З благословення ректора Київської православної богословської академії прот. Ярослава Романчука завідувач кафедри Священного Писання свящ. Василь Дорош взяв участь у другій щорічній конференції з переосмислення досвіду Майданів — «Людина. Справедливість. Правда», організованій Інститутом фронтиру.
Інститут Фронтиру проводить надзвичайно важливу роботу, створюючи простір для чесного суспільного діалогу, осмислення історичного досвіду та формування відповідального громадянського мислення.
Цьогорічна конференція об’єднала представників церковних, освітніх, державних та громадських середовищ задля глибокого осмислення Майданів та їхнього впливу на сучасне українське суспільство. Усю увагу було зосереджено на трьох ключових темах: людина, справедливість та правда — цінностях, які стояли в самому центрі Майданів і які продовжують формувати моральний фундамент українського народу.
Учасниками панельних дискусій стали відомі науковці, громадські діячі, дипломати, військовослужбовці, представники культурних та освітніх інституцій, серед яких:
Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
Юрій Кривошея, керівний партнер УКСТ «Торонто-Київ», член CEO Club;
Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Лубош Весела;
Олександр Фільц, ректор університету UNBROKEN;
Вікторія Дворецька, радниця військового омбудсмена;
прот. Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії;
Мирослав Маринович, радник ректора Українського Католицького Університету;
Саша Довжик, директорка Index Ukraine, письменниця;
Масі Наєм, співзасновник ГО “Принцип”, ветеран;
Максим Буткевич, правозахисник, журналіст, колишній військовополонений;
Оксана Маркарова, Надзвичайна та Повноважна Посол України у США (2021–2025);
Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини;
Анастасія Безпалько, співкоординаторка руху «Люди з картонками», співзасновниця міжнародного проєкту «Unissued Diplomas».
Майдани стали одним із найяскравіших свідчень прагнення українського суспільства до свободи, гідності та правди. Саме тому їх переосмислення — не лише історичний чи політичний обов’язок, але й моральне завдання, у якому Церква не може стояти осторонь.
Михайлівський Золотоверхий монастир — духовний центр нашої Церкви — у найтяжчі дні Революції Гідності відкрив свої двері всім, хто потребував прихистку: тим, кого переслідували, били, хто тікав від насилля, і тим, хто віддав своє життя за світле майбутнє України. Це стало прикладом євангельської любові й служіння ближньому, що нині продовжує надихати церковні та освітні інституції.
Київська православна богословська академія як духовно-освітній осередок не лише навчає, але й формує мислителів і служителів, здатних розуміти соціальні процеси, відповідати на виклики часу та свідчити про християнську правду в суспільстві.
Обговорення теми людини, справедливості та правди має особливе значення сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою свободу. Такі заходи дозволяють віднайти моральні орієнтири, осмислити пережите і побачити шлях уперед.
Церква, науковці та громадськість разом творять простір, у якому пам’ять про жертовність Героїв Небесної Сотні та усіх Героїв України зберігається, а їхній подвиг стає основою нового суспільного мислення — заснованого на повазі до людської гідності, прагненні до правди та невідступності у боротьбі за справедливість.
