публікація окремого наукового збірника.

Співорганізаторами конференції стали: Православна Церква України репрезентована Київською православною богословською академією, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України, Національний заповідник «Софія Київська», КЗ КОР Вишгородський історико-культурний заповідник та Міжнародний інститут афонської спадщини.

Модератором пленарного засідання з можливістю доєднатися онлайн став доктор історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко.

Свої привітання учасникам конференції змогли сказати: генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», провідний фахівець у галузі архітектури, реставрації, будівництва, практик пам’яткоохоронної та музейної справи Неля Куковальська, доктор наук із богослів’я, професор, ректор Київської православної богословської академії та голова Управління духовної освіти і богословської науки Православної Церкви України протоієрей Олександр Трофимлюк, міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький (у режимі відеопривтання), голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, кандидат історичних наук, директор КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник», голова Комітету з присудження премії з нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, експерт Українського культурного фонду Влада Литовченко,

З посеред іншого ректор Київської православної богословської академії протоієрей Олександр Трофимлюк сказав: «Знаковим є те, що на території цієї давньої святині – Святій Софії Київській – щодня лунає молитва та приноситься безкровна жертва під час Божественної літургії у храмі на честь святого благовірного князя Ярослава Мудрого у малій теплій Софії, де ми щойно звершили молебень до святого.

Ми продовжуємо наше спілкування у місці, яке було особливим для нашого великого Київського князя, канонізованого ще у 2008 році в час особливих святкувань 900-річного ювілею з часу закладення кам’яного собору Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Благовірний і мудрий правитель дуже багато потрудився за свого земного життя, будуючи храми та монастирі, відкриваючи при них школи, скрипторії, бібліотеки й інші важливі благодійні і просвітниці осередки. Він показав добрий приклад як любити Бога і для своїх синів і внуків, і для всіх нащадків, зокрема і для нас із вами. Саме завдячуючи Творцю, благовірний князь зробив незлічену кількість добрих справ для свого народу та й сьогодні залишається заступником і покровителем не тільки для тих, хто носить його святе ім’я, але й для кожного, хто до нього звертається з щирою вірою і молитвою».

Із доповідями на пленарному засіданні виступили: доктор церковно-історичних наук, голова Інституту церковної історії Православної Церкви України митрополит Львівський і Сокальський Димитрій Рудюк (“Град Ярослава” як вияв ідеї “Другого Єрусалима”); доктор історичних наук, професор, завідувач науково-дослідного відділу “Інститут «Свята Софія»” Національного заповідника «Софія Київська» Надія Нікітенко (“Слово про Закон і Благодать” митрополита Іларіона та Софія Київська); доктор історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко (Гробниця Ярослава у Софії Київській: відомості писемних джерел та результати антропологічних й археологічних студій); доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Віце-президент Української асоціації релігієзнавців, виконавчий директор Центру релігійної інформації і свободи Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович та член Національної спілки краєзнавців України, голова ГО “ГР «Почайна»” Аннабелла Моріна (Розвиток українських історичних проєктів, пов’язаних із хрещенням України-Руси, як протидія ворожій пропаганді та шлях до консолідації зусиль різних гілок київського християнства).

Пленарне засідання завершив перегляд науково-популярного фільму «Князі і гончарі: посад давньоруського Вишгорода», в якому колектив авторів археологів презентує плоди своєї багаторічної праці, підготувавши паралельно однойменну монографію, присвячену знаному досліднику та колишньому викладачу Київської Духовної Академії Володимиру Зоценку.

Після завершення пленарного засідання робота конференції після урочистого відкриття художньої виставки Генрі Ягодкіна «Сковородіана» тривала у 7-ми секціях у навчальному корпусі Київської православної богословської академії: «Ярослав Мудрий та його епоха в історії Української держави та Церкви», «Церковна історія», «Святі землі української. Біографістика. Постаті в історії Церкви», «Джерела. Джерелознавство. Історіографія», «Історія культури та мистецтвознавство», «Свідчення археологічних джерел про духовні осередки Київщини», «Сучасні проблеми духовності в українському суспільстві».