Ректор КПБА звершив повечір’я з читанням покаянного канону преподобного Андрія Критського

8-го березня 2011 року єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній, ректор КПБА, відслужив Велике повечір’я з покаянним каноном преподобного Андрія Критського у академічному храмі апостола і євангеліста Іоана Богослова.

8-го березня 2011 року єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній, ректор КПБА, відслужив Велике повечір’я з покаянним каноном преподобного Андрія Критського у академічному храмі апостола і євангеліста Іоана Богослова. Владиці співслужили священики храму. Після прочитання покаянного канону владика Епіфаній звернувся до віруючих, аспірантів та студентів з архипастирським словом, у якому звернув увагу на те, що протягом 4-ох днів першого тижня Великого посту читається канон преподобного Андрія Критського. У якому змальовується картина світобуття від гріхопадіння до Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа, а також постають образи тих людей, які грішили і ставали на шлях покаяння, падали і піднімались…
Владика наголосив, що ми повинні каятись не тільки у Великий піст, але й повсякденно, бо грішимо повсякденно. В ці дні Церква пропонує все необхідне людині, яка створена за образом і подобою Божою, для духовного вдосконалення. “Ми часто грішимо і пристрасті переповнюють нас, але існує шлях, через який пройшли всі праведники і грішники” – наголосив Владика. Праведники грішили і вставали через покаяння, грішники і блудники через покаяння отримували спасіння. В цьому каноні ми бачимо як позитивні, так і негативні постаті, події як з Старого Завіту, так і з Нового.  
“Нам потрібно стати на шлях покаяння і духовно перерости, змінитись” – сказав Владика, бо і саме слово покаяння в буквальному перекладі з грецької μετάνοια, означає переміна чи зміна. Кожен повинен заглянути у власну душу і нас не повинно спонукати на шлях відчаю те, що у наших душах безліч гріхів, а навпаки протиставити гріху – добро, творячи добрі справи, проявляючи любов до ближнього. Ми часто бажаємо задовільнити плоть, а дух занепадає і пристрасті, які спочатку приносять насолоду, а потім гріх і горе – перемагають; ми віддаляємося від Бога, занедбуємо нашу подобу і день за днем стаємо дальше від Бога. Тому Церква в ці дні пропонує шлях, хоча й простий, але водночас дуже складний.
Як співається в кондаку: “Пробудись душе, бо кінець наближається…” Наша душа може стати мертвою, а тому потрібно працювати над собою, намагатись переоцінити все, що ми вчинили, адже немає гріха, який Господь би не простив. Тому покаяння є сильню зброєю, адже через покаяння ми отримуємо спасіння. В цьому нехай буде нам помічником Господь, Мати Божа і всі святі, які пройшли цей шлях до спасіння.