27 червня 2013 р. в актовій залі КПБА відбувся Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату.
27 червня 2013 р. в актовій залі КПБА відбувся Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Напередодні, 26 червня, Архієрейський Собор прийняв проекти програми, порядку денного, регламенту, робочих органів Помісного Собору та їх персональний склад, а також одноголосно схвалив запропоновану Патріархом нову редакцію Статуту про управління УПЦ КП.
В день засідання Помісного Собору вранці у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря намісник, єпископ Вишгородський Агапіт звершив Божественну літургію, під час якої молилися Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, єпископат Київського Патріархату, духовенство і миряни – делегати Собору.
Після літургії Святійший Патріарх очолив особливий молебень з проханнями про успішну соборну роботу.
Після сніданку відбулася реєстрація делегатів. Зі 164 членів Помісного Собору на його засідання, за даними реєстрації, прибули 155, що складає значно більше необхідного для роботи Собору кворуму в 2/3 делегатів.
Об 11 годині в Актовій залі Київської православної богословської академії молитвою до Святого Духа «Царю Небесний», стихирою «Сьогодні благодать Святого Духа нас зібрала…» та Символом віри розпочалося засідання Собору під головуванням Патріарха Філарета.
Як голова Собору Патріарх повідомив присутніх про рішення Архієрейського Собору, за рекомендацією якого було одноголосно обрано склад президії та робочі органи, затверджено програму, порядок денний та регламент роботи Помісного Собору. До президії увійшли постійні члени Священного Синоду, протоієрей Миколай Храпач від духовенства та Микола Поровський від мирян. Секретаріат Собору очолив архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, мандатну комісію – митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній, лічильну комісію – митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, редакційну комісію – архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій.
До слова привітання був запрошений радник Президента України Юрій Богуцький, який оголосив вітання Глави держави. У своєму листі Віктор Янукович підкреслив, що цього року ми відзначаємо 1025-ліття хрещення Київської Русі. «З тих давніх часів православна традиція, основою якої завжди була соборноправність, забезпечує безперервний розвиток церковного життя в Україні» – зазначив Президент, наголосивши, що держава довела своє правлення до конструктивної співпраці з Церквою, всіляко підтримуючи її служіння заради зміцнення морального здоров’я суспільства, миру і злагоди в ньому. «Сподіваюся, що ухвалені вами рішення слугуватимуть подоланню актуальних викликів українського православ’я. Бажаю вам вагомих здобутків у діяльності на відповідальній духовній ниві» – завершив своє вітання Віктор Янукович.
Учасників Собору також привітали голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко, народний депутат України Володимир Бондаренко, делегат Собору Віктор Матчук оголосив письмове вітання від Юрія Луценка.
Після привітань Патріарх Філарет виголосив основні тези доповіді, яка у друкованому вигляді завчасно була роздана учасникам Собору. Предстоятель УПЦ Київського Патріархату докладніше зупинився на питаннях святкування 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України, взаємовідносин з УПЦ (МП) та УАПЦ, з Константинопольським Патріархатом та іншими Помісними Церквами. Також Святійший Патріарх доповів про успіхи у розвитку Київського Патріархату за період, що минув від Помісного Собору 2008 року.
Також Патріарх детально зупинився на одноголосно ухваленій Архієрейським Собором новій редакції Статуту про управління УПЦ Київського Патріархату та запропонованих до Статуту змінах. Предстоятель зазначив, що з метою збереження неперервності керівництва Церквою, усунення небезпеки зовнішнього втручання у життя Київського Патріархату в період міжпатріаршества, а також уникнення можливої боротьби та розділення Церкви на етапі обрання Місцеблюстителя Патріаршого Престолу, він пропонує ввести посаду Патріаршого намісника.
Намісник допомагає Предстоятелю в керівництві парафіями у Київській області, а в разі смерті Патріарха в силу своєї посади без процедури обрання стає Місцеблюстителем Патріаршого Престолу. «Запропонований у змінах до Статуту і затверджений Архієрейським Собором порядок забезпечує стабільність у Церкві – жодного дня і навіть години Київський Патріархат не залишатиметься без вищого керівництва» – сказав Святійший Владика.
Разом з тим Предстоятель підкреслив – це нововведення не визначає особу нового Патріарха, адже останнього буде обирати Помісний Собор на альтернативній основі. «Архієрейський Собор таємним голосуванням висуватиме трьох кандидатів, Помісний Собор може додати своїх кандидатів, якщо вони наберуть підтримку не менше 1/5 членів Собору, в тому числі 10-ти архієреїв. За цими кандидатурами відбуватиметься таємне голосування – якщо в першому турі один з них набирає більше половини голосів, він стає Патріархом, якщо більше половини не набирає ніхто – тоді по двох кандидатурах, які набрали найбільше голосів, проводиться повторне голосування і Патріархом стає той, хто набере більшість голосів» – розповів Святійший Філарет.
Також Предстоятель вказав на те, що в новій редакції Статуту вилучена норма про граничний термін скликання Собору для обрання Патріарха. «Це ми робимо свідомо, бо якщо на час, коли виникне потреба в обранні нового Предстоятеля, будуть передумови для об’єднання з частиною УПЦ МП в єдину Помісну Церкву – тоді не треба обирати окремого Патріарха, а відкласти вибори до спільного, Об’єднавчого Собору. І вже на цьому Соборі обрати Патріарха єдиної Церкви» – сказав Святійший Патріарх Філарет.
Після цього зі співдоповіддю «Значення Хрещення Київської Руси для українського народу» виступив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, який також представив Собору пропозиції щодо канонізації благовірного князя Оскольда, київського першомученика, благовірного князя Володимира Васильковича та мученика Данила Братковського, волинського страстотерпця.
Далі було відкрито дискусію, під час якої лунали як слова підтримки нової редакції Статуту, так і зауваження чи пропозиції щодо включення або вилучення тих чи інших статутних норм.
Після тривалого обговорення Патріарх поставив на голосування пропозицію взяти за основу нову редакцію Статуту, прийняту Архієрейським Собором. Ця пропозиція була схвалена майже одноголосно. Далі Голова Помісного Собору поставив по черзі надходження пропозиції щодо окремих пунктів змін до Статуту. Зокрема, пропозиція не визначати в Статуті термін скликання виборчого Собору отримала підтримку переважної більшості делегатів (проти – 6, утримались – 7 зі 155 учасників Собору). Голосуванням за кожну пропозицію, що надійшла, Собор визначився, підтримавши одні та відхиливши інші запропоновані поправки. Після цього Патріарх поставив на голосування остаточний варіант нової редакції Статуту, який був прийнятий практично одноголосно.
Далі в роботі Собору було оголошено обідню перерву, після якої було продовжено роботу. Помісний Собор розглянув і схвалив проекти Діянь про канонізацію – благовірного князя Оскольда для загальноцерковного шанування, благовірного князя Володимира Васильковича та мученика Данила Братковського – для місцевого шанування у Волинському краї.
За дорученням Патріарха голова редакційної комісії Собору архієпископ Євстратій оголосив проект Постанов Помісного Собору, який був схвалений одноголосно. Так само одноголосно були прийняті інші соборні документи – Послання до пастви, тексти листів до керівництва Української держави, до Вселенського Патріарха Варфоломія і Предстоятелів інших Помісних Церков та Декларація «Про негативне ставлення до гріха содомії (гомосексуалізму), його пропаганди у суспільстві і так званих одностатевих шлюбів».
На завершення Патріарх Філарет виступив із заключним словом, у якому підкреслив важливість прийнятих Собором рішень. Предстоятель подякував делегатам Собору за плідну роботу та закрив його засідання.
Прес-центр Київської Патріархії