Михайло Омельян, аспірант КПБА
02 березня 2011 року з благословення ректора КПБА аспіранти відвідали Собор святої Софії Київської.
02 березня 2011 року з благословення Преосвященнійшого Епіфанія, єпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського, ректора КПБА, аспіранти 1-го року навчання з головним художником-реставратором корпорації “Укрреставрація” та викладачем Академії Інною Пантелеймонівною Дорофієнко відвідали Собор святої Софії Київської, пам’ятку української культури і монументального живопису 11-18 століть. Софійський собор один з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії, один з небагатьох уцілілих храмів часів Київської Русі.
Звичайно студенти вже мали можливість відвідувати цей величний собор, але з огляду на історію. Цього разу екскурсанти відвідали з огляду на архітектуру. Розповідь вела не “кабінетний професор”, а людина, яка все своє життя присвятила реставрації. Пані Інна розповіла про те, що збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк 11 сторіччя, що зберіглися в одному храміі. Аспіранти мали можливість бачити плоди праці викладача, яка відновила далеко не одну фреску. Особливу цінність становлять мозаїки ХІ ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти — розміщеної в центральному апсиді — зображення Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів в вишину. Унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу Собору, і з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позиціях — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
На жаль люди сьогодні мають можливість відвідувати Софію Київську як музей, але ми віримо, що Господь благословить і люди зможуть приходити до храму не тільки на екскурсію, але й до Святого Причастя і чути величний спів хору, бо з цією метою вона будувалась у 11 столітті. Нехай в цьому нам допоможе Господь, а тим, хто посприяв щоб відбулась екскурсія, аспіранти висловлюють щиру подяку.
Звичайно студенти вже мали можливість відвідувати цей величний собор, але з огляду на історію. Цього разу екскурсанти відвідали з огляду на архітектуру. Розповідь вела не “кабінетний професор”, а людина, яка все своє життя присвятила реставрації. Пані Інна розповіла про те, що збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк 11 сторіччя, що зберіглися в одному храміі. Аспіранти мали можливість бачити плоди праці викладача, яка відновила далеко не одну фреску. Особливу цінність становлять мозаїки ХІ ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти — розміщеної в центральному апсиді — зображення Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів в вишину. Унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу Собору, і з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позиціях — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
На жаль люди сьогодні мають можливість відвідувати Софію Київську як музей, але ми віримо, що Господь благословить і люди зможуть приходити до храму не тільки на екскурсію, але й до Святого Причастя і чути величний спів хору, бо з цією метою вона будувалась у 11 столітті. Нехай в цьому нам допоможе Господь, а тим, хто посприяв щоб відбулась екскурсія, аспіранти висловлюють щиру подяку.
Михайло Омельян, аспірант КПБА