Цими короткими, але сповненими великою вірою, надією і любов’ю словами з року в рік ми зустрічаємо найбільше, найрадісніше та найважливіше християнське свято – Воскресіння Господа, Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.
В одному з тропарів пасхального канону ми чуємо: «Воістину священна і святкова ця спасительна ніч воскресіння…». Звістка про Христа, Який постав із гробу, ллється променями духовного світла з кожного православного храму.
Свята Мати-Церква навчає нас, що церковні свята – це не лише згадування тих чи інших подій, що відбулися раніше, здебільшого сотні років тому. Церковні святкування передовсім роблять нас учасниками тієї реальності, яка прославляється мовою молитов і піснеспівів у певному християнському святі. Таким чином, подія Пасхи Христової робить нас причасниками смерті та воскресіння Спасителя світу, дає нам уже тепер відчути невимовну радість майбутнього вічного життя у Бозі.
Святитель Григорій Богослов у своєму Пасхальному слові так звертається до кожного з нас: «Ми потребували Бога, втіленого і умертвленого, щоб нам ожити. З Ним померли, щоб очиститися, з Ним воскресли, бо з Ним померли; з Ним прославилися, бо з Ним воскресли. Багато було в той час чудес: Бог, Який розпинається, сонце, що захмарюється і знову сяє (тому що належало, щоб і творіння співчувало Творцеві), завіса, що роздирається, кров і вода, що витікають із ребра (одна тому, що Він був людиною, а інша – тому, що Він був вище від людини), земля тряслася, каміння, що розпадалося заради Каменя; мерці, які воскресли для запевнення, що буде останнє і загальне воскресіння, чудеса при похованні. Чи їх оспіває хто достойно? Але жодне з них не вподібнюється чуду мого спасіння. Небагато крапель крові оновлюють цілий світ…. Велика і священна Пасха, і очищення всього світу!»
І справді, гріх відірвав людину від Бога, зруйнував гармонію між Творцем і творінням. У світі стали панувати тління та смерть. Здавалося, що життя світу – це суцільна трагедія, абсурд, бо для чого жити, якщо рано чи пізно усьому прийде кінець.
Але Христос, Син Божий, істинний Бог, зійшов з неба, втілився від Діви Марії, жив земним життям, зазнаючи від людей наруги і страждань, помер страшною смертю на хресті, щоб спасти кожного з нас. Спасительне Христове воскресіння принесло людині найбільшу свободу – свободу від гріха і смерті. Разом з апостолом Павлом та святителем Іоаном Золотоустим ми, сповнені відваги, взиваємо: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? Воскрес Христос – і ти повалене!»
Через воскресіння Христа нам знову відчинений шлях до Неба. Господь дарує нам можливість увійти через зачинені колись перед прабатьком Адамом двері раю до Царства Небесного. Воскресіння Спасителя – запорука та початок нашого власного воскресіння. Для цього ми повинні провадити боговгодне життя, виконуючи заповіді Божі, очищаючи свої душі від гріхів постом, молитвою та щирим покаянням, беручи участь у церковних таїнствах та, що найголовніше, причащаючись у невечірній день Царства Божого істинної Пасхи – святих Тіла і Крові Христових.
У цей величний день світлого Христового воскресіння ми знову радіємо перемозі життя над смертю, перемозі правди над брехнею, перемозі добра над злом. Пасхальна радість зміцнює нашу надію та надихає нас на перемогу українського війська, українського народу над ворогом. Як смерть панувала у світі, за попущенням Божим, лише до певного часу, але була переможена, так і підступний агресор, за співдією Божою, буде викинутий геть із багатостраждальної української землі. Прославляючи Христа-Переможця, піднесімо свої гарячі молитви за наших героїв-захисників, що мужньо й самовіддано боронять свою Батьківщину.
Щиросердечно вітаю зі святом Пасхи усіх Вас – всечесних пастирів, Христове дияконство, богобоязливе чернецтво, улюблених у Господі братів і сестер – благочестиву паству Переяслав-Хмельницької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Нехай Божественна благодать не залишає нас у ці світлосяйні дні та зберігається в наших серцях як запорука блаженної зустрічі з Богом лицем до лиця у Його вічному Царстві. Нехай наша віра завжди буде щирою, душа світлою, а думки чистими!
Нехай воскреслий Христос дарує нашій Батьківщині Україні перемогу над ворогами, зміцнення та утвердження, Українській Церкві – єдність, непорушність та благодатну допомогу у звершенні своєї спасительної місії, а побожному українському народові – мир, здоров’я та злагоду.