26 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Цей день є актовим у Київській православній богословській академії, яка в цьому році відзначила 35-річчя свого відродження.
Урочисту всенічну 25 вересня 2024 року в академічному храмі очолив намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт. Його Високопреосвященству співслужили ректор КПБА професор протоієрей Олександр Трофимлюк, ректори, проректори, викладачі закладів вищої духовної освіти з усієї України, братія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря та духовенство храму.
26 вересня 2024 року святкову Божественну літургію в академічному храмі на честь святого апостола і євангелиста Іоана Богослова очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, митрополит Білоцерківський Євстратій архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Білогородський Іван, намісник Києво-Печерської лаври єпископ Бориспільський Авраамій, ректор КПБА протоієрей Олександр Трофимлюк, ректори та представники інших закладів вищої духовної освіти, викладачі академії, всечесна братія монастиря та запрошене духовенство.
Після прочитання Євангелія проповідь виголосив Блаженніший Митрополит Епіфаній, а на запричасному – студент 4 курсу Гліб Гура.
«Найперше, ми підносимо свої молитви і подяки Богові – за те, що Він допомагав і сприяв нам у цьому. А також з повагою і вдячністю згадуємо наших попередників, які наполегливо трудилися і робили все від них залежне, аби відродити й утвердити нашу українську богословську освіту, наші духовні навчальні заклади. Тому нам зараз є чим пишатися, адже ми й надалі розвиваємо наше українське богослів’я, яке має глибоке історичне коріння», – зазначив Митрополит Епіфаній.
Завершилося богослужіння святковим молебнем до апостола Іоана Богослова, архістратига Михаїла, святителя Петра Могили та всіх небесних покровителів академії.
Із молитви та короткого ролика із серії «АзБукаВіри» про відродження Київської православної богословської академії розпочалися урочистості в актовій залі. Ведучими заходу були студент бакалаврату Євгеній Щербак та студентка регентського відділення Соломія Ющак.
На початку присутні вшанували загиблих у війні викладачів та вихованців столичної академії, зокрема Олександра Івановича Кислюка, ігумена Платона Моргунова, протоієрея Максима Козачини, протоієрея Ростислава Дударенка, Олександра Цикуна, Андрія Бондара, героя України Валерія Чибінєєва.
Далі до присутніх звернувся ректор Київської православної богословської академії, голова Управління духовної освіти і богословської науки Православної Церкви України, доктор наук із богослівʼя, професор протоієрей Олександр Трофимлюк:
«Ваше Блаженство, Ваші преосвященства, глибокоповажані гості наших святкувань, шановний професорсько-викладацький колективе, дорогі аспіранти та студенти, брати і сестри!
Цьогоріч усі ми, хто зібралися у цьому залі, відзначаємо подію відродження Київських духовних шкіл. Духовна освіта в Україні має давню, багатовікову історію. Богословські школи поставали, розвивалися, обмежувалися й навіть припиняли своє існування. Такі утиски духовна освіта зазнавала в умовах московсько-російського атеїстичного панування в Україні в ХХ столітті, коли діяльність духовних навчальних закладів у Києві була ліквідована, а діяла лише одна семінарія в Одесі.
Після відзначення 1000-ліття хрещення Руси-України стараннями тодішнього екзарха – митрополита Київського і Галицького Філарета (Денисенка) у 1989 році відродила діяльність Київська духовна семінарія, а в 1992-93 роках – й Київська духовна академія.
Складні були часи у 90-х роках ХХ століття у плані кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного й іншого забезпечення діяльності духовних шкіл, але все це з Божою допомогою вдалося вивести на належний рівень тодішньому колективу Київської духовної академії і семінарії на чолі з її ректором – архімандритом, а згодом і єпископом Даниїлом (Чокалюком).
Згадуючи блаженної пам’яті владику Даниїла, потрібно пом’янути й інших, хто поклав своє життя на вівтар богословської науки в столичній академії, зокрема проректора протоієрея Димитрія Садов’яка, протоієрея Степана Артемюка, протоієрея Валерія Семанца, єпископа Никона (Калембера), протоієрея Петра Тодосьовича Бойка, Дмитра Власовича Степовика, Святослава Михайловича Чокалюка, Володимира Миколайовича Зоценка, Лідію Василівну Полтавець. Їм – вічна пам’ять, а тим, хто нині продовжує трудитися над розбудовою духовної освіти – многії літа та вдячність і пошана.
На час ректорування владики Димитрія (Рудюка) та праці колективу випала у 2000-х роках реформа структури та змісту духовної освіти й навчального процесу. У 2006 році Київська духовна академія і семінарія розпочала процес реорганізації в Київську православну богословську академію із бакалавратом, магістратурою й аспірантурою.
У 10-х роках ХХІ століття вже нинішньому нашому Предстоятелеві – Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію, а тоді ректору Київської православної богословської академії з усім її адміністративно-управлінським та науково-педагогічним колективом довелося продовжувати й утілювати реформи, започатковані раніше.
У цей період Київська православна богословська академія пройшла процес ліцензування й акредитації своєї діяльності за спеціальністю «Богослів’я» з боку Міністерства освіти і науки України на першому (бакалаврському), другому (магістерському) і третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти, була утворена спеціалізована вчена рада, затверджений паспорт наукової спеціальності «Богослів’я», періодичні наукові видання академії були внесені до Переліку наукових фахових видань України.
Також у цей час розпочалося визнання з боку держави через Міністерство освіти і науки України документів про вищу духовну освіту, наукові ступені і вчені звання, видані вищими духовними навчальними закладами до 1 вересня 2018 року.
Із наданням автокефального статусу Українській Православній Церкві працювати над розбудовою Київської православної богословської академії випав послух мені разом з її колективом.
Окрім розвитку і вдосконалення попередніх здобутків, виявленням чого, зокрема, стали акредитації освітніх програм «Богослів’я» на першому (бакалаврському), другому (магістерському) і третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти в системі Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, нині Київська православна богословська академія активно працює над провадженням міжнародної діяльності, академічної мобільності.
Так, здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники мають тепер можливість проходити стажування в багатьох закордонних закладах. Лише цього року відбулися літні школи в Православній академії Криту, Волоській академії богословських досліджень, у спільноті Тезе тощо.
Впродовж 2022 – 2024 років відбулися офіційні візити Київської православної богословської академії до Салонік (де підписано угоди про співпрацю з Університетом Арістотеля, Центром екуменічних і місіологічних студій, Патріаршим інститутом патристичних досліджень), Афін (де розпочали співробітництво з Богословською школою Афінського національного університету імені Каподістрії та Вищою церковною академією, налагодили взаємодію з Міністерством освіти, у справах релігій і спорту Греції, домовилися про координацію з Міжпарламентською асамблеєю Православʼя тощо), на Крит (де уклали меморандуми з Православною академією Криту, яка відома проведенням у ній Всеправославного собору 2016 року, та Патріаршим університетом Церковною академією Криту в Іракліоні), до регіональних освітніх центрів Греції (зокрема в м. Комотіні підписали угоду з Гуманітарним факультетом Фракійського університету імені Демокрита, а в м. Волос – із уже добре відомою нам Академією богословських студій).
Окрім того відбулися офіційні зустрічі з Предстоятелями Православних Церков: архієпископом Константинополя і Нового Риму Вселенським Патріархом Варфоломієм, якому відповідно до рішення вченої ради Київської православної богословської академії від 25 квітня 2024 року було вручено диплом почесного доктора академії, та Предстоятелем Церкви Греції Блаженнішим Архієпископом Афінським і всієї Еллади Ієронимом, а також із багатьма відомими ієрархами та науковцями.
Розширюється співпраця і з українським закладами вищої освіти та науковими установами, зокрема в контексті підготовки капеланів для позабогослужбової діяльності й служіння, відповідно до потреб і умов сучасності. Загалом підписано понад 50 договорів про співпрацю.
Незважаючи на всі виклики й труднощі, спершу зумовлені карантинними обмеженнями, спричиненими епідемією коронавірусу, а нині й повномасштабною війною з боку російської федерації, Київська православна богословська академія продовжує працювати і розвиватися, реалізовувати кращі традиції й практики богословської освіти і науки.
Все це стає можливим завдяки допомозі Божій за молитвами його Пречистої Матері, святого архістратига Божого Михаїла з усіма небесними силами безтілесними, святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, святителя Петра Могили і всіх святих, а також за всебічної підтримки й батьківської опіки Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, яким слава й подяка навіки віків.
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!»
Зі словами привітання до присутніх звернулися численні гості, які представляли свої навчальні заклади, зокрема, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор Сергій Миронович Квіт, ректор Національного університету охорони здоров’я України імені Платона Шупика, академік Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України В’ячеслав Володимирович Камінський, виконувач обов’язків ректора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, заслужений працівник освіти України Олександр Петрович Турунцев, декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії наук України Анатолій Євгенович Конверський, професор кафедри філософської антропології, філософії культури та культурології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Сергій Сергійович Русаков.
У межах святкових заходів чергове число «Трудів Київської духовної академії» та інших праць, які було опубліковано впродовж року професорсько-викладацьким колективом, презентував проректор із наукової роботи, професор протоієрей Віталій Клос, а нове число часопису «Церква і суспільство» – його головний редактор протоієрей Андрій Дудченко.
Спогадами про перші роки становлення відродженої столичного духовного закладу вищої освіти поділився перший з часу відродження проректор Київської духовної академії, багаторічний викладач, відомий проповідник, свого часу клірик академічного храму апостола і євангелиста Іоана Богослова, а нині вікарій Київської єпархії єпископ Білогородський Іван Швець.
Побажав процвітання Київській Академії і митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, який свого часу пройшов тут довгий шлях від студента семінарії до кандидата наук із богослів’я та викладача, а нині є Президентом Ліги випускників Київської православної богословської академії.
Далі присутні мали змогу переглянути чудове, пізнавальне і майстерно виконане відео, виготовлене студентами Романом Котляром, Владиславом Шадурським, Іваном Ємцем, Дмитром Мацуром та Савою Ліщуком до 35-річчя відновлення альма матері.
Кульмінацією заходу став виступ духовного батька й почесного ректора академії Митрополита Епіфанія.
«Після десятиліть державних атеїстичних гонінь і заборони на свою працю, у 1989 році в стінах відроджуваної Печерської Лаври відновила свою діяльність і Київська духовна семінарія. Складним був шлях цієї духовної школи, як і всієї нашої Помісної Української Православної Церкви. Але за ці три з половиною десятиліття ми маємо численні добрі плоди, якими можемо пишатися і за які нині особливо дякуємо Богові, – сказав Предстоятель. – Було навчено вже кілька поколінь священнослужителів, і в стіни нашої школи приходять здобувати освіту вже онуки тих, хто отримував богословську освіту в той, вже віддалений від сьогодення час».
Митрополит Епіфаній також зауважив, що КПБА «першою з богословських закладів України отримала повну державну акредитацію і визнання всіх рівнів освітньої програми – від бакалаврського до докторського. Ця наша духовна школа, 35-ліття відновлення якої ми нині відзначаємо, особливо послужила Українській Церкві в роки відродження та утвердження, даючи нових проповідників, священиків, ієрархів, богословів, які в нових умовах вийшли і продовжують виходити для праці на ниві Христовій. Слава Богу за це!».
Звертаючись до студентів та аспірантів, Предстоятель наголосив на особливому значенні найвищої євангельської чесноти – любові, до якої надихає всіх нас покровитель столичної академії, святий апостол Іоан Богослов. «Саме любов є сукупністю всіх християнських чеснот, вона є тими дверима, через які Сам Бог входить і оселяється в нас, – зауважив Митрополит Епіфаній. – Тож наслідуйте подвиг апостола Іоана Богослова, навчайтеся у нього любові та відданості Богу і ближнім, ставайте справжніми богословами. І нехай любов Божа завжди перебуває з нами і панує в нас, приводячи до спасіння та життя вічного!».
Завершенням урочистого актового дня став святковий концерт. Академічний ансамбль Concordium виконав ліричну народну пісню «Ой у полі три криниченьки», а хор Київської православної богословської академії під керівництвом Світлани Миколаївни Мельниченко та Юрія Олеговича Тищика – піснеспів «Святий Боже…» арамейською мовою та завершальну частину дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена «Ода до Радості», що є гімном Європейського Союзу.
