30 жовтня 2025 року у Київській православній богословській академії відбувся міжрелігійний круглий стіл «Гріх і зло у світових релігіях в контексті війни в Україні», організований кафедрою церковно-практичних дисциплін КПБА спільно з ГО «Ранганатха» та у партнерстві з Молоддю Ради національних спільнот України.
Захід об’єднав богословів, релігійних діячів, науковців і представників різних традицій, які прагнуть спільно осмислити духовну природу війни, агресії та моральної стійкості українського суспільства.
Ректор КПБА протоієрей Ярослав Романчук привітав усіх присутніх, задавши тон для відкритої та змістовної розмови.
Програму семінару та гостей представили Нікіта Кравчук, аспірант КПБА, член ГО «Ранганатха» та Молодіжної ради етнічних спільнот України разом із протоієреєм Андрієм Дудченком, доктором філософії з богослов’я, доцентом кафедри церковно-практичних дисциплін КПБА.
Серед почесних гостей були Вячеслав Горшков – начальник відділу у справах релігій Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; Анатолій Царенко – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупіка; Марія Харакоз-Лапєєва – голова громадської організації «Молодь Ради національних спільнот України», заступниця голови Федерації грецьких товариств України; Давід Сурешвар, засновник ГО «Ранганатха» й політичний психолог, член Національної спілки письменників України. Їхня присутність засвідчила підтримку заходу на державному, освітньому та громадському рівнях.
У першій доповіді митрополит Білоцерківський Євстратій Зоря, кандидат наук із богослов’я, професор кафедри богослів’я КПБА, представив позицію Православної Церкви України, розкривши богословське розуміння зла як відпадіння від Бога, та наголосив, що війна є не лише політичним чи військовим явищем, а також духовним викликом, який перевіряє здатність людини чинити праведний спротив, не втрачаючи любові, милосердя та людської гідності.
Від Римо-Католицької Церкви виступив о. Здіслав Шманьда, домініканець, доктор богослов’я, директор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського у Києві. Його доповідь торкнулася природи гріха в католицькій думці, свободи людської волі та відповідальності за зло у світі. Він звернув увагу на те, що особисті гріхи можуть мати суспільні наслідки, а війна викликає у християнина поклик до солідарності, служіння і захисту невинних.
Аспірант КПБА Нікіта Кравчук представив позицію Ассирійської Церкви Сходу. Ґрунтуючись на творах Феодора Мопсуестійського та Мар Нарсая, він розглянув природу гріха. В антіохійській традиції йдеться не про спадкування гріха як юридичної вини, а про спадкування зраненої природи та екзистенційного стану віддалення від Творця.
Андрій Швед, пастор харизматичної церкви Святого Апостола Варнави, академічний декан Української євангельської семінарії, акцентував на реальності духовної боротьби в житті віруючої людини, важливості молитви, служіння ближньому та практичного втілення біблійної надії у часи потрясінь, зокрема, війни в Україні.
Іудейську традицію представив Юрій Амір Радченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» та директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Він пояснив юдейське розуміння боротьби між добром і злом у серці людини та наголосив на важливості історичної пам’яті й справедливості, адже байдужість і мовчання перед лицем зла також є гріхом.
Виступ шейха Імада Абу Алруба, президента Українського центру діалогу та комунікації, був присвячений ісламському розумінню гріха як відхилення від Божого шляху та наслідку особистого вибору людини. Він підкреслив, що зло не має самостійної природи, а народжується там, де пригашається добро, а також наголосив на відповідальності людини перед Богом і суспільством.
Особливий зміст мав виступ муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» шейха Мурата Сулейманова, який зосередив увагу на подіях в Україні, зокрема на російській окупації Криму. Він підкреслив, що кримські татари вже понад десятиліття живуть у умовах системного переслідування, репресій та спроб зламати їхню ідентичність і віру, що є прикладом зла, спрямованого проти народу й його духовної свободи.
Погляд індуїзму представив Арнаб Ройчурмоні, генеральний секретар Товариства «Україна–Індія», наставник з медитації та йоги Global Heartfulness Institute, який розповів про поняття дхарми як морального обов’язку, що поєднує духовну відповідальність і практичні дії в ім’я добра. Він підкреслив, що війна є випробуванням внутрішньої стійкості та чистоти намірів.
Свою позицію представив також Руслан Казі (Rasananda) — філософ, монах і голова Кришнаїтської громади Києва. У своїй доповіді він наголосив, що релігія у своїй суті покликана вести людину до чистоти серця, любові та служіння, але історія знає багато випадків, коли духовні ідеї використовувалися для виправдання насильства та неправди.
Олександр Радука, представник буддійської спільноти України, розкрив природу страждання та агресії з буддійської точки зору, наголосивши на важливості усвідомленості, співчуття та подолання внутрішніх джерел злості, що дозволяє не допустити її переростання в руйнівні дії.
Круглий стіл став важливим простором духовного осмислення природи зла та пошуку шляхів його подолання. У час війни такі ініціативи формують єдність, зміцнюють моральний стрижень суспільства та підтримують український народ у боротьбі за свободу і гідність.
