10 травня 2018 року з благословення митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія (Думенка) в Київській православній богословській академії духовенство, представники державних інституцій, науковці та громадські діячі обговорили питання втрат церковних історико-культурних скарбів у період тоталітарних режимів.
10 травня 2018 року з благословення митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія (Думенка) в Київській православній богословській академії духовенство, представники державних інституцій, науковці та громадські діячі обговорили питання втрат церковних історико-культурних скарбів у період тоталітарних режимів. Співорганізаторами заходу виступили кафедра церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії, Національна академія мистецтв України та
Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ. Головні напрямки роботи наукового заходу були: 1) Історично-культурні цінності Української Церкви; 2) Втрати 1917-1990 рр.; 3) Українська Церковна спадщина та її насильна міграція з України; 4) Аспекти втрат церковних пам’яток культури в умовах державної незалежності України; 5) Пріоритети державної політики у питанні збереження церковної спадщини України.
Модератором круглого столу виступили академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства Олександр Федорук та кандидат наук з богослов’я протодиякон Василій Дідора. Жваве обговорення великого кола питань відбувалось впродовж більш як п’яти годин з невеликою обідньою перервою. Доповідачами стали перший віце-президент НАМ України, академік, доктор технічних наук, професор Яковлев Микола Іванович, проректор з наукової роботи, доктор наук з богослов’я, професор, протоієрей Віталій Клос, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, український літературознавець, критик, громадський та політичний діяч, академік НАН України, почесний член НАМ України Микола Жулинський. Акцентувалась увага на необхідності створення єдиного загальнонаціонального реєстру всіх українських церковно-культурних пам’яток. Системній політиці держави та підготовці відповідних правових актів.
Виступали також керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Наталія Колесниченко-Братунь, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля та заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко.
Пропонувалось залучити до обговорення цих питань також і дипломатичних корпус, долучитись окремим розділом, згідно з назвою круглого столу, до збірника парламентських слухань. Обговорювалась ідея створення при міністерстві культури державно-громадського установи для підготовки мартирологу втрачених церковних пам’яток. І навіть ті, які знаходяться в Росії мають увійти до нього можливо під рубрикою «україніка російських музеїв».
Продовжили дискусію український історик та громадський діяч, доктор історичних наук Леонід Зінченко «Значення творчих архівів Стефана Таранушенка», український політичний та громадський діяч, народний депутат України 1-го та 2-го скликань, журналіст, мистецтвознавець, політолог, колишній дисидент Богдан Горинь, професор кафедри церковно-практичних та історичних дисциплін, доктор мистецтвознавства, професор, богослов, візантиніст, дослідник історії й теорії сакрального й образотворчого мистецтва Дмитро Степовик «Знищені українські храми у період тоталітарного режиму в творчості Миколи Стратілата».
Розглядались проблеми несумісності з традиційними для України російських архітектурних стилів, які навмисне будувались неподалік від давніх наших храмів чи то візантійського чи барокового стилю. Питання належного вшанування на рідній землі Лебедина Стефана Таранушенка. Наголошувалось на нерозривності Церкви і культури. Про знищення багатьох українських культурних надбань, навіть здавалося б таких, які не мають ніякого відношення ні до Церкви ні до політики, наприклад картин натюрмортів або ж пейзажів. Про цілеспрямоване спалення у радянський час в Турківському районі Львівської області дерев’яних церков та врятування Возницьким унікальних ікон, що стали непересічною колекцією та величним надбанням.
Жваво долучились до участі художник реставратор, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Юрій Коренюк «Музейный отдел НКП РСФРС просит вас выделить… Переписка наркоматів освіти РРСР та УРСР за 1934 р.», керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Сергій Кот «Імперська політика пограбування української церковної спадщини: від царської Росії до РРСР», директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова, завідувач кафедри історії зарубіжної україністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук Олександр Даниленко «Історичний досвід збереження та захисту вітчизняних культурно-релігійних цінностей», старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук Анастасія Іванова «Проблеми історико-культурної наступності УНР у сучасних конституційних актах та проектах» та старший науковий співробітник відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат історичних наук Олександр Малишев тощо.
{gallery}2018/05/ks{/gallery}