В науковому обігу поняття «педагогіка» позиціонується як наука про виховання людини, основними характеристиками якої завжди виступають формування особистості, освіта, навчання та ін. Разом з тим, це виховання не полягає в одному лише засвоєнні системи знань та виробленні вмінь і навичок, але, в першу чергу, – у спостереженні за собою і пізнанні себе автентичного, за словом давньогрецького мудреця Сократа.
В науковому обігу поняття «педагогіка» позиціонується як наука про виховання людини, основними характеристиками якої завжди виступають формування особистості, освіта, навчання та ін. Разом з тим, це виховання не полягає в одному лише засвоєнні системи знань та виробленні вмінь і навичок, але, в першу чергу, – у спостереженні за собою і пізнанні себе автентичного, за словом давньогрецького мудреця Сократа. Очевидно, що і сам філософ вкладав у це поняття шляхом самовдосконалення виявити свою унікальність і причасність до горнього світу, що, власне, і характеризує людину як особистість.
Тож кому як не православному священику, що своєю особою являє образ найбільшого Педагога – Ісуса Христа, Який Своїм життям, жертовною смертю і воскресінням, остаточно звільнив упалу людину від наслідків гріхопадіння і повернув їй первозданну велич, більше того, підніс у Своїй плоті до Престолу Бога-Отця, потрібно осягати обрії наукових досягнень в області педагогіки і рецептувати її у відповідності з євангельськими заповідями.
Таким шляхом – від сільського учителя (згодом директора) до православного пастиря – пройшов математик за фахом, «Відмінник народної освіти України», митрофорний протоієрей, настоятель храму Святого великомученика Юрія Переможця (м. Вишневе Київської області) Олександр Кислашко.
Сімнадцятого вересня своїм візитом отець Олександр поділився у форматі лекції з аспірантами третього року навчання власними спостереженнями у процесі своєї педагогічної діяльності та особливостями роботи з особистістю, незалежно від її вікового чи соціального стану.
Впродовж лекційної розмови священик-педагог продемонстрував перед аспірантською аудиторією своїм чималим творчим доробком, якого складали серія книжок, присвячених духовному відродженню нації, зокрема «Уроки для спасіння», «Православні свята та звичаї», «Закон Божий», «Життя і діяльність святих нашої землі Руси-України прославлених», «Надія на Господа» та ряд інших книг, а також засмачував офіційну частину «педагогічної» лекції курйозними історіями з власного життя, які ставали неабияким уроком для самого о. Олександра і були наріжними камінчиками у процесі власного духовного становлення.
Андрій Григораш, аспірант КПБА