Останні дні Страсної седмиці по-особливому налаштовують людину на звернення до свого внутрішнього стану. Більшою мірою цьому сприяє православне постове богослужіння. Воно гармонійно вплітається у глибинні поривання людини, які завжди спрямовані до заклику Божого, і кличе повернути собі незаплямований образ першоствореного вигляду, позбавленого всяких нашарувань постгріховного стану.
Останні дні Страсної седмиці по-особливому налаштовують людину на звернення до свого внутрішнього стану. Більшою мірою цьому сприяє православне постове богослужіння. Воно гармонійно вплітається у глибинні поривання людини, які завжди спрямовані до заклику Божого, і кличе повернути собі незаплямований образ першоствореного вигляду, позбавленого всяких нашарувань постгріховного стану.
В академічному храмі на честь святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, що при Київській православній богословській академії, лунає трепетними голосами студентського хору мінорна гама постових піснеспівів, супроводжена почерговими виголосами священиків, які водночас є викладачами академії.
Розум і серце, інтелект і віра – ось, чого вчить багаторічний досвід навчально-богослужбової практики у стінах академії і храму, і що вимагається як від самих наставників-викладачів, так і від вихованців-студентів.
Тільки поєднання цих автономних, здавалося б, начал є запорукою тверезого молитовного стояння в цій непростій подієвості страсних есхатологічних «миттєвостей», а повнотою їхньої реалізації – синергія духовного зосередження, виявлена у відкритості сердець парафіян храму і самовідданого служіння кліриків.
Нехай же ці останні дні посиленої молитовної підготовки допоможуть кожному із нас прийняти на себе відповідальність за носіння звання не просто церковнослужителя, клірика чи мирянина Церкви Христової, а в першу чергу творіння Господнього і носія Його образу, щоб ми змогли з чистотою бенкетної одежі зустріти світле і чисте торжество Христового Воскресіння!
Андрій Григораш