20 листопада 2018 року в Київській православній богословській академії відбулася VΙΙΙ Міжнародна наукова конференція «Православ’я в Україні»: «Українська Церква в історії українського державотворення», присвячена 100-літтю Української революції, державного органу в справах релігій та боротьбі за автокефалію.
Співорганізатором наукового заходу виступили Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та Національний заповідник «Софія Київська».
Під час реєстрації кожен з учасників зміг отримати збірник за матеріалами конференції (більше 780 сторінок) та програму (з 107-ма учасниками заходу), які були надруковані за сприяння Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та Київської Патріархії. На початку пленарного засідання видання було презентовано для всіх присутніх.
Пленарне засідання відкрив Патріарший намісник, ректор Київської православної богословської академії, доктор богословських наук, професор митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній (Думенко): «Церква й майдан у контексті єдності та отримання автокефалії». Патріарший намісник зосередив увагу присутніх на актуальних питаннях сьогодення – боротьби за автокефалію Української Православної Церкви (100-ліття), Революції Гідності та ролі студентства й Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. На завершення свого виступу Високопреосвященнійший владика наголосив на визначній ролі Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета в розбудові не тільки Української Православної Церкви Київського Патріархату, але й Української держави.
З вітанням учасникам конференції від Верховної Ради України виступив Володимир Ар’єв, народний депутат Верховної Ради України, Голова міжфракційного об’єднання у Верховній Раді Україні «За Помісну Церкву», віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, заслужений журналіст України, який окреслив важливі питання сьогодення та висловив переконання на отриманні, у відповідний час, документу про автокефалію Української Православної Церкви.
З привітаннями конференції виступили також директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Георгій Папакін та директор Департаменту в справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш, який також коротко проаналізував 100-літню історії державного органу в справах релігій, про здобутки й втрати, запросивши науковців до підготовки двох томів збірника присвяченого цій інституції.
У подальшому з доповідями на пленарному засіданні виступали митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк), доктор церковно-історичних наук, професор, голова Інституту церковної історії: «Документи анексії Київської митрополії 1686 р. в «Архиве Юго-Западной России» – оригінал чи фальсифікат?»;
протоієрей Олександр Трофимлюк, доктор наук із богослів’я, професор, перший проректор Київської православної богословської академії, голова Видавничого відділу Київської Патріархії, заступник голови Синодального управління в справах духовної освіти: ««Православний вісник Київського Патріархату»: витоки та сьогодення (до 50-річчя із часу відновлення як загально-церковного видання)»;
Алоіс Стімпфле, доктор, доктор габ. богослів’я, професор Ганноверського й Ґільдесгеймського університетів, провідний спеціаліст біблійного богослів’я Німеччини, керівник досліджень діяльності апостола Павла в Туреччині: ««… між вами ведуться суперечки» (1 Кор 1:11). Сприйняття богослівського обґрунтованого розмаїття/ різновиду (Diversität) у Ранньому християнстві»;
Марія Пірен, доктор соціологічних наук, професор кафедри педагогіки та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заслужений діяч науки і техніки України: «Роль духовності та громадянської позиції особистості в системі становлення публічного врядування у територіальних громадах»;
Сергій Соколюк, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри військово-морських сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, капітан 1 рангу запасу, член Національної спілки журналістів України: «З історії участі Українських церков у духовному й культурному вихованні особового складу військово-морських сил збройних сил України (1992–2014 рр.)»;
Олександр Надтока, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Проблематика духовно-релігійного відродження в листівках Української революційної доби (1917–1921 рр.)».
У рамках виступів відбулась презентація нових видань монографії Марії Пірен «Феномен духовності в культурі публічного врядування у територіальних громадах: соціо-психологічний аналіз» та збірки джерел підготовлених Олександром Надтокою «Українська революція у волянсіях 1917–1921» (К., 2018. – 281 с. : іл.), які поповнать книгозбірню КПБА.
Уже традиційно на завершення пленарного засідання із заключним словом виступив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (Денисенко), предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Після обіду розпочалась робота в секціях:
богослів’я та філософії (головуючі: протодиякон Петро Лопатинський, кандидат наук із богослів’я та Василь Бабій, кандидат наук із богослів’я, віце-ректор Дніпровської духовної семінарії Української Православної Церкви Київського Патріархату);
церковне право. Церква в роки української революції (1917 – 1923 рр.). Етапи, періодизація та специфікація державного органу в справах релігій (головуючий протоієрей Михаїл Йосифчук, кандидат богослівських наук);
церковна історія (головуючі: Валерій Ластовський, доктор історичних наук, професор та Дмитро Гордієнко, кандидат історичних наук);
біографістика. Постаті в історії Церкви. Бібліологічна, богослівська, церковно-історична спадщина Київської Академії (головуючі: протоієрей Василій Лозовицький, кандидат наук із богослів’я, доцент та Сергій Головащенко, доктор філософських наук, доцент);
джерела, джерелознавство та історіографія (головуюча Олена Походяща, кандидат історичних наук);
сучасні проблеми духовності в українському суспільстві (головуючі: Валерій Олійников, кандидат наук із богослів’я та Ганна Кулагіна-Стадніченко, кандидат філософських наук);
Українська Православна Церква в Україні: виклики XXI ст. (головуючі: Павло Ямчук, доктор філософських наук, професор та священик Іван Сидор, кандидат наук із богослів’я);
історія культури та мистецтвознавство (головуючі: Дмитро Степовик, доктор богословських наук та Наталія Солонська, кандидат історичних наук).
Велика праця з підготовки конференції була здійснена як організаційним комітетом, так і редакційною колегією, що ретельно добирала статті для публікації у збірнику, співголовами яких виступили митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній (Думенко), Георгій Папакін та Неля Куковальська. Їм допомагали заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України кандидат історичних наук Дмитро Гордієнко, викладач Київської православної богословської академії Микола Ярмусь.
Після засідання секцій заплановано підведення підсумків та урочисте закриття конференції.
Того ж дня за бажанням учасники конференції зможуть помолитися під час Всеночного богослужіння в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі (початок о 16.45 год) або ж відвідати музей «Духовні скарби України» (початок о 16.30 год).
21 листопада 2018 року, середа – Урочисте патріарше богослужіння на честь свята Архістратига Божого Михаїла в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі (початок о 9.00 год).
22 листопада 2018 року, четвер – Урочисте патріарше богослужіння на честь свята чудотворної ікони Божої Матері «Скоропослушниця» в патріаршому Свято-Володимирському соборі (початок о 9.00 год).
,прот. Віталій Клос
доктор церковно-історичних наук, професор
Виступ Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (Денисенка), предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату на VΙΙΙ Міжнародній науковій конференції «Православ’я в Україні»: «Українська Церква в історії українського державотворення», присвяченій 100-літтю Української революції, державного органу в справах релігій та боротьбі за автокефалію
Ваші преосвященства, дорогий владико-ректоре Київської православної богословської академії, шановні учасники цієї конференції!
Я дуже радий, що Київська академія почала і продовжує проводити ці наукові конференції, тому що вони піднімають рівень нашого вищого навчального духовного закладу. І тому це викликає задоволення і радість, що ми зростаємо.
У той же час я хотів звернути вашу увагу на те, що варто зосередитися на назві нашої Церкви – православна. Ми говоримо про роль, про історію православ’я в Україні чи в світі, а дуже мало говоримо про те, що таке православ’я? Тому що зараз у суспільстві розповсюджується такий погляд, що всі релігії ведуть до Бога. Правда це? Якщо це правда, то хто розіп’яв Бога? Представники релігії, їхня релігія привела їх до Бога? І всі скажуть, що не привела. Так чому ж ми стверджуємо, що всі релігії ведуть до Бога? До Бога веде істина, а брехня до Бога не веде. Православ’я відрізняється від інших релігій тим, що воно зберігає істину непошкодженою – у цьому суть православ’я, а істина полягає не в тому, що ми віримо, що існує Бог. Диявол теж знає, що Бог існує, але з Богом бореться, так і людина може визнавати, що Бог існує, а боротися з Богом. Яким чином? Своїм життям. Коли Пилат запитав у Господа Ісуса Христа на суді: «Ти Цар?» Христос сказав: «Так, Я Цар, але Царство Моє не від світу цього». Так ось православ’я не тільки проповідує, а й веде до цього Царства, яке не від світу цього, до духовного Царства і про це ми повинні говорити, тому що в цьому полягає сутність православ’я. І Православ’я пройшло великий шлях випробувань упродовж першого тисячоліття, коли йшла жорстока боротьба християн із християнами, але боротьба велась за істину й істина перемогла, тобто православ’я перемогло, а єресі зникли.
Тому ми повинні про це говорити, щоб ми дякували Богові, за те що ми належимо до Церкви, яка сповідує цю істину.
Друге питання, яке я б хотів підняти й торкнутися його – це сучасне положення й боротьба за автокефалію й Томос для Української Православної Церкви. Ви бачите, яка боротьба розгорнулася навколо цієї проблеми й включились у цю боротьбу не тільки Церкви в Україні, а все українське суспільство, тільки говорять про те чи буде Томос чи його не буде, чи буде єдина помісна Церква, чи не буде? Навіть уся Європа й Америка теж цікавляться цим питанням. Чому? Тому що це питання має епохальне значення. Від його вирішення залежить розвиток не тільки України, а світу, куди світ піде. Чому так? Бо якщо в Україні не буде єдиної Помісної Православної Церкви, то Україна не буде мати міцної духовної основи, а якщо не буде духовної основи, то не буде України як держави, бо Україна як держава не витримає тієї боротьби, яка ведеться сьогодні з Росією.
Друге питання: витримає Україна цю боротьбу, тобто буде автокефальна Церква чи не буде? Буде, іншого не може бути. Чому іншого не може бути? Тому що те, що вже відбулося свідчить, що Україну агресор не переможе й це видно всьому світу, а якби Росія й захотіла перемогти Україну, а вона силу ще має, то їй не дадуть цього зробити ні Європа, ні Америка. Чому не дадуть? А тому, що світ вступив у нову епоху розвитку – глобалізацію, а Росія тягне до минулого, до періоду імперій, а імперії протирічать глобалізації світу. Оскільки на боці глобалізації великі сили, а Росія слабка по відношенню до тих сил, то вона буде переможена. А раз вона буде переможена, то буде Україна як держава, а якщо Україна буде як держава, то в ній мусить бути й незалежна Церква. І тому хочуть, не хочуть українці й Росія, а буде так як накреслив шлях Бог, так буде, і Богу ніхто не зможе перечити.
Тому ми повинні не тільки вірити, а бути впевненими, що в Україні є незалежна Церква, а буде одна, не буде трьох Церков, а буде одна Українська Церква, і вона буде тією духовною основою нашої української держави, тієї держави, яку Бог благословив. Ми боролися за українську державу, але не отримали, а Бог послав нам як манну з неба, то ми її маємо.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні!
