1 вересня 2016 року у Київській православній богословській академії відбулися святкові заходи з нагоди початку нового навчального року. Вже традиційно в цей день до Академії завітав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
1 вересня 2016 року у Київській православній богословській академії відбулися святкові заходи з нагоди початку нового навчального року. Вже традиційно в цей день до Академії завітав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Урочистості розпочалися молебнем в академічному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова.
Святійшому Патріарху співслужили Патріарший намісник, ректор Академії митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Вишгородський Агапіт, перший проректор КПБА прот. Олександр Трофимлюк та інші викладачі у священному сані.
Святійший Патріарх виголосив повчальне слово:
“Ваші преосвященства, всечесні отці, шановні студенти, дорогі браття і сестри!
Насамперед я хочу привітати всіх першокурсників зі вступом у Київську православну богословську академію і побажати, щоб Премудрість Божа, за яку ми молились, щоб Господь вселив у ваші серця, дійсно вселилась у Ваші серця і щоб ви отримали те знання, яке потрібне не лише пастирям Церкви, а кожній людині для того, щоб впевнено йти цим житейським морем. А для того, щоб бути твердим в цьому житті і не коливатися, і перемагати скорботи, і всі труднощі, то треба мати тверду надію на Бога. Ми віримо в Бога і думаємо, що цього достатньо, що ми визнаємо Тебе Боже, що Ти є, а ось Бога придбати в душі не кожен може і тому, оскільки в душі Бога нема, то тоді впливають інші сили і людина в цьому житті опиняється обеззброєною, не може протистояти тим спокусам, які оточують нас у цьому світі.
Тому ваше завдання не лише отримати знання православної Церкви, не тільки пізнати православне богослів’я, – цього недостатньо, бо й безбожники можуть вивчати православне богослів’я, так звані релігієзнавці. Хто такі релігієзнавці? Це люди, які вивчили вчення тих чи інших релігій, але вони ці знання в життя не перетворюють. Так ось ви не повинні бути релігієзнавцями, а повинні жити тією вірою і тією надією, яку дає вам Церква. Ваше навчання повинне бути не тільки в придбанні знань, а у вихованні свого серця, свого характеру, своєї душі й виховувати її тільки в дусі любові, тому що як ви знаєте, Господь сказав, що головною заповіддю є полюбити Господа Бога Твого і ближнього Твого як самого себе.
Ми думаємо, що ми любимо, а в дійсності ми мало любимо, а любимо самі себе і тому перетворюємося в егоїстів, а наслідком цього буває те, що священик поганий, свої обов’язки не виконує як пастир, а часто розлучається зі своєю дружиною, тому що немає любові. Коли сходяться два егоїсти – сім’ї не буде, бо двоє егоїсти, кожен думає про себе. А коли в серцях одного і другого є любов, то цей союз вічний. Чому вічний? Тому що любов має властивість єднати. В любові ми єднаємося з Богом і в любові ми єднаємося між собою, тому виховувати себе в дусі любові треба з молодості, а для того, щоб виховати себе в любові, то треба подолати в собі гріховні навички, бо ми не дуже думаємо про наші гріховні схильності, а кожен має свої гріховні схильності і боротися з ними легше з молодості, а не у зрілому віці або в старості. Тоді вже пізно, бо вони стали звичкою і подолати ці гріховні навички дуже складно, можливо з Божою допомогою, але складно і тяжко.
А для того щоб все це робити, боротися з самим собою, то треба мати волю, не бути слабодухим, бо ми думаємо, що ми сильні духом, а виявляється під час випробувань, що сили волі немає, а цю волю треба виховувати і тоді легше подолати і свої гріховні навики, і йти прямим шляхом, але все це ми можемо досягти і повинні досягти за допомогою Божою, бо без допомоги Божої ми нічого не можемо зробити. Згадайте слова апостола Павла, який сказав: «Благодаттю Божою я став таким яким є», тобто великим апостолом, який заснував багато Церков, більше ніж інші апостоли, але сказав, що не я, а благодать, яка в мені. Так ось цю благодать треба мати в собі, щоб вона допомагала. Треба не просто покладати надію на благодать Божу, а мати в душі цю Божественну благодать, а благодать Божа там де гріх – не живе. Людина стає перед гріхом один на один і до того ще й диявол схиляє до всякого беззаконня.
Тому коли від Вас будуть вимагати дисципліни, а від вас будуть вимагати дисципліни, то ось тут і випробовується ваша воля, чи у вас вона, тверда вона у вас, чи ні. Якщо вона у вас є, то ви будете дисциплінованими, а якщо ви не будете мати твердої волі, то ви просто не зможете виконувати ті обов’язки, які накладає на вас духовна школа, тому молитися треба обов’язково, при чому щиро молитися, молитися так щоб розуміти, що ви говорите. Бо я ось за життя своє спостерігаю і прийшов до висновку такого, що коли ми молитви промовляємо не розуміючи що ми говоримо, то це означає, що ця молитва не діє насамперед на нас, а по-друге не діє на людей, які приходять до храму. Чому не діє? А тому, що вони не моляться. А чому вони не моляться? А тому, що вони не розуміють самого змісту молитви.
Ось наприклад: ви співаєте і здається добре робите, що співаєте. Але як ви співаєте? Ви співаєте не вимовляючи слова, ковтаєте їх, і змісту молитви люди не чують. А якщо вони не чують ні змісту, ні співу, ні читання молитов, то що людина робить у Церкві? Думає про свої справи. Стоїть і думає про житейські діла, а не молиться. А чому не молиться? А тому, що ті, які служать не дають їй помолитися, тому що або читають нерозбірливо, або співають так, що зміст молитви не доходить і тому людина в Церкву ходити часто не буде, бо вона нічого не отримує, коли побуває в Церкві. Ось коли богослужіння звершуються благоговійно, молитви читаються чи співаються чітко, доходить до свідомості кожного, хто приходить в храм, то тоді вона виходить з храму оновленою і на наступний раз вона прийде в храм, бо в храмі вона отримала те, чого немає у світі.
До мене дійшло прохання від інтелігенції, щоб читати Псалтир в храмі зрозуміло. А ми як читаємо Псалтир? Як-небудь. А коли ви читатимете Пластир, вимовляючи кожне слово і доводячи його до свідомості кожної людини, то вони, ці Псалми настільки діють на душу, що кожна людина думає, що це про неї написав пророк Давид такі слова. І тому в інтелігенції люблять слухати. У нас читали ці псалми чітко, а потім почали скорочувати як-небудь аби тільки прочитати по статуту псалми, а те, щоб вони дійшли до розуму людей, то це не турбує.
Тому я прошу Вас з молодості привчіть себе виконувати все сумлінно: вчіться наполегливо, боріться зі своїми недоліками і тоді будете добрими пастирями, яких буде любити народ, бо ви будете добрими пастирями, а якщо не виховаєте себе, то будете просто требовиконавцями і будете думати лише про одне: де б похрестити, кого б поховати, за кого б помолитися заради грошей, ось про це будете думати, якщо не будете добрими пастирями.
Тому я бажаю, щоб Господь допомагав Вам своєю Божественною благодаттю, а цю благодать ви не відкидайте, не відкидайте гріхами і тоді благодать зробить з Вас достойними пастирями Церкви. А будете достойними пастирями Церкви, то і Царство Небесне успадкуєте, а якщо не будете достойними пастирями, то буде з Вами те, що сказав Господь: «Раб, який знав волю Господаря, а не виконував – буде битий більше». Так ось нам треба і Патріархам, і архієреям, і священикам частіше згадувати слова Христа Спасителя: «Раб, який знав волю господаря і не виконав, – буде битий багато». Тому не дай Бог нам всім бути битими багато.
Ще раз вітаю вас з початком навчального року і закликаю Боже благословення на всіх і викладачів, і студентів” – сказав Патріарх Філарет.
Також Предстоятель Київського Патріархату благословив викладачів, аспірантів та студентів Академії на навчання, окроплюючи їх святою водою.
Після богослужіння урочистості продовжились в актовій залі, де вступне слово виголосив ректор КПБА митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.
Перший проректор прот. Олександр Трофимлюк ознайомив присутніх із проведеною вступною кампанією та кількісним складом КПБА.
З вітальними словами до присутніх також звернулися архієпископ Вишгородський Агапіт, кандидат богословських наук, професор протоієрей Петро Зинич, доктор богословських наук, професор Дмитро Власович Степовик.
На завершення урочистого акту зі словами сповненими батьківською любов’ю і духовними настановами до всіх присутніх звернувся Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Після завершення урочистостей студенти провели перші лекції зі своїми наставниками.
{gallery}2016/09moleben{/gallery}
Церква.info